Рішення № 1508115, 01.04.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" квітня 2008 р.

справа № 5020-5/040

За позовом: Федерального державного унітарного підприємства „172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99011 м. Севастополь, пл.. Нахімова, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Російське-Українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

про стягнення заборгованості в розмірі 140580,18 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Половкова Вікторія Василівна, представник, довіреність № б/н від 25.12.07, Федеральне державне унітарне прідприємство "172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту" МОРФ;

Відповідач - Береговий Сергій Андрійович, представник, довіреність № б/н від 21.05.07, ТОВ Спільне Російсько - Українське підприємство " ССЗ "Лазаревское Адміралтейство";

Суть спору:

Позивач, Федеральне державне унітарне підприємство „172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Російське-Українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство”, про стягнення заборгованості в розмірі 140580,18 грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 17002,22 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати наданих послуг.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі (вх. № 5923 від 01.04.2008).

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2004 між позивачем (виконавець)та відповідачем (замовник) був укладений договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 57, а також додаткова угода № 1 від 27.12.2006.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по прив’язку конструкторської документації на модернізаційні роботи та оперативне конструкторське супроводження замовлення С-133/пр.641Б на період ремонту і модернізації.

Згідно з п. 3.2 договору при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийому технічної продукції з додатками до нього комплекту наукової, технічної та іншої документації, передбаченої замовленнями або гарантійними листами замовника.

Відповідно до п. 3.3 договору замовник на протязі 5-ті банківських днів з дня отримання акту здачі-прийому робіт та звітних документів зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-прийому робіт науково-технічної продукції або мотивовану відмову від прийому робіт.

Згідно з п. 4.1 договору вартість робіт визначається трудовитратами виконавця та протоколом ціни, узгодженим між сторонами у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4.3 договору оплату замовник здійснює банківським переводом на розрахунковий рахунок виконавця на протязі п’яті діб з моменту отримання рахунку.

Зобов’язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 17002,22 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що відповідачем до подачі позивачем позовної заяви, була оплачена заборгованість в сумі 116853,37 грн., розмір державного мита, яке відповідач повинний сплатити позивачу складає 237,27 грн. (140580,18 грн. –116853,37 грн. = 23726,81 грн./100 = 237,27 грн.)

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 237,27 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Російське-Українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 30394016, р/р 26003300114724 у Київської філії АТ ВА Банке м. Сімферополь, МФО 308047) на користь Федерального державного унітарного підприємства „172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99011 м. Севастополь, пл.. Нахімова, 2, код ЄДРПОУ 24872153, п/р 26009945191621 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) заборгованість в сумі 17002,22 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 237,27 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.04.2008

Розсилка:

1. Федеральне державне унітарне підприємство „172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99011 м. Севастополь, пл.. Нахімова, 2)

2. ТОВ „Спільне Російське-Українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

3. Справа

4. наряд