Рішення № 15089331, 15.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2011 р.Справа № 10/6/5022-269/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", м. Тернопіль, вул. Гайова, 44

до відповідача 1: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам", м. Збараж, вул. Грушевського, 145 Тернопільської області

За участю представників:

позивача: не прибув ;

відповідача 1: не прибув ;

відповідача 2: не прибув ;

Суть справи: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення солідарно з відповідача 1: Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, смт. Бородянка Київської області та відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам", с. Збараж Тернопільської області грошові кошти в розмірі 17 250,61 грн. заборгованості, 1 725,06 грн. неустойки у вигляді штрафу, 1 500,00 грн. відшкодування витрат за послуги адвоката, судові витрати просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Заявку договір №1 від 01.02.2010р., Договір на транспортне обслуговування від 01.02.2010р., Договір поруки від 01.03.2010р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №2511000168 від 09.10.2008р. та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2011 року призначено судове засідання о 10 годин 00 хвилин 18 березня 2010 року.

В порядку статті 77 ГПК справа слуханням відкладалась до 10 годин 30 хвилин 01 квітня 2011 року та 10 год. 45 хв. 15 квітня 2011 року , у звязку з неявкою представників відповідачів у судове засідання.

Відповідачі по справі: СПД-ФО ОСОБА_1 м. Київ та ТзОВ " Лілам " м. Збараж письмового відзиву на позов не подали, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представили, в судові засідання їх представники не прибули, хоча про час та місце розгляду спору були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обовязковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено , що 01 лютого 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", в подальшому - “Перевізник»з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як “Замовник/Експедитор" укладено Договір №1/01/02/10 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого Замовник/Експедитор замовляє та оплачує, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжміських та міжнародних сполученнях.

01 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", в подальшому - “Перевізник»з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як “Замовник/Експедитор”, з іншої сторони, було за допомогою факсимільного звязку надіслано заявку-договір №1 від 01.02.2010р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору №1/01/02/10 за маршрутом Італія-Україна, яка погоджена ТОВ і ФОП.

На виконання умов Договору Перевізником надано послуги Замовнику/Експедитору, а саме: здійснено міжнародне перевезення кондитерських напівфабрикатів вагою 22 тонн, транспортним засобом марки "DAF", р.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, за маршрутом Unigra Spa. Via Gardizza 9 B Conselice Ravenna, Italy (Італія) м. Київ, вул. Малинська, 20 ТГО 6 (Україна), через пограничний перехід Чоп, дата завантаження 02.02.2010р., дата вивантаження 10.02.2010р., ставка за перевезення становить суму 1 550 Євро (17 250,61 грн.),що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №2511000168.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника/ Експедитора на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 15-ти банківських днів після отримання копій рахунка Перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в Замовленнях/Заявках на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

16 лютого 2010 року ТОВ "Нечипорук транспорт Сервіс" рекомендованим листом, про що свідчить квитанція №4600802173778 на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено оригінали документів, зокрема: акт виконаних робіт №1424 від 09.02.2010р.; рахунок №1424 від 09.02. 2010р., та СMR №2511000168.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору перевезення вантажу, згідно якого та в силу ст. 909 Цивільного кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 та 4.3 Договору сторони передбачили, що днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок Перевізника, а витрати по переведенню коштів несе Замовник/Експедитор.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами заявки - договору на транспортне обслуговування, відповідач свої зобовязання по договору в повному обсязі не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 17 250,61 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму 17 250,61 грн. є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно п. 5.4. Договору, у випадку затримки оплати, вказаних у п. 3.1., 4.1 Замовник/Експедитор виплачує перевізнику: неустойку у розмірі 10% вартості перевезення.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських зобов'язань зобовязаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 1 725,06 грн. штрафу.

Окрім того, 28.04.2010р. на адресу ТОВ надійшов від ФОП ОСОБА_1 гарантійний лист, яким Відповідач підтвердила, що перевезення згідно заявки №1 від 01.02.2010р. ТОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс" виконане належним чином і визнано суму заборгованості в розмірі 17 250,61 грн., яку ФОП зобовязувалась погасити у строк не пізніше 31.05.2010р.

На забезпечення виконання Замовником/Експедитором зобовязань по договору, між Первісним кредитором ТОВ "Нечипорку Транспорт Сервіс" та ТОВ "Лілам" було укладено 01.03.2010р. договір поруки, відповідно до якого, у відповідності до умов цього Договору Поручитель (ТОВ "Лілам ЛТД) зобовязується відповідати у повному обсязі перед Кредитором (ТОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс") за виконання боржником Приватним підприємцем ОСОБА_1, зобовязань згідно із заявкою №1 від 01.02.2010р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №1/01/02/10 від 01.02.2010р. на транспортне обслуговування, а саме за виконання Боржником обовязку оплатити перевізникові вартість транспортних послуг, яка зазначається у заявці на перевезення вантажів, а Кредитор зобовязується сплатити за це Поручителю кошти в порядку та розмірі, визначених даним Договором; Поручитель поручається за виконання зобовязання в розмірі 17 250,61 грн.; Поручитель не відповідає перед кредитором за сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків; у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Ст. 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи, що договором поруки від 09.10.2008р. сторони не визначили строку поруки, до взаємовідносин сторін по договору застосовується норма про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з умов заявки - договору про надання послуг по перевезенню, укладеного між первісним кредитором та відповідачем 1 щодо порядку розрахунків, згідно яких, термін оплати не може перевищувати 14 банківських днів від дати розвантаження, при цьому оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 13. договору), беручи до уваги, що станом на час звернення позивача з позовом (26.08.2010р.) тобто після шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, суд вважає, що зобовязання поруки припинилося на підставі ч. 4 ст 559 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості по заявці договорі про надання послуг на перевезення задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач 1- СПД- ФО ОСОБА_1 не спростувала наявності заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Нечипорук Транспорт Сервіс ", вул. Гайова ,44 щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_2 - 17250,611 грн. боргу, 1725,06 грн. неустойки у вигляді штрафу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того , позивач просить суд стягнути судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 1500 грн. , в підтвердження чого надав Договір про представництво та надання правової допомоги від 10.02.201 року , Акт виконаних робіт № 18/02/2011 до Договору про надання послуг № 10/02/2011 року від 10.02.2011 року від 18.02.2011 року ; Ордер 34770 від 18.02.2011 року ; копію прибуткового касового ордеру від 18.02.2011 року .

Однак , позивач у справі не надав документів первинного бухгалтерського обліку ТзОВ " Нечипорук Транспорт Сервіс " ( платіжні доручення , касові ордери ) , які б підтверджували перерахунок коштів від позивача за надані послуги , а наданий прибутковий касовий ордер № 586233 від 18.02.2011 року ( скріплений відтиском печатки Адвоката ОСОБА_3 ) не може бути належним доказом, а тому суд відмовляє в позові в цій частині .

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача1.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 316 Господарського кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Нечипорук Транспорт Сервіс " м. Тернопіль вул. Гайова ,44 ідентифікаційний код 32386922 17250,61 грн. боргу,1725,06 грн. неустойки у вигляді штрафу , 189,75 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1500 грн. витрат на послуги адвоката відмовити .

4. В задоволенні позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю " Лілам " , м. Збараж вул. Грушевського ,145, Тернопільської області, ідентифікаційний код 22599991 відмовити.

5.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.Повне рішення складено та підписано 21 квітня 2011 року .

СуддяМ.Є. Півторак