Рішення № 15088038, 31.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11р.

Справа № 5005/3464/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька Інвестиційна Група", м. Кривий Ріг

до відповідача

Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дивоцвіт", м. Кривий Ріг

про

визнання права власності

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача

Тішунін О.А., дов. від 01.03.2011 р.;

Від відповідача

Приходько Х.С., дов. від 11.11.2010 р.;

Від третьої особи

не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання за позивачем права власності на будівлю літ."Л" (об’єднану з боксів літ. "Л" та літ. "К") загальною площею 91,6 кв.м. в складі 33/100 частин комплексу, розташованого за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 96.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу від 20.11.07 р. є власником 33/100 частин комплексу, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 96. Позивач вказує на те, що для забезпечення власної господарської діяльності без належного дозволу за рахунок власних коштів здійснив реконструкцію придбаних об’єктів нерухомості. Посилаючись на ті обставини, що будівництво здійснено з урахуванням будівельних норм і правил, права інших осіб не порушуються, позивач просить визнати його власником зазначеного об’єкту нерухомого майна.

Відповідач просить прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.

Третя особа просить справу розглядати без участі її представника; згідно пояснень проти позову не заперечує та вказує, що реконструкція частини комплексу, що належить позивачу по справі, проведена тільки по відношенню до нерухомого майна позивача та майнових прав ТОВ "Дивоцвіт", як співвласника комплексу не порушує.

В судовому засіданні 29.03.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.11.2007 р. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частини комплексу Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізька Інвестиційна Група" придбало у Андрюшко Артема Костянтиновича та Салагай Олександра Євгеновича 33/100 частин комплексу, а саме: будівлю літ. В-2 площею 13,1 кв.м., бокс літ. К площею 22,0 кв.м., частину боксу літ. Л площею 46,4 кв.м., бокс літ. М площею 71,4 кв.м., що складає приміщення VІІІ - площею 19,7 кв.м., приміщення VІІ –площею 51,7 кв.м., частину боксу літ. Л-площею 22,0 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок під номером 96.

Право власності позивача на нерухоме майно придбане за договором купівлі-продажу від 20.11.2007 року зареєстровано комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради „Криворізьке бюро технічної інвентаризації”, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2007 р. за № 16891409.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Набувши право власності на об’єкти нерухомого майна за вказаною вище адресою, позивач не був обмежений в праві щодо перебудови належного йому майна, що фактично і відбулося.

Як вбачається з повідомлення КП ДОР „Криворізьке бюро технічної інвентаризації” від 07.02.11 р. вих. 28948 та матеріалів технічної інвентаризації спірного нерухомого майна, при обстеженні комплексу нежитлових будівель за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний № 96 виявлено, що бокси під літ. "Л" та "К" самочинно об’єднані в одну будівлю під літ. "Л" з площею 91,6 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Реконструкція (перебудова) вказаних вище об’єктів нерухомого майна є самочинним будівництвом, оскільки виконане без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Протилежне позивачем не доведено.

На підставі заяви позивача у лютому 2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Промбудпроект" (ліцензія серії АВ №512595, строк дії з 12.02.2010р. по 12.02.2013р.) складений технічний висновок про можливість експлуатації та технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі "Л" за адресою 5-й Зарічний, 96 в Жовтневому районі м. Кривий Ріг.

Згідно вказаного технічного висновку експлуатація нежитлових приміщень нежитлової будівлі "Л" за їх призначенням можлива, технічний стан будівельних конструкцій задовільний, несуча спроможність будівельних конструкцій забезпечена.

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Промбудпроект" при обстеженні спірного об’єкту встановлена відповідність будівництва будівельним нормам та правилам, придатність його до експлуатації, що виключає як необхідність перебудови спірного об’єкту, так і підстави для його знесення з огляду на положення ч. 7 ст. 376 ЦК України.

За загальним правилом, встановленим ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Між тим, спірне нерухоме майно, у тому складі, який існує на час звернення позивача з позовом та вирішення спору по суті не є новим будівництвом в прямому розумінні, створене внаслідок проведеної перебудови нерухомого майна, що вже існувало та належало позивачу на праві власності.

Відтак, внаслідок проведеної самочинно перебудови відсутні підстави для позбавлення позивача права власності на нерухоме майно, що існувало до завершення будівництва, передбачені главою 25 ЦК України, а створене позивачем внаслідок перебудови нерухоме майно є, відповідно, також власністю позивача.

Між тим, у відповідності до ч. 10 ст.29 Закону України “Про планування та забудову територій”, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.

Стаття 376 ЦК України встановлює право особи, що здійснила самочинне будівництво, на звернення до суду за визнанням права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у певних випадках (ч. 3 та ч.5 ст. 376 ЦК України) та право суду визнати за такою особою право власності при наявності певних обставин.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

03.11.09 р. між сторонами по справі було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Криворізька міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Криворізька Інвестиційна Група" в строкове платне користування для розміщення автостоянки строком на 5 років земельну ділянку загальною площе 0,2426 га, яка знаходиться на мкр. 5-му Зарічному,96.

Враховуючи, що з боку відповідача не надано заперечень щодо обставин правомірності користування позивачем земельною ділянкою на якій розміщене спірне нерухоме майно, що може бути перешкодою для визнання у судовому порядку права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво та відповідач не вимагає її повернення, суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Доказів порушення прав інших осіб та невідповідності вказаного будівництва будівельним нормам та правилам в матеріали справи не надано, тому суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні даного спору, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька Інвестиційна Група" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 4-й зарічний, 20 а, прим.19, код ЄДРПОУ 35460207) право власності на будівлю літ."Л" (об’єднану з боксів літ."Л" та літ."К") загальною площею 91,6 кв.м. в складі 33/100 частин комплексу, розташованого за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 96.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя А.В.Єременко