Постанова № 1508943, 28.03.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/744а

"28" березня 2008 р., 15 год. 00 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І. при секретарі Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача: Жемелко Г.В, Назарчук Н.О., Геращенко М.В. за довіреністю, відповідача –Сивак М.О., Михайлик О.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого приватного підприємства «Джо»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.09.2007р. №1182382301/1, за яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 29351грн., у тому числі штрафні(фінансові) санкції в сумі 9784грн. та 19567 грн. основного платежу.

В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам законодавства. Зокрема, позивач вважає безпідставним висновок перевіряючих в акті перевірки, на підставі якого прийняте оспорюване рішення, про виключення із складу податкового кредиту позивача витрат зі сплати податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, виписаними від імені ПП «Агрокомп».

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечили та вважали спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки податкові накладні, виписані від імені контрагента позивача –ПП «Агрокомп»не можуть бути підставою для включення до складу податкового кредиту позивача, так як на час їх виписки рішенням суду було припинено юридичну особу ПП «Агрокомп» та анульовано її свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

В ході планової виїздної документальної перевірки позивача, здійсненої 17.02.2006р. перевіряючими для проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача були направлені запити до податкових інспекцій за місцем знаходження цих підприємств. На час закінчення перевірки відповіді на запити отримані не були.

Після отримання всіх відповідей на запити відповідачем було проведено невиїздну позапланову документальну перевірку позивача за результатами якої складено акт від 16.07.2007р. №1047/23/22793952«Про результати невиїзної документальної перевірки по взаємовідносинах малого приватного підприємства «Джо»з ПП «Агрокомп»за період з 01.02.2005 р. по 30.04.2005 р.»

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач придбавав у ПП. «Агрокомп»товари та на підставі виписаних цим підприємством податкових накладних відніс до складу, податкового кредиту 58395,90 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару.

Крім того перевіркою встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2004 р. було припинено юридичну особу ПП. «Агрокопм»а Актом №180 від 30.09.2004р. Кіровоградської ОДПІ було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №15234268 цього підприємства.

Приведені вище обставини були оцінені перевіркою як такі, що означають про невідповідність складених ПП. «Агрокомп»для позивача податкових накладних вимогам пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” і як наслідок цього - про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, що проявилося у включенні позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, які не відповідають вимогам Закону.

На підставі акта перевірки відповідач видав і надіслав позивачу спірна податкові повідомлення-рішення від 19.09.2007р. №1182382301/1, за яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 29351грн., у тому числі штрафні(фінансові) санкції в сумі 9784грн. та 19567 грн. основного платежу.

Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. «а»ст. 3 Указу Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності та»від 23.07.1998р. № 817/98 передбачають право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати невиїзні перевірки (на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) не залежно від способу їх подачі.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.06 № 327 встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) не залежно від способу їх подачі.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного податкового періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкової накладної надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. №165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. Пункт 2 даного Порядку зазначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Відповідно до п. 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку, тобто особою яка не зареєстрована як платник ПДВ.

З огляду на встановлені обставини та приведені вище норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що податкові накладні, на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, були виписані особою, що на час їх виписки( починаючи з 30.09.2004 р) не була зареєстрована в установленому порядку платником податку на додану вартість.

Відповідно підписані такою особою документи не є належним підтвердженням сплачених позивачем сум податку на додану вартість для включення їх до податкового кредиту, а відтак відповідач правомірно виключив із складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, підтверджені такими податковими накладними

Суд вважає, що відповідач відповідно до приписів ст.71 КАС України довів суду, що спірне рішення відповідає приписам Закону, прийняте у відповідності до його компетенції.

За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у адміністративному позові повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Довгань К.І.