Рішення № 15074919, 20.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.11 р. Справа № 28/34пн

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Донецьк

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м. Донецьк

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники сторін:

Від позивача: Яковенко Є.С.

Від відповідача: Зайцев О.М.

Від третьої особи1: ОСОБА_7

Від третьої особи2: Тимченко В.О.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 06.04.2011р. по 20.04.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк, про визнання виконавчого напису №2407, що вчинений 27.12.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за договором застави обладнання №12 від 28.02.2008р. про звернення стягнення на рухоме майно, а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у 1989 року випуску, заводський №640041, виробництва ЗАТ „НКМЗ”, що зберігається у Львівській області, м. Новий Розділ, вул. Горна, б.2, територія державного гірничо-хімічного підприємства „Сірка” для задоволення вимог ПАТ „Донгорбанк” на загальну суму 1806890,82 грн., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірний виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. було порушено провадження по справі № 28/34пн та залучено до участі у справі третю особу 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Донецьк, третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м.Донецьк.

Відповідно до клопотання б/н від 15.02.2011р. позивач просить суд зобовязати Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Донецьк надати суду сам виконавчий напис (тобто договір застави з виконавчим написом), та документи, які стали підставою для його вчинення. Суд відповідними ухвалами задовольнив клопотання позивача.

Через канцелярію суду 17.02.2011року від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 15.02.2011р., відповідно до якої останній просить суд зупинити виконавче провадження ВП №2416118 від 02.02.2011р., що відкрите постановою ВДВС Миколаївського районного управління юстиції до розгляду спору по суті.

21.03.2011р. Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ, про звернення стягнення на предмет застави. Суд ухвалою від 21.03.2011р. повернув без розгляду зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 21.03.2011р. третя особа 1 проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що спірний виконавчий напис було вчинено у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до заперечення на позовну заяву №1640 від 01.04.2011р. відповідач просить суд припинити провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем подана відповідна заява до ВДВС Миколаївського РУЮ про повернення виконавчого напису без виконання, про що ВДВС Миколаївського РУЮ винесена відповідна постанова від 21.03.2011р. ВП №24116118 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Третя особа 2 письмових пояснень по суті спору не надала, однак в судовому засіданні 06.04.2011р., 20.04.2011р. третя особа 2 зазначила, що не заперечує проти позовних вимог (протоколи судового засідання від 06.04.2011р., 20.04.2011р.).

20.04.2011р. до канцелярії суду позивачем надано клопотання б/н від 20.04.2011р., відповідно до якого останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витати на послуги адвоката в розмірі 3000,00грн.

Розгляд справи за клопотанням відповідача продовжувався, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, третіх осіб було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб господарським судом встановлено наступне:

28.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк” (правонаступником якого є відповідач, банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м.Донецьк (позичальником, третя особа 2) був укладений кредитний договір №12 (договір або кредитний договір), відповідно до умов якого банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 1500000,00 гривень;

- цільове використання кредиту поповнення оборотних засобів;

- термін повернення кредиту 27.02.2010 року;

- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 19 % річних;

- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 24%річних.

Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №1 від 01.03.2010р. до договору банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 1500000,00 гривень;

- цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу;

- термін повернення кредиту 15.03.2010 року;

- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 26 % річних;

- комісія за зміну умов кредитного договору, а саме за продовження строку повернення кредиту - 1500,00 грн.;

- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 31 % річних.

Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №2 від 15.03.2010р. банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 1500000,00 гривень;

- цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу;

- термін повернення кредиту 31.03.2010 року;

- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 26 % річних;

- комісія за зміну умов кредитного договору - 0,00 грн.;

- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 31 % річних.

Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2010р. до договору банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 1500000,00 гривень;

- цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу;

- термін повернення кредиту 30.04.2010 року;

- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 26 % річних;

- комісія за зміну умов кредитного договору - 0,00 грн.;

- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 31 % річних.

Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2010р. до договору банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 1500000,00 гривень;

- цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу;

- термін повернення кредиту 31.05.2010 року;

- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 26 % річних;

- комісія за зміну умов кредитного договору - 0,00 грн.;

- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 31 % річних.

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобовязань за з цим договором (п. 7.1. договору).

В якості забезпечення виконання зобовязання за кредитом між відповідачем (заставодержатель) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ (заставодавець) був укладений договір застави майна №12 від 28.02.2008р. (договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстровано в реєстрі за №3188. В якості предмета застави було передано обладнання крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАТ „НКМЗ” (п. 1.1 договору застави), вартістю згідно до п. 1.3. договору застави 3511751,00грн.

Звернення стягнення на предмет застави може бути здійснене на підставі рішення суду або позасудовому порядку6 шляхом: вчинення виконавчого напису нотаріусом; передачі предмета застави у власність заставодержателя; продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на прилюдних торгах (п. 3.4 договору застави).

Як вбачається з матеріалів справи позичальник отримав кредитні кошти, однак на час розгляду справи кредитні кошти не повернені та проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплачені.

Відповідач звернувся із заявою вих. №6439 від 22.12.2010р. до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про вчинення виконавчого напису на договорі застави №12 від 28.02.2008р. для стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором № 12 від 28.02.2008р. в сумі 1803390,82грн.

27.12.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на рухоме майно, а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський №640041 виробництва ЗАТ «НКМЗ», що зберігається у Львівській області, м.Новий Раздол, вул. Горна, буд, 2, територія державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка». Вказане рухоме майно придбане Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВКЕРАМОГНЕУПОР» (місцезнаходження - Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Льва Толстого, буд. 12, кв.9, ЄДРПОУ 32720958, п/р 26000198084441 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк» у м.Донецьку, код банку 335593) на підставі договору №09/12 від.10.12.2007, укладеного між ТОВ «Рудмаш» та ТОВ «Славкерамогнеупор». Означене майно на підставі договору застави обладнання № 12, посвідченого 28.02.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №3188 передане в забезпечення виконання зобов'язання, що випливас з кредитного договору № 12, укладеного 28.02.2008 між публічним акціонерним товариством «Донгорбанк» (ЗАТ «Донгорбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», Публічному акціонерному товариству «Донгорбанк», 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ЄДРПОУ 20365318, код банку 334970, рахунок №373960018980. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного рухомого майна, а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський №640041 виробництва ЗАТ «НКМЗ» запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» щодо погашення заборгованості за період, починаючи з 30.04.2010, у сумах еквівалентних: 1 500 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 298 315 грн. 09 коп. - заборгованість за процентами; 5 075грн. 73коп. - пеня. Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню, становить 1 803 390 грн. 82коп., та 3500,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису.

Даний виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і має бути пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №2407.

Постановою Відділу державної виконавчої Миколаївського районного управління юстиції 02.02.2011р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №2407 від 27.12.2010р.

Постановою Відділу державної виконавчої Миколаївського районного управління юстиції 21.03.2011р. виконавчий напис №24707 від 27.12.2010р. повернуто стягувачу в звязку з заявою банку про повернення йому без виконання виконавчого напису.

Позивач звернувся з позовом про визнання виконавчого напису №2407, що вчинений 27.12.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, на договорі застави обладнання №12 від 28.02.2008р. таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачене Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині , що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.24. Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1)передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2)продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3)відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4)переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено, тобто, при вирішенні даного спору необхідно керуватись нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.11.2010р. у справі №19/164, якою була скасована постанова суду касаційної інстанції, в якій суд касаційної інстанції за аналогічних обставин, що мають місце у даній справі, застосував Закон України "Про заставу", а не спеціальний закон Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання виконавчого напису №2407, що вчинений 27.12.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за договором застави обладнання №12 від 28.02.2008р. таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи позивача, викладені в позовній заяві, не беруться судом до уваги з огляду на те що, як встановлено судом, виконавчий напис нотаріуса не є позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до заперечення на позовну заяву №1640 від 01.04.2011р. відповідач просить суд припинити провадження по справі, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем подана відповідна заява до ВДВС Миколаївського РУЮ про повернення виконавчого напису без виконання, про що ВДВС Миколаївського РУЮ винесена відповідна постанова від 21.03.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві. Позивач проти клопотання відповідача заперечує та вважає, що спір між сторонами не врегульований та підлягає розгляду судом по суті.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмет спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань; спір врегульовано самим сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, в тому числі у разі, якщо є письмова заява стягувача. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Таким чином, викладені ПАТ „Донгорбанк” обставини не є підставами в розумінні п. 1-1 ст. 80 ГПК України для припинення провадження у справі, та клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

17.02.2011року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 15.02.2011р., відповідно до якої останній просить суд зупинити виконавче провадження ВП №24116118, що відкрите постановою ВДВС Миколаївського районного управління юстиції до розгляду спору по суті.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Оскільки ВДВС Миколаївського РУЮ винесена постанова від 21.03.2011р. ВП №24116118 про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача в задоволенні заяви заява про забезпечення позову.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

В матеріали справи наданий договір про надання правової допомоги № 01-11 від 09.02.2011р., що був укладений між Фізичною особою підприємцем Яковенко Є.С. (виконавець), який має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №3625 від 27.10.2010р. та позивачем (замовник), відповідно до п.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає доручення, а виконавець зобовязується відповідно до доручення замовника здійснювати юридичне обслуговування та надавати йому за плату правові (адвокатські/юридичні) послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику правових (адвокатських/юридичних) послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання передачі наданих послуг (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець власними силами та на свій ризик зобов'язується надавати замовникові за його окремими дорученнями наступні правові (адвокатські/юридичні) послуги протягом строку цього договору: надання правових консультацій, підготовка позовних заяв, скарг, інших документів та представництво інтересів замовника у судах, згідно доручень у вигляді замовлень, що є невід'ємними частинами даного договору (надалі по тексту замовлення»). Зазначений перелік послуг не є вичерпним. Окремі доручення на виконання юридичних послуг та надання правової допомоги зазначаються сторонами у замовленнях, які є додатками до договору (п. 2.1.1 договору).

За послуги, надані виконавцем, замовник сплачує винагороду у розмірі та у строки визначені у замовленні (п. 4.1 договору).

Остаточна вартість послуг формується на підставі фактично наданих послуг, вказаних у акті наданих послуг. Акт складається виконавцем, підписується обома сторонами та є додатком до договору. У разі відмови замовника підписати акт наданих послуг, замовник складає вмотивовані зауваження протягом 5 днів з моменту надання такого акту. У разі ненадання у встановлений термін зауважень акт вважається затвердженим (узгодженим) замовником (п. 4.2. договору).

Відповідно до замовлення №1 від 09.02.2011р. на виконання юридичних послуг та надання правової допомоги, сторони погодили види правової допомоги, на що замовник надає доручення виконавцю, в т.ч.: підготовка позовної заяви до Господарського суду Донецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, Представництво інтересів ТОВ «Славкерамогнеупор» у Господарському суді Донецької області за позовом ТОВ «Славкерамогнеупор» до ЗАТ (ПАТ) «Донгорбанк», «про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню» (п.1 замовлення).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 14.02.2011р. Товариство з обмеженого відповідальністю «Славкерамогнеупор», підтвердило, що відповідно до Договору на надання правової допомоги № 01-11 від «09» лютого 2011 р. виконавцем надані, а замовником прийняті, в тому числі, наступні послуги: підготовка проекту позовної заяви від ТОВ «Славкерамогнеупор» до ПАТ «Донгорбанк», треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ «Рудтехмаш» до Господарського суду Донецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса № 2407, виданий 27.12.2010р. таким, що не підлягає виконанню (2000,00 грн.). Також сторони підтвердили, що послуги виконавцем надані повністю та прийняті Замовником в повному обсязі, винагорода сплачена Замовником Виконавцю в повному обсязі.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 31.03.2011р. Товариство з обмеженого відповідальністю «Славкерамогнеупор», підтвердило, що відповідно до Договору на надання правової допомоги № 01-11 від «09» лютого 2011 р. виконавцем надані, а замовником прийняті, в тому числі, наступні послуги: за представництво інтересів в суді 02.03.2011р., 21.03.2011р. по цієї справі (1000,00грн.). Сторони підтвердили, що послуги виконавцем надані повністю та прийняті замовником в повному обсязі, винагорода сплачена Замовником Виконавцю в повному обсязі. Однак суд зазначає, що 21.03.2011р. адвокат Яковенко Є.С. був відсутній в судовому засіданні по справі.

Сплата позивачем наданих послуг за договором підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. В підтвердження повноважень адвоката, до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №3625 від 27.10.2010р. на ім`я Яковенко Є.С.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про адвокатуру", адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу та вартість цих послуг.

Однак суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є завищеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Яковенко Є.С. у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи №28/34пн, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 3000,00грн. завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у судових засіданнях, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 2000,00грн.

Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 3000,00грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 2000,00грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 27, 33, 34, 47, 49, 66, 67, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ, до Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2407, що вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.12.2010р., за договором застави обладнання №12 від 28.02.2008р., про звернення на рухоме майно, а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАТ „НКМЗ”, що зберігається у Львівській області, м. Новий Розділ, вул. Горна, б.2, територія державного гірничо-хімічного підприємства „Сірка” для задоволення вимог ПАТ „Донгорбанк” на загальну суму 1806890,82 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” (83086, м.Донецьк, вул. Артема, 38, ЄДРПОУ 20365318, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор” (84100, Донецька область, м. Словянськ, вул. Льва Толстого, 12/9, ЄДРПОУ 32720958, п/р №26000198084441 в ДФ ПАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 2000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде підписаний 22.04.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2011р.