Рішення № 15088996, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/5314.04.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Жовтневе відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецмагазин»

про стягнення заборгованості за договором кредиту

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Братченко А.В. - представник

від відповідача: Макогон Є.С. - представник

14.04.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Жовтневе відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецмагазин»(далі –відповідач) заборгованості за договором кредиту у розмірі 1746295,59 грн., з яких: заборгованість по кредиту –1500000,00 грн., заборгованість за відсотками по простроченному кредиту – 127726,02 грн., пеня за простроченими відсотками по простроченному кредиту –2247,77 грн., пеня за простроченною комісійною платою за грудень 2010р. –1,53 грн.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13.08.2009р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.07.2008 року між сторонами був укладений договір кредиту № 1-29/08. За договором позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 1500 000 грн., строком до 24.07.2010р., зі сплатою 25% річних за графіком погашення суми основної заборгованості згідно додатку № 1 до договору кредиту.

Відповідач порушив умови договору кредиту та станом на 20.01.2011 року прострочена заборгованість по основному боргу становить 1500 000 грн., прострочена заборгованість по процентах становить 127726,02 грн., пеня по договору кредиту від становить 2249,30 грн.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору кредиту 03.12.2010 року позивач направив відповідачеві претензію вих. № 06-1693 з вимогою виконати зобов’язання за кредитним договором, яку відповідач,отримав 07.12.2010 року. Претензія залишилась без відповіді та без задоволення.

Ухвалою від 07.02.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.03.2011р.

Ухвалою від 03.03.2011р. розгляд справи відкладено на 07.04.2011р. Ухвалою від 03.03.2011р. за клопотанням позивача, в порядку статті 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 07.04.2011р. оголошено перерву до 14.04.2011р., про що сторони повідомлені належним чином, під розписку.

22.03.2011р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача: заборгованість по кредиту –1500000,00 грн., заборгованість за відсотками по простроченному кредиту – 135780,82 грн., пеня за простроченими відсотками по простроченному кредиту –2562,46 грн., пеня за простроченною комісійною платою за грудень 2010р. –1,53 грн., пеню за простроченим кредитом –118767,12 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з підстав необґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості.

07.04.2011р. відповідач заявив клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого суд відмовив, оскільки обов’язок доказування покладається на кожну із сторін, яка повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, відповідно до ст. 33 ГПК України. Окрім того відповідач не обґрунтував яким чином вказані документи, можуть підтвердити обставини справи.

Клопотання відповідача про призначення економічної експертизи у справі для проведення заборгованості заявленої до стягнення та встановити періоди виникнення заборгованості, тощо. Заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми заборгованості заявленої до стягнення із зазначенням періодів нарахуванням, та первинні документи на підтвердження нього, а тому у суду відсутні підстави для звернення до судового експерта для проведення економічних розрахунків.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком філією «Жовтневе відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»(кредитор) та ТОВ «Автоспецмагазин»(позичальник) був укладений договір кредиту №1-29/08.

Відповідно до п.2.1 договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі який не може перевищувати 1500000 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору кредиту, що був змінений договором про внесення змін №11-29\09 від 30.07.2009р., дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –24.07.2010р.

Відповідно до п. 3.1 договору, кредит надається шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів визначених в п. 2.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позивальника безпосередньо з позичкового рахунку відкритого банком в філії «Жовтневе відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ».

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору. За управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду в сумі 600,00 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.2, 3.4 договору кредиту, що були змінені договором про внесення змін №11-29\09 від 30.07.2009р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25%; у випадку порушення позичальником встановленого графіку погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) та\або строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту (п. 2.2 кредитного договору) позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 28% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

Відповідач порушив умови договору та станом на 27.01.2011 року заборгованість за кредитом становить 1500 000 гривень, заборгованість по процентам становить 135780,82 грн. за період з 01.10.2010р. по 26.01.2011р., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно частини 2 стаття 1050 Цивільного кодексі України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частити позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до стаття 1048 цього Кодексу.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору кредиту 19.05.2009 року позивач направив відповідачеві претензію вих. № 01-13.1/4282 з вимогою виконати зобов’язання за кредитним договором, яку відповідач отримав 20.05.2009 року. Претензія залишилась без відповіді та без задоволення.

03.12.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №06-1693 про сплату заборгованості у розмірі 1664498,15 грн. до 02.01.2011р.

Твердження відповідача, щодо неправомірного нарахування позивачем заборгованості виходячи із процентної ставки у розмірі 28% спростовуються наступним. Пункт 3.12.4 договору кредиту, що змінений договором про внесення змін від 30.07.2009р., передбачає, що позичальник зобов’язується спрямовувати грошові потоки на рахунки відкриті у філії банку, в обсягах пропорційних наявній заборгованості за кредитами. У випадку недотримання вказаної умови банк збільшує процентну ставку за користування кредитом на 3% річних починаючи з місяця, наступного за тим, в якому виявлено недотримання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на день вирішення спору факт наявності строкової заборгованості за кредитом у сумі 1500000 гривень та заборгованості по процентам у сумі 135780,82гривень, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував пеню за несвоєчасно сплачену суму кредиту (118767,12 грн.) за період з 26.07.2010р. по 26.01.2011р., за несвоєчасно сплачену суму процентів (2562,46 грн.) за період з 01.11.2010р. по 26.01.2011р. та пеню за простроченою комісійною платою за кредитом за за період з 05.01.2011р. по 10.01.2011р. –1,53 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунком 5.4 договору. Сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та\або відсотків за надання кредиту та\або плати за кредит, та\або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за неналежне виконання умов договору кредиту у сумі 121331,11 гривень визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецмагазин»(02095,м. Київ, вул. Анни Ахматової, 43, кв. 474, ідент. код 33099806, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039005) в особі філії «Жовтневе відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ»(03126, м. Київ, бул. І.Лепсе, 91-А, ідент. код 09322060, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 1500000,00 грн. (один мільйон п’ятсот тисяч гривень 00 копійок) –заборгованість по кредиту, 135780,82 грн. (сто тридцять п’ять тисяч сімсот вісімдесят гривень 82 копійки) – заборгованість по процентах, 2562,46 грн. (дві тисячі п’ятсот шістдесят дві гривні 46 копійок) –пені за простроченими відсотками по кредиту, 118767,12 грн. (сто вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 12 копійок) –пені за простроченим кредитом, 1,53 грн. (одна гривня 53 копійки) – пені за простроченою комісійною платою за грудень 2010р., 17571,11 грн. (сімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят одна гривня 11 копійок) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 21.04.2011р.