Рішення № 15074583, 14.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.11 р. Справа № 43/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Крона плюс” м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Єдність плюс” м. Донецьк

про стягнення 46520,19 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Крона плюс” звернулось з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Єдність плюс” заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 31686,60 грн., 9315,86 грн. втрат від інфляції, 2317,90 грн. річних, 3199,83 грн. пені, а всього 46520,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виникла заборгованість за прострочку оплати якої нарахована пеня відповідно договору, інфляційні та річні на підставі ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з’явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судове засідання 14.04.2011 р. не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 червня 2008 р. сторонами був укладений договір № 565, відповідно до якого позивач (Підрядник) зобов’язався виконати за завданням відповідача (Замовника) роботи з очищення системи опалення адміністративної будівлі ГП „Макіївуголь” в м. Макіївці Донецької області по пл. Радянській, 2, а Замовник зобов’язався прийняти та оплатити вищеперелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. (п. 4.2 договора).

Ціна договору склала 63373,20 грн.

У відповідності до п. 2.2 кінцева ціна договору визначається по фактично виконаним об’ємам і актам виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати.

Згідно з п. 3.1 договора відповідачем була здійснена попередня оплата робіт у сумі 31686,60 грн., що підтверджується копією банківського витягу від 18.07.2008 р.

Позивач зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 31 липня 2008 р. на суму 63373,20 грн., підписаним Замовником без зауважень.

Пунктом 3.3 договора сторони передбачили, що кінцевий розрахунок по договору проводиться Замовником не пізніше 3 банківських днів після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків по затверджених актах форми № КБ-2в, КБ-3.

Відповідачем не надано доказів оплати прийнятих за актом робіт.

Таким чином з урахуванням попередньої оплати, залишок несплаченої суми становить 31686,60 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не надано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача інфляційні втрати з 04.08.2008 р. по 10.01.2011 р. складають 9315,86 грн., а річні – 2317,90 грн. за період прострочення з 04.08.2008 р. по 10.01.2011 р. (890 днів).

Суд вважає, що розрахунок річних завищений з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.3 договора строк оплати становить 3 банківських дня, а тому вихідні і святкові дні не враховуються.

Період оплати припав на 2 та 3 серпня 2008 р., які є вихідними днями, тому перебіг прострочки платежу почався з 06.08.2008 р.

Таким чином річні підлягають стягненню за період прострочення з 06.08.2008 р. по 10.01.2011 р. (888 днів) у сумі 2312,64 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних збитків та встановлено, що зазначений порядок нарахування відповідає вимогам чинного законодавства та є обґрунтованим.

Пунктом 6.4 договора сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати виконаних робіт у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Позивачем нарахована пеня у сумі 3199,83 грн. за період прострочення з 04.08.2008 р. по 04.01.2009 р. (154 дня).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що пеня нарахована невірно і підлягає стягненню у сумі 3166,86 грн., оскільки прострочка платежу у відповідності до п. 3.3 договора почалась з 06.08.2009 р. і становить 152 дня.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені позовна давність становить один рік.

Згідно з п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява про застосування позовної давності відповідачем не надана, тому суд її не застосовує.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Крона плюс” м. Київ до Приватного підприємства „Єдність плюс” м. Донецьк про стягнення 46520,19 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Єдність плюс” (83005, м. Донецьк, пр. Гриневича, 7/13; р/р 26000000380001 УДВ ВАТ „Національний стандарт” МФО 377108; код ЄДРПОУ 32019447; ІПН 320194405624; св-во платника ПДВ № 07288544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Крона плюс” (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13; р/р 26008100934001 ЗАТ „Альфа-банк” м. Київ МФО 300346; код ЄДРПОУ 32492718) 31686,60 грн. боргу, 9315,86 грн. втрат від інфляції, 2312,64 грн. річних, 3166,86 грн. пені, 464,82 грн. державного мита та 235,81 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 14.04.2011 р. і набирає чинності після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя Овсяннікова О.В.