Ухвала суду № 15087967, 22.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.03.11р.

Справа № 25/92-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канінг", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору, повернення предмету лізингу та стягнення 116 614,11 грн.

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ.

На дії Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ленков О.М., дов. № 06-07/10-ДП від 06.07.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

Від органу ДВС: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009р. у справі № 25/92-09 розірвано договір оперативного лізингу (оренди) № 060622/ОЛ-00721 від 22.06.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Канінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Канінг" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї дивізії, буд. 3, оф. 16, п/р 26005013010015 в ДФ ВАТ “Інпромбанк”МФО 306986, код ЄДРПОУ 32465857) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 31362539, п/р 26007000511301 у ВАТ “Астра Банк”, МФО 380548, код ЄДРПОУ 31362539) предмет лізингу - лінію поліровки круп; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Канінг" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї дивізії, буд. 3, оф. 16, п/р 26005013010015 в ДФ ВАТ “Інпромбанк”МФО 306986, код ЄДРПОУ 32465857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 31362539, п/р 26007000511301 у ВАТ “Астра Банк”, МФО 380548, код ЄДРПОУ 31362539) суму основного боргу у розмірі 102 930,00 грн., пеню у розмірі 12 207,39грн., суму інфляційних витрат у розмірі 9 599,91 грн. та 3% річних у розмірі 1 531,81 грн., а також витрати на оплату державного мита в сумі 1347,70грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

На виконання зазначеного рішення 21.07.2009р. судом були видані відповідні накази.

20.01.2011р. позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, згідно якої просить суд відновити строк для звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС; визнати постанову від 21.12.2010р. у зведеному виконавчому провадженні № 6/2 незаконною, а дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції щодо її прийняття - неправомірними; зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції скасувати всі виконавчі дії, що вчинені на підставі оскаржуваної постанови, відновивши становище, яке існувало до цього.

Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова від 21.12.2010р. не відповідає процесуальній формі викладення такого роду документів, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує права та законні інтереси стягувачів, чим наносить останнім матеріальні збитки та моральну шкоду, допускає неправомірне використання описаного і арештованого майна третьою особою всупереч інтересам учасників виконавчого провадження. Заявник, також вказує, що не мав можливості своєчасно оскаржити дії Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, оскільки одержав постанову фактично 24.12.2010р., тобто напередодні новорічних свят.

Відповідач та Відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції не забезпечили явку представників до судового засідання та не надали витребуваних судом матеріалів. Враховуючи, приписи ст. 121-2 ГПК України, належне повідомлення судом відповідача та орган ДВС про час та місце судових засідань у справі, повторне не з'явлення представників останніх до судового засідання, суд вважає за можливе розглянути скаргу позивача, за наявними матеріалами, за відсутністю представників відповідача та Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009р. у справі № 25/92-09 розірвано договір оперативного лізингу (оренди) № 060622/ОЛ-00721 від 22.06.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Канінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Канінг" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї дивізії, буд. 3, оф. 16, п/р 26005013010015 в ДФ ВАТ “Інпромбанк”МФО 306986, код ЄДРПОУ 32465857) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 31362539, п/р 26007000511301 у ВАТ “Астра Банк”, МФО 380548, код ЄДРПОУ 31362539) предмет лізингу - лінію поліровки круп; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Канінг" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї дивізії, буд. 3, оф. 16, п/р 26005013010015 в ДФ ВАТ “Інпромбанк”МФО 306986, код ЄДРПОУ 32465857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 31362539, п/р 26007000511301 у ВАТ “Астра Банк”, МФО 380548, код ЄДРПОУ 31362539) суму основного боргу у розмірі 102 930,00 грн., пеню у розмірі 12 207,39грн., суму інфляційних витрат у розмірі 9 599,91 грн. та 3% річних у розмірі 1 531,81 грн., а також витрати на оплату державного мита в сумі 1347,70грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

На виконання зазначеного рішення 21.07.2009р. судом були видані відповідні накази.

02 вересня 2009 року позивачем була направлена заява про відкриття виконавчого провадження № 02-09/09-01 з метою примусового виконання наказів по справі № 25/92 - 09 виданих 21.07.09р.

09 вересня 2009 року головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Циганко О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 14694460.

Оскільки на виконанні в відділі ДВС Дніпропетровського РУЮ перебувало кілька виконавчих проваджень щодо ТОВ «Канінг», виконавче провадження ВП № 14694460 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 6/2 від 06.04.2009р.

В ході вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому проваджені № 6/2 державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Рубан Д.П. здійснив опис та арешт майна ТОВ «Канінг», зокрема лінії поліровки круп, і передав ТОВ «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія»на відповідальне збереження, про що було складено акт опису й арешту майна № 895284 від 11.06.210р.

21 грудня 2010 року заступником начальника відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ Рубаном Д.П. була винесена постанова про передачу арештованого майна, яке до цього часу знаходилось на зберіганні ТОВ «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія», директору Дніпропетровського заводу рибних гранульованих кормів.

Зазначена постанова була одержана представником позивача 22 грудня 2010 року у відділі ДВС Дніпропетровського РУЮ нарочно. Скарга направлена на адресу суду 10.01.2011р., що підтверджується поштовим штампом на відповідному конверті.

Позивачем заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для оскарження дій державного виконавця в суді, яке обґрунтоване тим, що фактично представник позивача, який одержав спірну постанову повернувся із відрядження лише 24 грудня 2010 року і тому оскарження не могло бути здійснено протягом цього проміжку часу.

Згідно до припису Міністерства праці та соціальної політики України 1, 2, 3 січня 2011 року були визнані вихідними, а отже протягом цих днів позивач також не мав змоги реалізувати своє право на захист своїх інтересів в суді.

Крім того 4 січня 2011 року фінансові установи не здійснювали обслуговування з переказу коштів, що не давало змоги перерахувати державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду.

Враховуючи вищенаведені обставини, які є поважними причинами пропуску строку, а також не значний строк пропуску позивачем звернення до суду зі скаргою, суд вважає за можливе відновити позивачу пропущений строк для звернення зі скаргою.

Також, суд вважає за необхідне частково задовольнити скаргу позивача, виходячи з наступного.

Оскаржувана постанова від 21.12.2010р. не містить, встановлених Законом України „Про виконавче провадження” підстав для її прийняття, що обумовлює її невідповідність вимогам вищенаведеного Закону. Також у постанові не зазначено чим обумовлено заміну особи, у якої описане та арештоване майно перебувало на відповідальному зберіганні. Відсутні посилання на будь-які об'єктивні обставини чи події, які зумовили винесення цієї постанови.

Крім того, оскаржувана постанова містить відомості, що не відповідають дійсності. Так, у постанові вказано, що устаткування для обробки зернових культур у кількості дев'яти одиниць та обладнання для зшиву мішків у кількості одної одиниці належать на праві власності ТОВ «ВТП «Каннінг». Між тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначено у рішенні по справі № 25/92-09 від 09.07.2009р. спірне майно - лінія поліровки круп є власністю ТОВ «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія», а ТОВ «ВТП «Каннінг»передавалося в оперативний лізинг, який не передбачає виникнення у лізингоодержувача права власності на об’єкт лізингу.

Оскаржувана постанова, також передбачає передачу спірного майна на відповідальне зберігання та для здійснення дій по його транспортуванню, дослідженню, зняттю з обліку, узгодження інших питань без обмеження користування територією України (п. 1), що суперечить суті виконавчої дії з передачі майна на відповідальне зберігання та п. 2 цієї ж постанови, якою визначено, що майно буде зберігатися за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Виробнича, 3, за місцем розташування Дніпропетровського заводу рибних гранульованих кормів.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження”, в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови, про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження”, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

Таким чином, визначення зберігача арештованого майна здійснюється саме у акті опису й арешту майна, а не окремою постановою. Не передбачено зазначеним Законом і зміни зберігача арештованого майна. Особа, якій передано на зберігання арештоване майно має право їм користуватися лише, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності та не має права вчиняти з ним інші дії, зазначені у оскаржуваній постанові, зокрема транспортувати не за місцем зберігання.

Статтєю 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»встановлено зобов'язання державних виконавців здійснювати примусове виконання судових рішень, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Законом України „Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що постанова прийнята заступником начальника відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ Рубаном Д.П. у зведеному виконавчому провадженні № 6/2 про передачу арештованого майна від 21.12.2010р. не відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства України, а відтак вимоги позивача у справі про визнання зазначеної постанови незаконною, а дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції щодо її прийняття неправомірними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті ж вимог за скаргою щодо зобов'язаня Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції скасувати всі виконавчі дії, що вчинені на підставі оскаржуваної постанови, відновивши становище, яке існувало до цього, слід відмовити, оскільки позивачем не наведено які саме виконавчі дії проводилися державним виконавцем та не доведено взагалі проведення будь-яких виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відновити ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" строк для звернення до суду зі скаргою на рішення та дії Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції.

Скаргу ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" задовольнити частково.

Визнати постанову від 21.12.2010р. у зведеному виконавчому провадженні № 6/2 незаконною, а дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції щодо її прийняття –неправомірними.

В решті вимог за скаргою –відмовити.

Суддя

А.Є. Чередко