Рішення № 1508984, 20.03.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 березня 2008 р. Справа 12/21-08

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідент.код 31301827)

до: Хмільницького комунального підприємства теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Чайковського, 17, ідент.код 20094760)

позов на суму 493815,17 грн

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Матвеєв В.А.- довіреність

відповідача : Горчинська Т.П.- за дорученням, Розвора М.О.- М.О.-директор

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 493815,17 грн. заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 06/05-2555ТЕ-1 від 30.12.05р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії, у тому рахунку: 342209,93 грн. основного боргу за отриманий природний газ, 102773,66 грн. інфляційних нарахувань, 28746,32 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки, 20085,26 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 20.03.08р. представник позивача позовні вимоги підтримав. Представники відповідача позовні вимоги визнали частково, з підстав викладених у відзиві № 77 від 06.03.08р., де зокрема зазначають, що при розрахунку інфляційних нарахувань допущено помилку (плата в розмірі 550000 грн., яка була проведена в жовтні 2006р.,- зарахована, як плата в листопаді 2006р.), а відтак розмір інфляційних складає 85632,53 грн. Також у відзиві відповідач, враховуючи надзвичайно важкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені, так як ці кошти не передбачені в тарифах.

Окрім того в судовому засіданні 20.03.08р. представники відповідача подали клопотання про відстрочку терміну виконання рішення суду на шість місяців в зв"язку з важким фінансовим станом підприємства.

Представник позивача проти клопотання про відстрочення виконання рішення суду заперечив.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

30.12.2005 року позивач та відповідач уклали договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії № 05/05-2555 ТЕ-1.

Згідно п.п. 1.1, 6.1 даного договору позивач зобов"язався передати у власність покупцю-відповідачу в 2006 році природний газ, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити газ та послуги з його транспортування грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10-го числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно даного договору позивач передав у власність відповідача природний газ, загальною вартістю 1692154,53 грн. Розрахунки відповідачем проведені частково в сумі 1349944 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи становить 342209,93 грн.

Наведене стверджується:

- договором № № 05/05-2555 ТЕ-1 від 30.12.2005 року з додатковими угодами;

- актами приймання передачі природного газу;

- платіжними дорученнями;

- виписками банку;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своє зобов’язання виконав не у повному обсязі, борг становить 342209,93 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення 342209,93 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розрахунку позивача суми втрат від інфляції допущено помилку, внаслідок чого дана сума завищена на 17141,12 грн. Наведений позивачем розрахунок 3% річних відповідає законодавству. З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню в сумах, відповідно 85632,53 грн. та 20085,26 грн.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 7.2 договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми просроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Наведений позивачем розрахунок пені відповідає законодавству та умовам договору.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи важке матеріальне становище відповідача, збитковість підприємства за 2007 рік, що стверджується звітом про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за 2007 рік, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача на 50%, та стягнути з нього 14373,16 грн. пені.

В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Важкий фінансовий стан відповідача, з огляду на положення вказаної норми ГПК України не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

В силу ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На відповідача за правилами ст. 49 ГПК України покладаються понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми, на яку зменшено пеню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83 п. 3, ст.ст. 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Хмільницького комунального підприємства теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Чайковського, 17, ідент.код 20094760, р/р 26009279197005 Приватбанк, МФО 302689) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідент.код 31301827, р/р260313013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) - 342209,93 грн. основного боргу за отриманий природний газ, 85632,53 грн. втрат від інфляції, 14373,16 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки, 20085,26 грн. 3% річних, 4565,89 грн. витрат на сплату державного мита, 109,10 грн. витрат на інформаційно-технійчне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмоти в задоволенні позову в частині стягнення 17141,13 грн. втрат від інфляції.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 березня 2008 р.