Рішення № 15075019, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 7/74

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Величко

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1 010 764 грн. 61 коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 42 615 грн. 02 коп., пені в розмірі 34 450 грн. 13 коп., 3% в розмірі 6 683 грн. 36 коп., інфляційних в розмірі 8 975 грн. 66 коп.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С. - дов. №125/11”Д” від 30.12.2010р.

від відповідача: Щепіхіна В.В. – дов. № юр/4490 від 31.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1 010 764 грн. 61 коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 42 615 грн. 02 коп., пені в розмірі 34 450 грн. 13 коп., 3% в розмірі 6 683 грн. 36 коп., інфляційних в розмірі 8 975 грн. 66 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №324 від 24.08.2006р. з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами; рахунки за активну та реактивну електроенергію.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, проти зменшення розміру пені заперечив.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково – лише боргу за активну та реактивну електроенергію. Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, той факт, що ОКП „Донецьктеплокомуненерго” надає послуги із забезпечення тепловою енергією підприємствам, установам, населенню та має велику дебіторську заборгованість, відповідач просить зменшити розмір стягуваної пені на 50 % та відмовити у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 12.04.2011р. змінено склад суду та справу передано на розгляд судді Н.В. Величко.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №324 від 24.08.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами.

Додатковою угодою до договору від 16.10.2009р. сторони домовились змінити номер договору № 324 від 24.08.2006р. на № 5324 від 24.08.2006р.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 630кВА/2809,7кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №7 до Договору.

Згідно з п.7 Додатку №7 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу у листопаді-грудні 2010р по січень 2011р – активну енергію в обсязі 1 527 762 кВт/г та у липні, серпні, жовтні-грудні 2010р. та січні 2011р - реактивну електроенергію в обсязі 1 045 202 кВАр/г, що визнано відповідачем у відзиві та у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції за вказаний період. На виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки на сплату вартості спожитої у спірний період електричної енергії, отримання яких підтверджено як відповідними відмітками про отримання на самих рахунках, так і відповідачем.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію в розмірі 1 010 764 грн. 61 коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 42 615 грн. 02 коп.

З огляду на матеріали справи, пояснення сторін, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1 010 764 грн. 61 коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 42 615 грн. 02 коп. доведена позивачем, є обґрунтованою, тому вимоги про стягнення заборгованості в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. 3% річних в сумі 6 683,36 грн. та інфляційні в сумі 8 975,66 грн.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, але правових обґрунтувань своїх заперечень суду не представив, тому господарський суд такі заперечення відповідача не приймає, оскільки право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що 3% річних та інфляційні нараховані позивачем арифметично вірно, є обґрунтованими, тому підлягають стягненню у повному обсязі – річні у сумі 6 683 грн. 36 коп., інфляційні у сумі 8 975 грн. 66 коп.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, з урахуванням редакції додаткової угоди №7 від 18.06.2008р. за порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків” споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу згідно діючого законодавства України.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 27 560 грн. 10 коп. за період з 10.12.2010р. по 28.03.2011р.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 34 450 грн. 13 коп. нарахована позивачем арифметично вірно.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства та надав суду баланс станом на 01.01.2011р., копію звіту про фінансові результати; довідку ВО „Селидовтепломережа” про кількість укладених з населенням договорів; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про те, що загальна сума заборгованості ОКП „Донецьктеплокомуненерго” та його структурних підрозділів складає 92022021,42 грн.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан свого підприємства, в підтвердження чого надав суду копію договору з ДП „Енергоринок”, копію додатку до постанови КМУ №794 від 22.06.2004р., копію постанови ВГСУ по справі №15/49 від 05.11.2009р., копію акту звірки розахунків ДП „Енергоринок” з ВАТ „Донецькобленерго”, копії претензій ДП „Енергоринок” за договором №4863/01 від 19.08.08р., копію першого аркушу Постанови про арешт коштів боржника; копію постанови ВГСУ від 23.02.2010р. по справі № 37/134.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 27 560 грн. 10 коп. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1 010 764 грн. 61 коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 42 615 грн. 02 коп., пені в розмірі 34 450 грн. 13 коп., 3% в розмірі 6 683 грн. 36 коп., інфляційних в розмірі 8 975 грн. 66 коп задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 2600231490669 філ. Відділення ПІБ Селидове, МФО 334312) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 001,31268, на р/р із спеціальним режимом використання 260353021291 у ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) – заборгованість за активну електроенергію – 1 010 764 грн. 61 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119 р/р 2600231490669 філ. Відділення ПІБ Селидове, МФО 334312) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26004301490128 в Селидівському філіалі ПІБ України, МФО 334312, код за ЄДРПОУ 00130915) – заборгованість за реактивну електроенергію – 42 615 грн. 02 коп., пеню – 27 560 грн. 10 коп., 3% річних – 6 683 грн. 36 коп., інфляційні – 8 975 грн. 66 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 2600231490669 філ. Відділення ПІБ Селидове, МФО 334312,) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464) – витрати зі сплати державного мита у сумі 11 035 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

У судовому засіданні 19.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.04.2011р.

Величко Н.В.