Рішення № 15074827, 20.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.11 р. Справа № 2/93

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Красноарміськвугілля”, м. Димитрів

про: стягнення суми боргу в розмірі 1661435,92грн., пені в розмірі 128408,51грн., індексу інфляції в розмірі 58150,26грн., 3% річних в розмірі 24853,26грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Рассказова Л.В., Скрипник Ю.І. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитрів про стягнення суми боргу в розмірі 1661435,92грн., пені в розмірі 128408,51грн., індексу інфляції в розмірі 58150,26грн., 3% річних в розмірі 24853,26грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 37-010/469 від 03.08.2010р., акти приймання виконаних робіт, податкові накладні. Як на правові підстави заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 12, 13, 16, 96, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 877, 837 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 343 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 19.04.2011р. № 19, де позовні вимоги в сумі 1872847,95грн. визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

03.08.2010р. між Державним підприємством „Красноармійськвугілля” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс” (Підрядник) був укладений договір підряду № 37-010/469 за результатами тендерних торгів, що відбулися 26.07.2010р.

За цим договором Підрядник зобов’язується виконати за завданням Замовника роботи з капітального ремонту: бакенного копра скипового підйому Н=101м., допоміжного стволу багатоканального підйому Н=65,4м, відповідно додатної проектно-кошторисної документації, а Замовник прийняти виконані роботи та здійснити за них розрахунки.

Пунктом 1.3. договору визначений строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010р.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт по договору складає 3052632,95грн.

Згідно до п. 2.4. договору Замовник зобов’язується перерахувати Підряднику попередню оплату в розмірі 50% від договірної цінив продовж 10 банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

Оплата по договору Замовником Підряднику здійснюється платіжним дорученням на поточний рахунок Підрядника в національній валюті України з врахуванням фактично виконаних об’ємів робіт на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (етапу робіт) (п. 2.5. договору).

Розділом 5 „Порядок приймання-передачі виконаних робіт” встановлено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом, який складається в двох екземплярах та підписується повноваженими представниками сторін.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що при порушенні строків оплати робіт Замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від величини простроченого платежу, а також штраф в розмірі 5% від величини простроченого платежу.

Відповідно до п. 10.5. договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як видно з матеріалів справи позивач умови договору виконав, що підтверджується зокрема актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2010р. на суму 1359184,56грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2010р. на суму 837251,36грн. Всього за вказаними актами, було виконано роботи на загальну суму 2196435,92грн.

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Відповідач умови договору виконав частково за виконані роботи розрахувався в сумі 485000,00грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 1661435,92грн., що підтверджено матеріалами справи, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.12.2010р. та визнано відповідачем.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника – достроково.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 1661435,92грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 1661435,92грн. до матеріалів справи не надав, наявність заборгованості визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 1661435,92грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 128408,51грн. за період з 29.09.2010р. п 29.03.2011р. на підставі п. 7.4. договору.

Перевіривши розрахунок пені за період з 29.09.2010р. по 29.03.2011р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 128408,51грн. такими, що підлягають задоволенню.

16.02.2011р. слід відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 58150,26грн. за період з вересня 2010р. по березень 2011р. та 3% річних в розмірі 24853,26грн. за період з 29.09.2010р. по 29.03.2011р. на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції за період з вересня 2010р. по березень 2011р. та 3% річних за період з 29.09.2011р. по 29.03.2011р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 24853,26грн. та індексу інфляції в розмірі 58150,26грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс”, м. Донецьк до Державного підприємства „Краноармійськвугілля”, м. Димитрів про стягнення суми боргу в розмірі 1661435,92грн., пені в розмірі 128408,51грн., індексу інфляції в розмірі 58150,26грн., 3% річних в розмірі 24853,26грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля” (85322, Донецька область, м. Димитрів, вул. Ватутіна, 1, р/р 26000301192 в філії „Красноарміське відділення № 2863” ВАТ „Державний сбербанк України”, МФО 394233, ЄДРПОУ 32087941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс” (83492, м. Донецьк, м. Моспине, вул. Чехова, 19а – юридична адреса; 83052, м. Донецьк, вул. Антипова, 8а – фактична адреса; р/р 26003301138829 в ДОФ ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948, ЄДРПОУ 30074815) суму боргу в розмірі 1661435,92грн., пеню в розмірі 128408,51грн., індекс інфляції в розмірі 58150,26грн., 3% річних в розмірі 24853,26грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 18728,47грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 223,06грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.