Рішення № 15089128, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/3614.04.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Дочірнього підприємства «АвтоМАЗ-Україна», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», м. Київ

про: стягнення 67 983,00 грн.

за участю:

представника Позивача Заворотна О.В. - представник (дов.№12 від 03.02.2011р.)

представника Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «АвтоМАЗ-Україна»,м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 67 983,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Акт № 662-з здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.11.2009р., Акт № 630-з здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.11.2009р., видаткову накладну на ремонт № 552-з від 05.11.2009р., видаткову накладну на ремонт № 630-з, від 05.11.2009р., довіреність серії ЯПП № 642078 від 02.11.2009р., рахунок-фактуру № 662-з від 02.11.2009р.,рахунок-фактуру № 630-з від 02.11.2009р., претензію вих. №16 від 16.12.2010р. з доказами направлення Відповідачу, фіскальний чек від 16.02.2011р. № 8817, довіреність представника, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку АА № 263447 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 199, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,7,8,12,61,64,66,67 Господарського процесуального кодексу України.

04.03.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням представника Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2011р.

31.03.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Витяг з ЄДРПОУ станом на 22.03.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2011р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 14.04.2011р.

Позивач у судовому засіданні 14.04.2011р. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Крім того, Позивачем клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Доказами належного повідомлення Відповідача є відмітки про вручення на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «АвтоМАЗ-Україна»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна Компанія «Легіон»(Відповідач) було досягнуто згоди щодо ремонту автомобіля МАЗ 533605, державний номер НОМЕР_1

Факт надання послуг з ремонту автомобіля підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № 662-з від 05.11.2009р. на загальну суму 25786,18 грн. та Актом здачі-прийняття робіт № 630-з від 05.11.2009р. на загальну суму 33150,10 грн., які підписані з боку обох сторін без зауважень.

Всього між Позивачем та Відповідачем було підписано Акти на загальну суму 58936,28 грн. з яких 35083,50грн. вартість робіт з ремонту автомобіля, а 23852,78 грн. вартість використаних при виконанні ремонтних робіт запасних частин.

На підтвердження використання запасних частин та передання їх Відповідачеві шляхом встановлення на автомобіль МАЗ 533605, державний номер НОМЕР_1 сторонами були підписані видаткові на ремонт № 662-з від 05.11.2009р. на суму 15352,68грн. та № 630-з від 05.11.2009р. на суму 8500,10 грн.

02.11.2009р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № 662-з від 02.11.2009р. та рахунок-фактуру № 630-з від 02.11.2009р. на загальну суму 58936,28 грн.

Всупереч домовленості, Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги з ремонту автомобіля у повному обсязі.

На адресу Відповідача була направлена претензія №16 від 17.12.2010р. з вимогою про сплату боргу, проте Позивач відповіді на претензію не отримав, Відповідач заборгованість не оплатив.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язанавчинити на користьдругоїсторони (кредитора) певнудію (передатимайно, виконати роботу, надатипослугу, сплатитигрошітощо) абоутриматисявідпевноїдії, а кредитор має право вимагативідборжникавиконанняйогообов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою позивач взяв на себе зобовязання виконавця, а саме: здійснити послуги по перевезенню та протруюванню зерна, а останній прийняти та оплатити надані послуги.

Між Позивачем та Відповідачем було досягнуто згоди щодо ремонту автомобіля МАЗ 533605, державний номер НОМЕР_1

Факт надання послуг з ремонту автомобіля підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № 662-з від 05.11.2009р. на загальну суму 25 786,18 грн. та Актом здачі-прийняття робіт № 630-з від 05.11.2009р. на загальну суму 33 150,10 грн., які підписані з боку обох сторін без зауважень.

Всього між Позивачем та Відповідачем було підписано Акти на загальну суму 58 936,28 грн. з яких 35083,50грн. вартість робіт з ремонту автомобіля, а 23 852,78 грн. вартість використаних при виконанні ремонтних робіт запасних частин.

На підтвердження використання запасних частин та передання їх Відповідачеві шляхом встановлення на автомобіль МАЗ 533605, державний номер НОМЕР_1 сторонами були підписані видаткові на ремонт № 662-з від 05.11.2009р. на суму 15 352,68грн. та № 630-з від 05.11.2009р. на суму 8500,10 грн.

02.11.2009р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № 662-з від 02.11.2009р. та рахунок-фактуру № 630-з від 02.11.2009р. на загальну суму 58 936,28 грн.

Відповідно до вказаних рахунків, строк оплати встановлений до 04.11.2009р.

Всупереч домовленості та рахунків, Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги з ремонту автомобіля у повному обсязі.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги з ремонту автомобіля підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована(наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 58 936,28грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог встановив, що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем, перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення виконання зобовязання, а отже підлягає стягненню частково у розмірі 2204,06 грн. В решті вимог відмовити.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення встановив, що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 6365,12 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно або грошові кошти Відповідача, які будуть виявлені державною виконавчою службою, з урахуванням наступного:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обовязковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обовязкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження як існування обставин, вказаних у клопотанні про вжиття забезпечувальних заходів, так і характеру впливу таких обставин на виконання рішення у цій справі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства «АвтоМАЗ-Україна», ідентифікаційний код 32376626 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», м.Київ, ідентифікаційний код 33194914на користь Дочірнього підприємства «АвтоМАЗ-Україна»ідентифікаційний код 32376626 основний борг у розмірі 58 936,28 грн., інфляційні нарахування у розмірі 6365,12 грн., 3% річних у розмірі 2204,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», м.Київ, ідентифікаційний код 33194914 на користь Дочірнього підприємства «АвтоМАЗ-Україна»ідентифікаційний код 32376626компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 675,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні14.04.2011р.оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.04.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева