Рішення № 1508574, 20.03.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" березня 2008 р.

справа № 5020-9/027

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Сатера”

до Приватного підприємства “Гавань”

про стягнення 17009,16 грн.,

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

від позивача –Мірошниченко В.Є., довіреність № б/н від 02.03.2008,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВК Сатера” (далі –ТОВ “ВК Сатера”) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Гавань” (далі –ПП “Гавань”) про стягнення 17009,16 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу продуктів харчування № С-42/07 від 31.08.2007, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17009,16 грн., з яких: 15813,41 грн. –сума основного боргу, 1195,75 грн. –пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду від 05.03.2008, 20.03.2008 щодо надання відзиву та установчих документів не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

31.08.2007 між ТОВ “ВК Сатера” (продавець) та ПП “Гавань” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу продуктів харчування № С-42/07 (далі – Договір).

Строк дії Договору встановлений сторонами до 31.12.2008.

Згідно пункту 1.1 Договору продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, встановлених цим договором, зобов’язується прийняти та сплатити у відповідності з рахунком або видатковою накладною наступній товар: алкогольні і безалкогольні напої, продукти харчування (далі - товар).

Згідно пункту 1.2 Договору найменування, одиниці міру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, асортимент, номенклатура та інші, визначаються у видатковій накладній на товар, яка після належного оформлення сторонами є підставою для оплати товару.

Відповідно до пункту 1.5 Договору загальна сума Договору відповідає загальній сумі усіх видаткових накладних на підставі яких здійснюється передача товару на виконання цього Договору.

Покупець зобов’язаний повністю сплатити поставлені продавцем товари шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесення в касу продавця протягом семи календарних днів з дати отримання товару (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за відвантажений товар, покупець сплачує неустойку в розмірі 120 % річних від суми поставленого, але не оплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідачем був отриманий товар за Договором на загальну суму 23874,03 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 12-32), які згідно п.п. 1.2 Договору є невід’ємною частиною цього Договору, та підставою для оплати за товар.

Відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 8060,62 грн., тому залишок боргу складає 15813,41 грн.

Таким чином, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково, суму заборгованості в розмірі 15813,41 грн. відповідач на момент подачі позову до суду не сплатив.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу та пені.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, у зв’язку з чим заборгованість за отриманий товар в розмірі 15813,41 грн. підлягає стягненню з ТОВ “Гавань” на користь ТОВ “ВК Сатера”.

Позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 120 % річних від суми поставленого, але не оплаченого товару за кожен день прострочення в розмірі 1195,75 грн. (пункт 4.2 Договору).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно вимог статті 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, вважає, що позовні вимоги ТОВ “ВК Сатера” в частині стягнення пені в розмірі 1195,75 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 199,29 грн. на підставі наступного розрахунку:

15813,41 грн. * 10,0 * 2 : 100 : 365 * 23 = 199,29 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15972,84 грн., з яких: сума основного боргу - 15813,41 грн., пеня - 199,29 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (99016, м. Севастополь, вул. Богданова, 12, ідентифікаційний код 23439572, р/р 26009099158800 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харьків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Сатера” (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, б. 45-А, ідентифікаційний код 35150476, р/р 2600313918 в КРД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021) 16283,75 грн., у тому числі 15813,41 грн. –сума основного боргу, 199,29 грн. –сума пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 160,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 110,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншої частині позову відмовити.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 25.03.2008

Розсилка:

1. позивач –ТОВ “ВК Сатера” (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, б. 45-А)

2. відповідач –ПП “Гавань” (99016, м. Севастополь, вул. Богданова, 12)

3. справа

4. наряд