Рішення № 15089238, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/7007.04.11 р. За позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “ Обрій ”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ”

Про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу № 01-227/08-обл від 30.07.2008 р.

                    Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача                    Піскун В.М. –предст; Савченко М.В. –предст.

від відповідача          Шульга А.В. –предст.

Рішення прийняте 07.04.2011 р., оскільки у судовому засіданні 10.02.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 10.03.2011 р. оголошувалась перерва.

                                                  Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним пункту 3.9 загальних умов фінансового лізингу ( додаток № 4 ) до договору фінансового лізингу № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р., що був укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “ Обрій ” та товариством з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ”.

          Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність заявлених позивачем вимог та відповідність умов спірного договору вимогам чинного законодавства.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

          30.07.2008 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “ Обрій ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ” ( відповідачем ) був укладений договір фінансового лізингу № 01-227/08 обл., відповідно до умов якого лізингодавець ( відповідач ) зобов’язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, а лізингоодержувач ( позивач ) зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цих договорів.

          На виконання умов зазначеного договору фінансового лізингу позивачу було передано у тимчасове володіння та користування колісний трактор, моделі JD 84304; мульчуючий глибокорозпушувач, моделі JD 2700, 3,8 м; дискову борону, моделі JD 637, 8,9 м., загальною вартістю 1935875, 00 грн.

          Відповідно до пунктів 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1. договору № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р., позивач зобов’язався виплачувати відповідачеві лізингові платежі відповідно до Графіку та вимог ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договорів). Лізингові платежі складаються з авансового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає:

- суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу;

          - винагороду (комісію) відповідачеві за отриманий у лізинг предмет лізингу.

Згідно пункту 3.5. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договорів), якщо передача предмету лізингу відбулася до п’ятнадцятого числа місяця чергові лізингові платежі сплачуються кожного п’ятого числа, а якщо інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця.

Пунктами 3.6. Загальних умов фінансового лізингу передбачено порядок визначення розміру винагороди лізингодавцю ( відповідачу ) за отримане в лізинг майно, виходячи із вартості предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання акту до дати сплати чергового лізингового платежу та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період.

          Крім того, відповідно до п. 3.7 Загальних умов фінансового лізингу всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та Загальних умов лізингоодержувач ( позивач ) зобов’язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4, 3.5 Загальних умов фінансового лізингу, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний акт. Зазначені в графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано акт.

          Пунктом 3.9. Загальних умов фінансового лізингу встановлена формула визначення додаткової винагороди лізингодавця ( відповідача ), на суму якої коригується черговий лізинговий платіж: “ сума чергового лізингового платежу * на коефіцієнт - сума чергового лізингового платежу ”. Коефіцієнт визначається, як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу та збільшеного на 0,59 %, до курсу гривні до долару США, за яким АКБ “ УкрСиббанк ” по дорученню лізингодавця ( відповідача ) фактично здійснив продаж коштів у іноземній валюті, отриманих лізингодавцем ( відповідачем ) для придбання предмету лізингу.

          Отже, винагорода згідно з положеннями пунктів 3.9. Загальних умов фінансового лізингу виникає лише у випадку зміни курсу гривні до долара США відповідно до даних банку.

          Таким чином, судом встановлено, що умовами договору № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р., позивача зобов’язано сплачувати на користь відповідача наступні платежі: авансовий платіж ( пункти 3.1. договору, пункт 3.2. Загальних умов фінансового лізингу, Графік сплати лізингових платежів) та чергові лізингові платежі (пункт 3.1. договору ). В свою чергу чергові лізингові платежі складаються з суми, якою відшкодовується (компенсується) частина вартості предмету лізингу (пункт 3.1.1. договору, Графік сплати лізингових платежів), суми винагороди відповідачу за отримане в лізинг майно (пункт 3.1.2. договору, пункт 3.6. Загальних умов фінансового лізингу, Графік сплати лізингових платежів) та суми винагороди, передбаченої пунктом 3.9. Загальних умов фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “ Про фінансовий лізинг ” встановлено вичерпний перелік платежів, які можуть включати в себе лізингові платежі, передбачені умовами договору, а саме:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

          г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Отже, чинне законодавство України передбачає можливість включення до лізингових платежів такого виду платежу як винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно. Такий вид винагороди, сторонами було передбачено у договорі у пункті 3.6. Загальних умов фінансового лізингу, а також в четвертій графі Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору ). Тобто розмір платежу як винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно сторонами погоджено у конкретному розмірі.

          Натомість, пунктом 3.9. Загальних умов фінансового лізингу передбачається інший ніж у пункті 3.6 Загальних умов фінансового лізингу вид платежу, оскільки за змістом вказаних пунктів встановлені різні порядки визначення розміру таких винагород.

          Таким чином, умовами договору № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р. ( п. 3.1 договору ) в порядку ч. 2 ст. 16 Закону України “ Про фінансовий лізинг ” у складі лізингових платежів передбачено суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та платіж як винагороду лізингодавцю ( відповідачу ) за отримане у лізинг майно ( п.3.6 Загальних умов фінансового лізингу ), а положенням пункту 3.9 Загальних умов фінансового лізингу визначено платіж, який не передбачений ч. 2 ст. 16 Закону України “ Про фінансовий лізинг ” – винагороду, яка виникає у відповідача виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.

          Крім того, пункт 3.9 Загальних умов фінансового лізингу суперечить вимогам ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

           Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

          За таких обставин, оскільки закріплений у п. 3.9 договору № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р. вид платежу, не передбачений чинним законодавством України, суд вважає, позовні вимоги позивача про визнання пункту 3.9 загальних умов фінансового лізингу ( додаток № 4 ) до договору фінансового лізингу № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р., що був укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “ Обрій ” та товариством з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ”, такими, що підлягають задоволенню.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд –

          В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Визнати недійсним п. 3.9. Загальних умов фінансового лізингу договору фінансового лізингу № 01-227/08 обл від 30.07.2008 р., що був укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “ Обрій ” та товариством з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ”.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Українська лізингова компанія ” ( 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під’їзд 1, код 30575865 ) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “ Обрій ” ( 38450, Полтавська обл., Решетилівський район, с. Шевченкове, вул. Леніна, 11, код 30891196 ) 85 ( вісімдесят п’ять ) грн. 00 коп. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук