Рішення № 15074299, 12.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.11 р. Справа № 37/68

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Скочинського”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33161769

до відповідача: Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34384980

про: про стягнення збитків в розмірі 385092,66грн. та штрафу у розмірі 51302,4грн.

за участю уповноважених представників:

за участю уповноважених представників:

від Позивача Ваніна О.В. (за довіреністю № 9/466 від 10.01.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_1 (згідно договору б/н від 25.02.2011р. та ордеру)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.03.2011р. на 28.03.2011р., з подальшим оголошенням перерви в судовому засіданні до 12.04.2011р.

У судовому засіданні 12.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Скочинського”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 385092,66грн. та штрафу у розмірі 51302,4грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за укладеним договором №341 від 01.03.2010р. про надання послуг з охорони 2-ого західного вентиляційного та 1-ого західного повітря подавального стволів відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Сочинського” державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, внаслідок чого відбулася крадіжка майна, вартість якого становить суму завданих і стягуваних в розмірі 385092,66грн., та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає правоустановчі документи, розрахунок суми позову, договір №341 від 01.03.2010р. з додатками, акт передачі обєктів 2-го західного вентиляційного ствола під охорону від квітня 2010р., акт передачі обєктів 1-го західного повітря подавального ствола під охорону від квітня 2010р., акт обстеження вентиляційних установ від 23.11.2010р., інвентаризаційний опис від 24.11.2010р., довідку-розрахунок матеріальних збитків, приходний ордер №219 від 23.11.2010р., приходний ордер №258 від 29.11.2010р., претензію №19-12/2443 від 08.12.2010р., відповідь на претензію №246 від 20.12.2010р., постанову про порушення кримінальної справи від 02.12.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 50, 83-100), а також пояснення №19-09/598 від 25.03.2011р. (а.с.а.с. 101-102) щодо переданого під охорону майна а порядку визначення розміру збитків і наявністю визначених договором підстав для їх відшкодування.

Відповідач через канцелярію суду 28.02.2011р. надав відзив на позов №б/н від б/д (а.с.а.с. 58-60), яким позовні вимог не визнав, оскільки: викрадене під охорону згідно акту передачі не передавалось, і охоронці не мали доступу до приміщення, в якому розташовувалося зникле майно; акти виконаних робіт за листопад, грудень 2010р., а також за січень 2011р. підписані Позивачем без зауважень.

Відповідачем на вимогу суду та на підтвердження своїх позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 57, 61-81).

У судовому засіданні 12.04.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами, оскільки їх цілком достатньо для правильною юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) був укладений договір №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р. (а.с.а.с. 22-24), згідно п.п. 1.1, 5.1, 7.1 якого Виконавець зобовязується надати (виконати) послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (74.60.1) (надання послуг з охорони 1-ого західного повітря подавального та 2-ого західного вентиляційного стволів) обєкту, який знаходиться за адресою: 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, на протязі 334 діб (2010р.) починаючи з 01.03.2010р. до 31.12.2010р., а Замовник зобовязується прийняти та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором.

Розділом 2 договору визначені обовязки сторін, серед яких за Замовником закріплена необхідність:

- пересвідчуватись, щоб у приміщеннях, які передаються під охорону з повною матеріальною відповідальністю, у неробочий час не залишалися сторонні особи, ввімкнені електрогазопристрої, інші джерела вогню, системи водопостачання у аварійному стані (п.2.1.6.);

- замикати на замки й опломбовувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень, які охороняються й у яких відсутній виробничий персонал Замовника. Закривати ззовні на навісні замки, крім внутрішніх засувів, і опломбовувати (опечатувати) двері запасних виходів приміщень, у яких відсутній виробничий персонал (п.2.1.7.).

В свою чергу, до обовязків Виконавця віднесено:

- організувати та забезпечити фізичну охорону обєкта вахтовим методом у відповідності з умовами даного договору (п.2.2.3.), здійснюючи охорону власними силами цілодобово, якщо інше не обумовлене цим договором (п.2.2.4);

- протягом 10 діб після прийняття обєкту розробити інструкцію з його охорони та погодити його з Замовником (п.2.2.5);

- щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати на підпис Замовнику акт приймання наданих (виконаних) послуг (п.2.2.6.), обсяг яких визначений додатком №1 (п.2.2.7. а.с.25);

- контролювати дотримання пропускного режиму на обєкті, встановленого Замовником (п.2.2.8.);

Пунктом 2.2.10 договору визначений обовязок та порядок відшкодування Виконавцем збитків Замовнику, заподіяних з вини персоналу охоронного складу, який (порядок) передбачає надання рішення суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, а також знищення чи ушкодження майна сторонніми особами, які протиправно проникли на охоронюваний обєкт. При цьому, розмір матеріального збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунками вартості викрадених, знищених або ушкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю представників Виконавця й звіреними з бухгалтерськими даними. До збитків, які підлягають відшкодуванню включаються: вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні ушкодженого майна, сума грошових коштів, якщо вказане майно чи грошові кошти були передані під фізичну охорону за спеціальним журналом відповідно з Реєстром відокремлених обєктів, що передаються під фізичну охорону з повною матеріальною відповідальністю, затвердженими обома сторонами.

Положеннями розділу 3 договору визначена відповідальність сторін та стосовно Виконавця, зокрема, він несе відповідальність за дотримання взятих на себе зобовязань за даним договором, в тому числі і за завданий матеріальний збиток, який виник з вини персоналу охоронного складу, якщо вина встановлена в порядку, обумовленому даним договором у відповідності з діючим законодавством (п.3.3.1). При цьому, матеріальний збиток відшкодовується за письмовою претензією Замовника тільки відносно майна, переданого під охорону персоналу охоронного складу по спеціальному журналу або акт, згідно Реєстру відокремлених обєктів, що передаються під фізичну охорону з повною матеріальною відповідальністю, який затверджується обома сторонами (п.3.3.2). Аналогічне застереження міститься і в Інструкції про несення служби на обєктів, порядок приймання і здачі обєкту під охорону (а.с.а.с.2628). У разі неякісного надання (виконання) послуг, Виконавець сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% від вартості послуг (п.3.3.4.).

Пункт 3.4. договору містить перелік випадків, у яких Виконавець звільняється від матеріальної відповідальності, серед яких недотримання співробітниками Замовника, в утому числі його матеріально-відповідальними особами, встановленого порядку прийому-передачі майна під фізичну охорону.

Згідно умов розділу 4 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання з оплати вартості наданих послуг у розмірі 256512,00грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 42752,00грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 250 календарних днів після факту надання послуг (підписання актів приймання наданих (виконаних) послуг), на підставі виставленого Виконавцем рахунку.

Співробітниками сторін був складений і підписаний акти приймання-передачі під охорону обєктів 2-ого західного вентиляційного стволу (а.с.29), датований квітнем 2010р., згідно якого під охорону було прийняте наступне майно: будівля підйомної установки 2Ц-3,5х1,7, копер і надшахтна будівля, будівля вентиляційної установки головного провітрювання ВЦД-47У та монтажна лебідка 1ЛП-18 (біля надшахтної будівлі). Цим же актом застережено, що в будівлі вентиляційної установки цілодобово знаходиться моторист вентиляційних установок і відкриття дверей здійснюватиметься шляхом виклику моториста.

Сторонами були підписані без зауважень акти виконаних робіт: за листопад 2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р. (а.с.а.с.61-63)

23.11.2010р. співробітниками Позивача без участі Відповідача складено акт обстеження вентиляційних споруд головного повітряподавального ВЦД-47У №1 та ВЦД-47У №2 західного вентиляційного ствола №2 відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Сочинського” державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (а.с.31), яким встановлено, що відбулося викрадення кабельної продукції:

-кабель СГ 3х150 151м;

-кабель СГ 3х120 60м;

-кінцівки мідні 84шт, що призвело до виходу із ладу резервного вентилятора №2 і не

можливості повторного запуску працюючого вентилятора №1 у випадку його зупинки. Висновок про непридатність вентиляційної установки до експлуатації внаслідок означеного викрадення зафіксовано інвентаризаційним описом №1 від 24.11.2010р. (а.с.а.с.32, 33), розмір завданої матеріальної шкоди за складеної Позивачем довідкою-розрахунком (а.с.34) визначений у сумі 385092,66грн.

02.12.2010р. Марїнським РВ МУ МВС України в Донецькій області винесено постанову про порушення кримінальної справи за факту крадіжки майна (а.с. 39), за якою розмір завданої матеріальної шкоди визначений сумою 316500грн.

Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія №19-12/2443 від 08.12.2010р. (а.с.37) з вимогою відшкодувати шкоду в сумі 385092,66грн., а також сплатити штраф за неякісне виконання послуг в розмірі 51302,40грн., за результатами розгляду якої Відповідач у відповіді №246 від 20.12.2010р. (а.с.38) відмовив у задоволені претензійних вимог, вказуючи на відсутність вини Виконавця та не передання вкраденого майна під охорону.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на його задоволені.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов №б/н від б/д (а.с.а.с. 58-60).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому застосуванні наслідків неналежного виконання послуг за договором у вигляді стягнення збитків та штрафу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, а також умовами укладеного між ними 01.03.2010р. договору №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є певні юридичні факти. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором від 01.03.2010р. №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р. , його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у них кореспондуючих прав та обовязків, повязаних із охороною відповідного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обовязків згідно умов укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків та сплата неустойки, видом якої у розумінні ч. 2 ст.549 є стягуваний в межах цієї справи штраф.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Із змісту правової позиції Вищого господарського суду України, приведеної в п. 1 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215 випливає, що стягнення збитків як спосіб судового захисту (предмет позову) передбачає у якості обовязкової підстави порушення договірних зобовязань, що у повній мірі узгоджується із приписами ст. 623 Цивільного кодексу України.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків та штрафу у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: субєкт, обєкт, обєктивна (наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) і збитками) та субєктивна сторона (вина заподіювача збитків).

З огляду на те, що субєктом є Виконавець, обєктом правовідносини за договором про надання послуг з охорони, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак і судового дослідження - є обєктивна та субєктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також вина зазначеної особи.

Втім встановлені судом на підставі наявних в матеріалів справи обставини дають підстави для висновку про відсутність означених обовязкових елементів складу цивільно-правого порушення, з огляду на наступне:

·Відносно порушення з боку Відповідача:

До матеріалів справи не надано належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів передання Замовником із визначеною в п.п.2.2.10. та 3.3.2 фіксацію означеного факту під охорону Виконавцю викраденого майна кабельної продукції, адже означене майно не було згадано в наявному у матеріалах справи акті від квітня 2010р. В контексті приведених вище умов договору означена обставина зумовлює висновку про відсутність у Відповідача зобовязання із забезпечення охорони викраденого майна.

В свою чергу, факт підписання Замовником без зауважень акту виконаних робіт за листопад 2010р. не тільки узгоджується із означеним висновком, але й унеможливлює обґрунтованість припущення неналежного виконання з боку Відповідача і обовязку із забезпечення контролю дотримання пропускного режиму.

·Стосовно збитків:

Всупереч положень п.2.2.10 та 3.3.2 договору Відповідачем не були представлені суду визначені договором документи для фіксації розміру завданих збитків, які мали складатися за участю Виконавця. Наразі, наявна у матеріалах довідка-розрахунок, так само як акт від 23.11.2010р., що визначає обсяг викраденого майна, складені виключно за участю співробітників Позивача до справи навіть не надано доказів залучення Відповідача до складання таких документів.

Суд також зауважує, що визначений у розрахунку Позивача розмір завданого збитку не співпадає із розміром, вказаним у постанові про порушення кримінальної справи від 02.12.2010р., яка не може ототожнюватися із згадуваним у договорі рішенням суду про встановлення факту крадіжки.

Відсутність (недоведеність) означених елементів обєктивної сторони складу господарського правопорушення унеможливлює як існування такого порушення в цілому (а отже і потребу в досліджені питання наявності інших його складових елементів), так і застосування наслідків такого відсутнього порушення у вигляді стягнення збитків та штрафу.

З урахуванням наведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу, з огляну на що понесені Позивачем судові витрати згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Скочинського”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33161769) до Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34384980) про про стягнення збитків в розмірі 385092,66грн. та штрафу у розмірі 51302,4грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.