Справа № 2-217
2009 року
РІШЕННЯ
Імям України
14 травня 2009 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
при секретарі - Кім Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с. м. т. Троїцьке Луганської області цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До Троїцького районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся представник позивача, який в обгрунтування вимог зазначив, що 15 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0024/82/83787, згідно якого їй надано кредит у сумі 15 000, 00 (пятнадцять тисяч) гривен з виплатою процентів за його користування у розмірі 17 % річних, з кінцевим терміном повернення - 14.06.2009 року. Відповідно до умов вищезазначеного кредитного договору, позивач надав ОСОБА_2, обумовлені грошові кошти в сумі 15 000, 00 гривень перерахувавши їх на її поточний рахунок, чим повністю виконав свої зобовязання перед позичальником.
У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором - позивачем 15 червня 2006 року було укладено договір поруки № 014/0024/82/83787/2 з ОСОБА_4 та № 014/0024/82/83787/1 з ОСОБА_3. Сторони за договором поруки встановили, що останні, на добровільних засадах приймають на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязаннями ОСОБА_2, які виникають з умов Кредитного договору, у повному обсязі цих зобовязань.
ОСОБА_2, прострочила виконання зобовязання. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання, або не виконав його в строк, встановлений договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Незважаючи на попередження позивача від 19 січня 2009 року про виникнення простроченої заборгованості, термінів її сплати та попередження про те, що в разі несплати заборгованості, позивач має намір звернутися до суду щодо стягнення суми боргу, ОСОБА_2, погашення заборгованості за кредитом та процентами не здійснила.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобовязується надати кредитні кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт укладення договору підтверджується копією кредитного договору № 014/0024/82/83787 від 15 червня 2006 року та копією договору поруки № 014/0024/82/83787/2 укладений позивачем з ОСОБА_4 та № 014/0024/82/83787/1 з ОСОБА_3.
До цього часу відповідачем суму боргу за кредитним договором не повернуто.
З посиланням на документацію підтверджуючу факт надання кредиту ОСОБА_2, та на норми ЦК України, позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму боргу за кредитним договором розмірі 8539, 27 гривень.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив позовні вимоги, просить суд стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач ОСОБА_2, до суду не зявилася, про час та дату слухання справи була повідомлена належним чином, відповідно до норм встановлених чинним законодавством.
Відповідач ОСОБА_3, до суду не зявився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до норм встановлених чинним законодавством.
Відповідач ОСОБА_4, у судовому засіданні суду пояснив, що незгоден з позовними вимогами, адже не знав, що ОСОБА_2, не буде виконувати зобовязання по кредитному договору.
Суд, заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов до наступного висновку.
Стаття 526 ЦК України передбачає загальні умови виконання зобовязання, а саме: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме копії кредитного договору № 014/0024/82/83787 ОСОБА_2, уклала з позивачем вищезазначений договір та прийняла на себе зобовязання відповідно до пунктів договору.
Частина 1 статті 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме копії договору поруки № 014/0024/82/83787/2 укладений позивачем з ОСОБА_4 та № 014/0024/82/83787/1 з ОСОБА_3 - відповідачі являються поручителями ОСОБА_2, та згідно чинного законодавства відповідають перед кредитором за порушення нею зобовязання.
Частина 1 статті 554 ЦК України, передбачає, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно до матеріалів справи, наданих доказів, випливає, відповідач ОСОБА_2, не виконала перед позивачем обовязок повернути отримані кошти за вищезазначеним кредитним договором, в результаті чого відповідачі ОСОБА_4, та ОСОБА_3, на підставі договору поруки несуть солідарну відповідальність з ОСОБА_2 Тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а заборгованість по кредитному договору № 014/0024/82/83787 від 15 червня 2006 року, витрати по судовому збору та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - мають бути солідарно стягнуті з відповідачів.
Приймаючи до уваги зазначене, на підставі ст.. ст. 15, 16, 612, 1054 ч. 1, 526, 553 ч. 1, 554 ч. 1, ЦК України,
Керуючись ст.. ст. 30, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, МФО 304007 ЄДРПОУ 24197094, п/рахунок 290971295:
- заборгованість за кредитним договором № 014/0024/82/83787 від 15 червня 2006 року в сумі 8539, 27 гривень;
- витрати по сплаті судового збору в сумі 85, 39 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30, 00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Судове рішення № 15092634, Троїцький районний суд Луганської області було прийнято 14.05.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-217/2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: