Рішення № 15088773, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/3619.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс»

доДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

простягнення 10175, 058 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кисельов О.М. - директор; Від відповідача:Шляхетський А.Л. –представник за довіреністю від 14.12.2010 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс»до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення заборгованості у розмірі 10175, 05 грн. за договором поставки № 030/УС-10 від 28.01.2010 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки нафтопродуктів № 030/УС-10 від 28.01.2010 року. Згідно із умовами договору позивач перерахував на рахунок позивача передоплату у розмірі 1841 000, 00 грн. Натомість, відповідач здійснив поставку нафтопродуктів на загальну суму 1830824, 95 грн. Враховуючи те, що договір поставки нафтопродуктів № 030/УС-10 від 28.01.2010 року припинив свою дію позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10175, 05 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 року подав витребувані ухвалою суду від 29.03.2011 року докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що він не порушував зобов’язань щодо передання позивачеві товару, а тому у нього не могло виникнути заборгованості перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року відкладено розгляд справи до 19.04.2011 року.

У судовому засіданні 19.04.2011 року представник позивача подав пояснення на відзив відповідача, відповідно до якого зазначив, що відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 1830824, 95 грн. Водночас позивач сплатив відповідачеві 1841000, 00 грн. Враховуючи те, що термін дії договору № 030/УС-10 від 28.01.2010 року закінчився, у відповідача відпала підстава для збереження суми попередньої оплати у розмірі 10175, 05 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2011 року проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2010 року між Дочірнім підприємством «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс»(надалі –покупець), був укладений договір поставки нафтопродуктів № 030/УС-10 (надалі –договір), за яким постачальник зобов’язується поставити покупцю у 2010 році, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору нафтопродукти.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець проводить 100% попередню оплату, шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі даного договору та доповнень до нього, по узгодженню з постачальником.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату перерахувавши відповідачеві 03.03.2010 року –360000, 00 грн., 04.03.2010 року –353000, 00 грн., 09.03.2010 року –350116, 00 грн., 12.03.2010 року –345400, 00 грн., 15.03.2010 року 359484, 00 грн. та 18.03.2010 року –73000, 00грн.

Згідно із п. 3.1 договору приймання-передача нафтопродуктів здійснюється на умовах EXWфранко-завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії «Управління з переробки газу та газового конденсату»ДК «Укргазвидобування»(39420, Полтавська обл., Машівський р-н., с. Базилівщина, вул. Польова, 6) після проведення попередньої оплати покупцем за обсяг нафтопродуктів, вказаних у доповненні.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що приймання-передача нафтопродуктів, поставлених постачальником покупцеві, оформлюється щомісяця актами приймання-передачі (у разі відвантаження залізницею) або/та накладними (у разі відвантаження автотранспортом) до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі транспортних накладних наданих постачальнику покупцем.

На виконання умов договору відповідач поставив товар на загальну суму 1830824, 95 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 16.03.2010 року на суму 1406474, 95 грн. та від 26.03.2010 року на суму 424350, 00 грн.

Згідно із п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2010 року, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

У зв’язку із закінченням строку дії договору позивач звернувся до відповідача із листом № 41 щодо повернення суми передоплати у розмірі 10175, 05 грн.

Відповідач відповіді на лист не надав, кошти не повернув.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що він належним чином виконував свої зобов’язання з надання товару у розпорядження позивача та жодним чином не обмежував можливості останнього щодо отримання нафтопродуктів в місці приймання-передачі, а саме на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату та нафти філії «Управління з переробки газу і газового конденсату». Однак, позивач, в свою чергу, не прийняв нафтопродукти в кількості, передбаченій договором. А тому, відповідач вважає, що не повинен повертати суму передоплати у розмірі 10175, 05 грн.

Згідно доповнення № 1 та доповнення № 2 до договору № 030/УС-10 від 28.01.2010 року постачальник передає покупцеві в березні 2010 року уайт-спірит в кількості 240 тонн та 60 тонн відповідно.

Судом встановлено, що дійсно позивачем було отримано товар згідно договору № 030/УС-10 від 28.01.2010 року в меншій кількості, ніж передбачено умовами вказаного договору.

Однак, пунктом 10.1 договору № 030/УС-10 від 28.01.2010 року передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2010 року, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

Отже, на день розгляду справи договір № 030/УС-10 від 28.01.2010 року припинив свою дію.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (відповідно до положень ст. 177 ЦК України гроші являються майном). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Беручи до уваги те, що договір № 030/УС-10 від 28.01.2010 року припинив свою дію та зважаючи на те, що позивачем товар на суму 10175, 05 грн. прийнятий не був, відповідач безпідставно зберігає на даний час майно, а саме кошти позивача, а тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 10175, 05 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 631, 712, 1212, ЦК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85, 115 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс»(40035, м. Суми, вул. Д. - Коротченко, 16, оф. 1; код ЄДРПОУ 23998917) кошти у сумі 10 175 (десять тисяч сто сімдесят п’ять) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 21.04.2011 року