Постанова № 1507890, 20.03.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2008 № 8/529

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача – Тягельський О.М., Величко І.М.,

відповідача 1 – Пащенко О.М.,

відповідача 2 – не з’явився,

третьої особи – Швець О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.12.2007

у справі № 8/529

за позовом Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"

до 1. Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України

2. Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

третя особа Міністерство оборони України

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (далі – ДП МОУ “УАТК”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Військової частини Д-0170 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – В/Ч Д 0170) та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС України) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.01.2007 суд здійснив заміну відповідача по справі - В/Ч Д 0170 на її правонаступника Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі – Спеціальний авіаційний загін).

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.2007 позов задоволено. Суд зобов’язав Спеціальний авіаційний загін за власний рахунок повернути ДП МОУ “УАТК” комплект лопотів несучого гвинта 8АТ – 2700-00 виготовлений 30.10.2002, а саме: 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.2007 Спеціальний авіаційний загін подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

ДП МОУ “УАТК” проти доводів апеляційної скарги заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 25.12.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціального авіаційного загону – без задоволення.

МНС України доводи апеляційної скарги Спеціального авіаційного загону підтримало та просило рішення господарського суду м. Києва від 25.12.2007 скасувати, а апеляційну скаргу – задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство оборони України.

Клопотання Міністерства оборони України про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Генерального штабу Збройних Сил України та про виключення міністерства з числа третіх осіб, як неналежну сторону колегія суддів відхилила з огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право суду виключати з числа третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, а наведені Міністерством оборони України обставини, не можуть бути підставою для залучення Генерального штабу Збройних Сил України до участі в у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

В засідання суду, призначене на 20.03.2008 МНС України повноважного представника не направило та не повідомило суд про причини неявки.

Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між В/Ч Д 0170 та ДП МОУ “УАТК” 23.05.2003 укладено договір № UCA-209-03 майнового найму двох вертольотів МІ-8 МТВ/МТ, за умовами якого, В/Ч Д 0170 передає ДП МОУ “УАТК” в майновий найм два вертольоти: МІ-8МТ № 94306 і МІ-8МТВ № 95214 для виконання авіаційних робіт по гасінню лісових пожеж поза межами України, а ДП МОУ “УАТК” зобов'язується оплачувати В/Ч Д 0170 найм вертольотів згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що складають його невід'ємну частину (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору В/Ч Д 0170 передає, а ДП МОУ “УАТК” приймає два вертольоти МІ-8МТ № 94306 і МІ-8МТВ № 95214 у справному стані з необхідним запасом ресурсу.

Згідно п. 3.1 договору ДП МОУ “УАТК” зобов’язалось, зокрема, підготувати, дообладнати і внести вертольоти у Реєстр цивільних повітряних суден України відповідно до вимог Укравіатрансу.

Між В/Ч Д 0170 (замовник) та ДП МОУ “УАТК” (виконавець) 23.05.2003 укладено договір № UCA-208-03 на дообладнання та підготовку вертольотів до робіт по гасінню лісових пожеж, за умовами якого, В/Ч Д 0170 (замовник) доручила ДП МОУ “УАТК” (виконавець) виконати за рахунок виконавця наступні роботи: придбати і встановити агрегати на вертоліт МІ-8МТ (заводський № 94306) згідно додатку № 1 (п. 1.1 договору); забезпечити та встановити на вертоліт МІ-8МТВ (заводський № 95214) комплект лопотів несучого гвинта (п. 1.2 договору); провести дообладнання вертольота МІ-8МТ (заводський № 94306) для польотів міжнародним повітряним лініям та роботи з водозливним пристроєм (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.1.1 договору ДП МОУ “УАТК” зобов’язалось придбати і встановити на вертоліт МІ – 8МТ (заводський № 94306) комплект лопотів рульового гвинта першої категорії, випуску не раніше 2002 року , згідно додатку № 1.

Відповідно до п. 2.1.2 договору ДП МОУ “УАТК” зобов’язалось надати та встановити на вертоліт МІ-8МТВ (заводський № 95214) комплект лопотів несучого гвинта ресурс яких повинен забезпечувати виконання робіт згідно договору № UCA-209-03 від 23.05.2003.

Додатковою угодою № 1, що є додатком № 4 до договору № UCA-208-03 від 23.05.2003 сторонами вирішено п. 2.1.2 договору UCA-209-03 від 23.05.2003 викласти у наступній редакції: “надати та встановити на вертоліт МІ-8МТ (заводський № 94306) комплект лопотів несучого гвинта, ресурс яких повинен забезпечувати виконання робіт згідно договору UCA-209-03 від 23.05.2003”.

За актом прийому-передачі вертольоту від 25.05.2003 на підставі договору № UCA-209-03, В/Ч Д 0170 передала, а ДП МОУ “УАТК” прийняло вертоліт МІ-8МТ № 94306 для доведення вертольоту до льотної придатності. На вертоліт встановлено агрегати: двигуни ТВЗ-117МТ: № Н78943025; № Н78933023.

За актом прийому – передачі, затвердженого 28.05.2003 Технічним директором ДП МОУ „УАТК”, представник ДП МОУ “УАТК” передав представнику В/Ч Д0170 на підставі договору між В/Ч Д 0170 та ДП МОУ „УАТК” від 23.05.2003 № UCA-208-03 комплект лопотів несучого гвинта 8АТ-2710-00: №№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц.

Відповідно до акта прийому – передачі складеного між В/Ч А 2128 та ДП МОУ „УАТК”, затвердженого 20.06.2003 ТВО командира В/Ч А 21278, В/Ч А 2128 передала, а ДП МОУ „УАТК” прийняло комплект лопотів несучого гвинта 8АТ-2710-00: №№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц.

На підставі договору № UCA-209-03 від 23.05.2003 за актом прийому передачі вертольоту ДП МОУ „УАТК” передала (повернула), а В/Ч Д 0170 прийняла вертоліт МІ-8МТ № 94306, про що свідчить акт прийому-передачі вертольоту від 29.10.2003.

В/Ч Д 0170, а подальшому її правонаступником Спеціальний авіаційний загін вимоги ДП МОУ „УАТК” про повернення згідно договору № UCA-208-03 від 23.05.2003 встановленого на вертоліт МІ-8МТ № 94306 комплекту лопотів несучого гвинта 8-АТ-2710-00 (№№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц) залишено без задоволення. Відмовляючи в передачі лопотів, Спеціальний авіаційний загін, зокрема, в листі № 177 від 13.02.2006 вказав, що на підставі рішення контрольно – ревізійного управління в м. Ніжині, лопоті несучого гвинта були оприбутковані, питання про їх передачу підприємству буде розглянуто за умови надання підприємством документів, що підтверджують право власності підприємства, письмового дозволу директора департаменту ресурсного забезпечення МНС України, погашення заборгованості та відшкодування витрат на забезпечення їх збереження.

Статутом ДП МОУ „УАТК” 16.07.1997 затвердженого Міністром оборони України та 25.07.1997 та зареєстрованого Подільською районною державною адміністрацією м. Києва передбачено, що підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України.

Згідно п. 4.2 Статуту підприємства, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним з правом повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, чинить щодо нього будь – які дії, що не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про підприємства в Україні”, який діяв на час передачі спірного майна, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

З 01.01.2004 набрали чинності Господарський кодекс України (далі - ГК України) та Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).

Згідно ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Також, ст. 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 20 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з відзиву на апеляційну скаргу, позивач ДП МОУ „УАТК” посилається на те, що комплект лопотів несучого гвинта було надано підприємству В/Ч А 2128 (м. Бердичів), що документально підтверджується, а не придбано на підставі контракту № 25/UCA-72-00 від 14.09.2000, як це було зазначено в позовній заяві.

Про передачу комплекту лопотів несучого гвинта 8АТ – 2710-00 №№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц. від В/Ч А 2128 до ДП МОУ „УАТК” свідчить акт прийому-передачі від 20.06.2003 року, підписаний уповноваженими представниками.

Отже, ДП МОУ „УАТК” наявність права власності на зазначений комплект лопотів підтверджує актом прийому–передачі, складеного між В/Ч А 2128 та підприємством.

Згідно з актом прийому–передачі, затвердженого 20.06.2003 ТВО командира В/Ч А2128 комісія в складі: голови комісії ТВО заступника командира В/Ч А2128 з ІАС майора Висоцього Г.Й., ТВО старшого інженера ІАС капітана Бурла І.В., заступника командира ВЕ з ІАС ІАС майора Зимогляд В.О., склала акт 20.06.2003 року по факту прийому–передачі комплекту лопастей несучого гвинта 8АТ-2710-00 №№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц. В заводській тарі від начальника групи обслуговування ВД 2ВЕ капітана Денисовського В.В. представнику ДП МОУ „УАТК” Тягельському О.М. на основі телеграми НУ АА ГК СВ ЗС України № 116/6/5847 від 19.06.2003 та доручення ЯЖН 199387 від 16.04.96 року виданого на основі договору № UCA-208-03 від 25.03.2003.

Згідно ст. 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „ Про правовий режим майна у Збройних Силах України” відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000 затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил (далі – Положення).

Згідно з цим Положенням установлюється порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Дія цього Положення не поширюється на передачу військового майна до сфери управління інших органів виконавчої влади, а також у власність територіальних громад сіл, селищ та міст (п. 1 Положення).

Відповідно до п. 2 Положення військова частина - військова частина, заклад, установа, організація, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету і входять до складу Збройних Сил; військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил.

До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військові містечка, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації).

Відповідно до п. 3 Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Згідно п. 6 Положення рішення про відчуження військового майна, зазначеного у пунктах 3 і 4 цього Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Відносини Міноборони з уповноваженими підприємствами (організаціями) регулюються генеральними угодами, окремими договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, в яких визначаються номенклатура, кількість та категорія військового майна, його залишкова вартість, порядок, умови і терміни підготовки до реалізації, проведення розрахунків тощо (п. 11 Положення).

Відповідно до п. 12 Положення реалізація військового майна проводиться уповноваженими підприємствами (організаціями) за ринковими цінами, які склалися на відповідний період. Ціна реалізації військового майна визначається з урахуванням кон'юнктури ринку, залишкової вартості та витрат, пов'язаних з реалізацією майна, у тому числі з підготовкою його до продажу, маркетингом, спеціальним супроводом органами СБУ експортно-імпортних договорів, транспортуванням, страхуванням тощо.

Реалізація нерухомого військового майна здійснюється на аукціонах (за конкурсом) у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Надані ДП МОУ „УАТК” докази не свідчать про те, що підприємство є власником спірного комплекту лопотів несучого гвинта 8АТ-2710-00 за №№ 1ТЭ06287ц; 1ТЭ26287ц; 1ТЭ28287ц; 1ТЭ29287ц; 1ТЭ31287ц, оскільки акт прийому-передачі від 20.06.2003 не може бути доказом наявності права власності на спірне майно і доказом того, що лопоті були відчужені В/Ч А 2128 в порядку, передбаченому Законом України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” та Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000.

Також, надані ДП МОУ „УАТК” докази не свідчать про те, що з дозволу органу державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, спірні лопоті були закріплені за ДП МОУ „УАТК” на праві господарського віддання чи праві оперативного управління.

З урахуванням того, що ДП МОУ „УАТК” не доведено, що підприємство є власником спірного майна чи має на нього речові права, а відповідно до ст. 387 ЦК України право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним має власник, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги ДП МОУ „УАТК” є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Посилання суду першої інстанції на те, що право власності ДП МОУ „УАТК” підтверджується контрактом № 25/UCA-72-00 від 14.09.2000, специфікацією № 13 до контракту № 25/UCA-72-00 від 14.09.2000 колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується факт отримання комплекту спірних лопотів за вказаним контрактом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 25.12.2007 слід скасувати, а в позові відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 25.12.2007 у справі № 8/529 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, ідентифікаційний код 24964464) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, ідентифікаційний код 33965532) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Справу № 8/529 повернути господарському суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя

Судді