Рішення № 15093007, 29.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11р.Справа № 5005/1523/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росіо”, м. Бориспіль Київської області

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 153273 грн. 96 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Богуш М.К. - представник, дов. від 18.10.2010р.;

від відповідача: не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву на 29.03.2011р. на 14 год 30 хв.

Позивач просить стягнути з відповідача 153273 грн. 96 коп., що складає: 109 267 грн. 09 коп. - заборгованості за передану у власність відповідно до умов дистриб'юторського договору від 29.05.2007р. №64/1 продукцію, 35 722 грн. 03 коп. - інфляційних та 8 284 грн. 84 коп. - 3% річних, а також просить стягнути з відповідача всі судові витрати, утому числі і оплату витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов дистриб'юторського договору від 29.05.2007р. №64/1 в частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач у відзиві (вх. №20990/11 від 28.03.2011р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки: - між сторонами дійсно було укладено дистриб'юторський договір від 29.05.2007р. №64/1, але поставки відбувалися поза договором; - у видаткових накладних відсутні посилання на зазначений договір; - оскільки поставка є позадоговірною, тому термін оплати не визначений; - зобовязання по оплаті у відповідача виникає тільки після звернення до нього позивача з письмовою вимогою про сплату товару; - в накладних відсутні посилання на терміни оплати за отриманий товар, тому зобовязання по оплаті за отриманий товар настає в семиденний строк з моменту предявлення вимоги про сплату боргу, яку позивач направив відповідачу тільки 17.01.2001р., тобто з 24.12.2010р.; - позивач не має права на стягнення штрафних санкцій за дистриб'юторським договором від 29.05.2007р. №64/1; - всупереч чинного законодавства додані до матеріалів справи видаткові накладні, на киї посилається позивач в якості підстав для задоволення позовних вимог, не містять необхідного реквізиту як підпис уповноваженої відповідачем на приймання товару особи, з поміткою номеру та дати видачі відповідної довіреності; - вимога щодо стягнення за юридичну допомогу є безпідставним через те, що допомога повинна бути надана саме адвокатом та саме за справою, що розглядається.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 29.05.2007р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Росіо” (підприємством) та відповідачем - Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (дистрибютором) було укладено дистрибюторський договір №64/1 (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого підприємство зобовязується передавати у власність дистрибютора продукцію в асортименті та в кількості, що визначаються заявками останнього (далі - продукція), а дистрибютор приймає на себе зобовязання з розповсюдження та реалізації продукції на умовах, передбачених даним Договором, з обмеженням такого розповсюдження по Дніпропетровській області та оплачувати її в порядку, передбаченому даним договором;

- відповідно до пункту 1.7 Договору приймання-передача продукції здійснюється сторонами за видатковою накладною та довіреністю дистрибютора, що підписується представниками підприємства та дистрибютора (далі відповідно «накладна»та «довіреність»);

- право власності на продукцію (а також ризики випадкової загибелі або пошкодження продукції), що поставляється по даному Договору, переходить від підприємства до дистрибютора в момент її фактичної передачі (пункт 5.1 Договору);

- як вбачається на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу продукцію на загальну суму 219 079 грн. 68 коп., що підтверджується видатковими накладними від 31.05.2007р. №5 на суму 129 600 грн. 00 коп., від 20.06.2007р. №13 на суму 19440 грн. 00 коп., від 08.04.2008р. №220 на суму 13128 грн. 00 коп., від 29.04.2008р. №268 на суму 43 260 грн. 48 коп., від 12.09.2008р. №691 на суму 1365 грн. 12 коп. та від 12.09.2008р. №690 на суму 12286 грн. 08 коп.;

- відповідно до пункту 3.1 Договору якщо інший порядок не буде узгоджений між сторонами в заявках, дистрибютор зобовязаний сплачувати продукцію в наступному порядку: відстрочка платежу 45 днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк оплати відповідачем за отриману продукцію вважається таким, що настав і відповідач повинен був оплатити продукцію, отриману по вказаних видаткових накладних відповідно до 15.07.2007р., до 04.08.2007р., до 23.05.2008р., до 13.06.2008р., до 27.10.2008р. та до 27.10.2008р.;

- як вбачається відповідачем було повернено частину продукції на загальну суму 18862 грн. 59 коп., що підтверджується накладними на повернення від покупця від 30.04.2009р. №27 на суму 189 грн. 60 коп., від 30.04.2009р. №28 на суму 12540 грн. 61 коп. та від 30.04.2009р. №29 на суму 6 132 грн. 38 коп.

- також відповідач розрахувався частково за передану продукцію;

- заборгованість відповідача перед позивачем становить 109 267 грн. 09 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 35 722 грн. 03 коп. (листопад 2008р. - грудень 2010р.), а річні 8 284 грн. 84 коп. (з 28.10.2008р. по 14.12.2010р.).

Одночасно суд вважає помилковою думку відповідача здіснення позивачем позадоговірної поставки за вказаними накладними, оскільки:

- по-перше, у вказаних накладних є посилання на дату договору, а саме 29.05.2007р.;

- по-друге, відповідачем не надано будь-якого іншого договору від 29.05.2007р., що зазначений у накладних та на підставі якого відбулася поставка;

- по-третє, банківські виписки, що є у матеріалах справи, своїм призначенням платежу мають посилання саме на договір від 29.05.2005р. №64/1, що свідчить про здійснення відповідачем розрахунків саме за вказаним договором, що в свою чергу також підтверджує існування між сторонами договірних стосунків відповідно до умов договору від 29.05.2007р. №64/1.

Не може погодитися суд з доводами відповідача відносно відсутності у матеріалах справи доказів, які б свідчили про отримання товару повноважними особами, оскільки надані позивачем видаткові накладні містять печатку відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджує достовірність підпису особи, що отримала товар. До того ж відповідач не спростовує, що ним було отримано зазначений у видаткових накладних товар.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, крім витрат на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу не можна покласти на відповідача, оскільки:

- відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

- згідно положень пункту 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами;

- як вбачається між позивачем, як замовником, та адвокатом ОСОБА_3, як виконавцем) було укладено Договір від 10.12.2010р. №10/12/10 про надання правової допомоги (надання адвокатських послуг), відповідно до якого виконавець у встановленому законом порядку за плату надає замовнику правову допомогу адвокатські послуги з питань стягнення дебіторської заборгованості з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за дистрибюторським договором від 29.05.2007р. №64/1, 3% річних та інфляційних збитків;

- матеріали справи містять: квитанцію від 23.12.2010р. до прибуткового касового ордера серія 00 №35/10, виписану адвокатом ОСОБА_3, як місить відомості щодо прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю „Росіо” 8000 грн. 00 коп. на підставі пункту 5 Договору про надання правової допомоги (надання адвокатських послуг) від 10.12.2010р. 10/12/10; юридичний висновок від 27.12.2010р. та розрахунок за підписом адвоката ОСОБА_3;

- проте, по-перше, будь-якого видаткового документу, який би підтверджував сплату за послуги адвоката саме стороною - Товариством з обмеженою відповідальністю „Росіо”, як на те вказує інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», матеріали справи не містять; по-друге, не містять матеріали справи і акту виконаних робіт, підписаних адвокатом та позивачем; до того ж адвокат ОСОБА_3 взагалі не приймав участь у розгляді справи.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Росіо” (08300, м. Бориспіль Київської області, вул. Запорізька, буд. 6-А; ідентифікаційний код 34413140; п/р 26005248382 в «Райффайзен Банк Аваль», м. Бориспіль, МФО 380805) 109 267 грн. 09 коп. заборгованості, 35 722 грн. 03 коп. - інфляційних нарахувань, 8 284 грн. 84 коп. річних, 1 532 грн. 27 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„04„ квітня 2011р.