Рішення № 15074489, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 32/7пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Шавкун-Албаковій І.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальова Н.О. довіреність від 24.12.10р.

від відповідача: не зявився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Колліят”,

м. Єнакієве

до відповідача: Єнакієвської міської ради, м. Єнакієве

про визнання права власності

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Колліят”, м. Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Єнакієвської міської ради, м. Єнакієве про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у нього права власності на нежитлове приміщення перукарні (літ.А-5), що розташоване за адресою: м. Єнакієве, вул. Вільямса, 14.

22.03.11р. господарським судом був отриманий лист №01/12-0515 від 21.03.2011р. від відповідача, в якому він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

15.04.2000р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким позивач придбав на праві колективної власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,40 кв.м., в тому числі житловою площею 31,60 кв.м, кількість кімнат - 2.

Відповідно до п.5 договору купівлі-продажу від 15.04.2000р. позивач набуває право власності на квартиру з моменту підписання цього договору. Договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Вказаний договір поданий до реєстрації та зареєстрований на біржі згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про товарну біржу", що підтверджується підписом та печаткою повноважного представника товарної біржі за змістом спірного договору.

Частиною 2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, виходячи з того, що договір купівлі-продажу від 15.04.2000р. був зареєстрований на товарній біржі, останній не підлягає нотаріальному посвідченню.

Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований у КП „Єнакіївське БТІ” за №18316 у реєстровій книзі №1 від 05.05.2000р.

Рішенням від 07.05.2008р. по справі №2-2219/2008р. Єнакіївського міського суду Донецької області визнано дійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2000р.

Згідно із ст.128 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладання договору) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вказувалось вище, за приписом п.5 договору купівлі-продажу від 15.04.2000р. позивач набуває право власності на квартиру з моменту підписання цього договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув право власності за договором купівлі-продажу від 15.04.2000р. на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно акту від 02.07.2001р., затвердженого рішенням виконкому Єнакіївської міської ради №444 від 18.07.2001р., було проведено обстеження умов проживання в житловій квартирі, розташованій за адресою вул.Вільямса, 14/67, за результатами якого вказана квартира визнана непридатною для проживання та рекомендована для переобладнання під нежитлове приміщення невиробничого характеру у встановленому законом порядку.

Рішенням виконавчого комітету Єнакіївської міської ради від 21.11.2001р. №681 вирішено дозволити позивачу реконструкцію нежитлового приміщення по вул.Вільямса, 14/67 під майстерню для надання послуг по виготовленню фотографій без використання хімічних препаратів.

За поясненнями позивача, з метою здійснення підприємницької діяльності придбану квартиру ним було перебудовано під нежитлове приміщення перукарні.

Спірне майно було проінвентаризоване БТІ, про що свідчить відповідний технічний паспорт, який знаходиться в матеріалах справи (арк. справи 13-15).

Відсутність належним чином затвердженої проектної документації, дозвілу на виконання будівельних робіт, обумовлює звернення позивача до суду з позовом.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Частиною 5 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п.2 ст.383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно із ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вказувалось вище, позивач на момент проведення переобладнання був власником квартири АДРЕСА_1.

Судом не встановлено осіб, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на спірне майно позивача.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права власності це недоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

При цьому, нормами Цивільного кодексу України не визначено перелік осіб, до повноважень яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництва (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Зазначені обставини дають суду підстави для задоволення вимоги позивача про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення перукарні (літ.А-5), що розташоване за адресою: м. Єнакієве, вул. Вільямса, 14.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 319, 376, 383, 392 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Колліят”, м.Єнакієве до Єнакієвської міської ради, м. Єнакієве про визнання права власності - задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Колліят”, м. Єнакієве (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 23980225) на нежитлове приміщення перукарні (літ.А-5), що розташоване за адресою: м. Єнакієве, вул. Вільямса, 14.

Повний текст рішення підписано 28.03.2011р.

Рішення набирає законної сили 08.04.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.