Рішення № 15088536, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/4818.04.11 За позовом Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-10"

про стягнення боргу за оренду державного нерухомого майна 14 188,36 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача Гладиліна О.В. (довіреність № б/н від 05.01.2011 р.)

Від відповідача не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України (позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-10»(відповідач) про стягнення з останнього 14188,36 грн. заборгованості за оренду державного нерухомого майна на підставі договору № 439 від 01.02.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та комунальних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 р. порушено провадження у справі № 39/48 та призначено справу до розгляду на 04.04.2011 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 04.04.2011 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.04.2011 р. о 12:00 год.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 18.04.2011 р., не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 15.03.2011 р. та від 04.04.2011 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/48 від 04.04.2011 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03033, м. Київ, вул. Саксаганського, 41) та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/848-1 від 18.02.2011 р. (зазначена довідка знаходиться в матеріалах справи).

Вищенаведене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою пошти “за зазначеною адресою не проживає”.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала у справі № 39/48 від 15.03.2011 р. вручена відповідачу належним чином.

За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/48 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 18.04.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.04.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.04.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між Інститутом механіки ім.. С.П. Тимошенка НАН України (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріон-10”(надалі відповідач) було укладено договір оренди № 439 нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: кімнати № 501, 501а, 507 площею 45,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Нестерова, 3, корпус 1 на п’ятому поверсі 10-поверхового корпусу, що перебуває на балансі Інституту механіки ім.. С.П. Тимошенка НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 30.11.2007 р. і становить 183891,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна. Стартова ціна –73,08 грн. за 1 кв.м з урахуванням індексу інфляції за листопад 2007 року. Вартість 1 кв.м за конкурсом 73,15 грн. Орендна плата за базовий місяць оренди –грудень 2007 року становить без ПДВ 73,15 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу 3360,88 грн. та ПДВ 672,18 грн., а всього 4033,06 грн.

Крім орендної плати відповідач зобов’язався не пізніше 20 числа поточного місяця сплачувати позивачу:

- відшкодування комунальних платежів;

- відшкодування податку на землю;

- витрат на утримання будинку та прилеглої території;

- інші витрати.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщеннями щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Додатковою угодою до договору оренди від 01.02.2008 року термін дії договору оренди № 439 нерухомого майна було продовжено до 31.12.2009 року.

На виконання умов договору сторонами було підписано Акт прийому –передачі приміщень від 01.02.2008 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати та передбачені договором оренди платежі на загальну суму 12440,68 грн. (копії рахунків знаходяться у матеріалах справи).

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач основного обов’язку орендаря не виконав, орендну плату та передбачені договором оренди платежі позивачу повністю не сплатив, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з вересня 2009 по грудень 2009 р. у сумі 12440,68 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Зібрані у справі докази, свідчать, що між сторонами по справі укладений договір найму (оренди), а тому саме він та відповідні положення статей параграфу 1 глави 58 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) визначають права та обов’язки сторін зі здійснення передбачених договором умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 12440,68 грн. орендної плати та передбачених договором оренди платежів визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором оренди № 439 від 01.02.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 1297,06 грн. та 3% річних в розмірі 450,62 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та втрат від інфляції, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 1297,06 грн. та 3% річних в розмірі 450,62 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини суду не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 141,89 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон-10” (03033, Київ, вул. Саксаганського, 41, ідентифікаційний код 33097594; р/р № 26001010028777 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Києва, МФО 322313) на користь Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (03057, Київ, вул. Нестерова, 3, ідентифікаційний код 05417070; р/р № 35226004000722 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019) 12440,68 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок гривень 68 коп.) основного боргу, 1297,06 грн. (одну тисячу двісті дев’яносто сім гривень 06 коп.) втрат від інфляції, 450,62 грн. (чотириста п’ятдесят гривень 62 коп.) три відсотки річних, 141,89 грн. (сто сорок одну гривню 89 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 21.04.2011 р.