Рішення № 15089002, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/8920.04.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", м. Київ

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 97 886,41 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаМарковська В.В.предст. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 690047 від 01.11.2005р.на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.04.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.04.2011 р.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що додатком № 6 до Договору «Довідка по будинках опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж АК Київенерго», зазначений житловий будинок 12 по вулиці Бойченко, який розташований на території обслуговування структурного підрозділу відповідача ЖРЕО-403.

Заборгованість по Договору виникла внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати населенням та власниками, орендарями нежитлових приміщень за надані комунальні послуги з централізованого гарячого водопостачання та опалення. Відповідач вважає неналежним застосування в обліковий період січень 2011р. тариф 169,38 грн. за 1 Гкал затвердженого постановою НКРЕ від 14.12.2010 № 1729. Тариф для населення на оплату комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, складовою частиною яких є теплова енергія, збільшився з 01.02.2011р., але згідно даних облікової картки позивач застосовує підвищений тариф затверджений постановою НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 починаючи з 01.01.2011р.

Згідно п.1 Розпорядження № 1220 АТ «АЕК «Київенерго»листом від 13.07.2007 № 907/4707 надало змогу на виконання зобовязань щодо здійснення функцій виробника послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Враховуючи вищевикладене, відповідач не вбачає правових підстав для відшкодування компенсації різниці у затверджених тарифах.

До відзиву на позовну заяву представник відповідача додає розрахунок вартості спожитої теплової енергії по Договору № 690047 за січень 2011р., де різниця вартості поставленої теплової енергії становить 11206,70 грн.

Відповідно до вищевикладеного, відповідач наводить контрозрахунок та вважає належним до стягнення суми: основного богу 76444,48 грн., інфляційна складова боргу 7649,58 грн., 3 % річних 2585,63 грн., разом 86679,69 грн.

Представник позивача надав суду належним чином завірену копію акта звіряння розрахунків за теплову енергію, де сума боргу станом на 01.03. 2011 р. становить 87651,18 грн.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору, наголошуючи на тому ,що відповідні служби відповідача ухиляються від щомісячної перевірки та належного звіряння взаємних розрахунків по обліку спожитих послуг.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилались за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частин рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено Договір № 690047 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору позивач, як постачальник, зобовязується виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов Договору.

Згідно п.п. 2.2.1. та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб; опалення в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до Договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією.

Відповідно до п. 2.3. Договору відповідач зобовязаний своєчасно сплачувати вартість споживчої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

До даного Договору постачання теплової енергії застосовуються і загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Однак, свої зобовязання за Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2008 по 01.02.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.02.2011 становить 87651,18 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Оригінали предявлених позивачем документів досліджувалися судом під час розгляду спору. Належним чином засвідчені копії вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом безумовними доказами якими посвідчується факт визначення та обліку боргу.

Позивач згідно умов Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі.

Відповідач договірні умови належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги не здійснив.

Тоді як у відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарський відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На суму облікового боргу визначену за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2011 р. станом на 01.03.2011 р. позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 2585,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7649,58 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позивач має право вимагати сплати не тільки основної суми боргу з урахуванням інфляційних відрахувань, але й відповідальності за порушення грошового зобовязання у розмірі 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г код ЄДРПОУ 03366612) на користь Акціонерної енергопостачальна компанія «Київенерго» (пл.. І. Франка, 5, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050 код ЄДРПОУ 26187764), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 97886 (девяносто сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 41 коп., 978 (девятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 22 квітня 2011 року.