Рішення № 15074225, 04.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.11 р. Справа № 37/41

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного малого підприємства „Яна”, смт. Турбів, Липовецький район Вінницької області, ідентифікаційний код 20110647

до Відповідача: Приватної науково-виробничої компанії „Інтербізнес”, с. Берестове, Артемівський район Донецької області, ідентифікаційний код 01200244

про: стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №026 від 12.05.2008р. в розмірі 14000,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача - Швайко М.О. (за довіреністю від 17.02.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 21.02.2011р. на 09.03.2011р., з 09.03.2011р. на 22.03.2011р., з 22.03.2011р. на 04.04.2011р.

У судовому засіданні 04.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне мале підприємство „Яна”, смт. Турбів, Липовецький район Вінницької області (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватної науково-виробничої компанії „Інтербізнес”, с. Берестове, Артемівський район Донецької області (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №026 від 12.05.2008р. в розмірі 14000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №026 від 12.05.2008р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №026 від 12.05.2008року на надання охоронних послуг з додатками, додаткову угоду №1 від 20.05.2008року, додаткову угоду №2 від 29.08.2008р., акт звірки від 04.10.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 623, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 224 Господарського кодексу України та на виконання вимог ухвали суду Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.82-128), а також подав заяву від 09.03.2011р. з додатками (а.с.а.с.72-75) про збільшення позовних вимог на суму винагороди залученого юриста в розмірі 5000грн.

Відповідач надав відзив (а.с.37), якими позовні вимоги не визнав, вказуючи на їх необґрунтованість, та заявив про необхідність витруювання у Позивача відповідних підтверджуючих документів. Крім того, Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.46-65, 136).

Уповноважений представник Позивача в жодне з судовий засідань не з’явився, хоча про їх призначення повідомлявся належним чином (а.с.а.с.44, 79). Представник Відповідача у судовому засіданні 04.04.2011р. повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування своєї позиції і спростування вимог Позивача, та підтвердив існування заборгованості перед останнім в розмірі заявленої суми.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника належним чином повідомленого Позивача та ненадання Відповідачем певних документів і недостатня компетентність його представника у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися перешкодою для подальшого відкладання розгляду справи, адже 04.04.2011р. є останнім днем процесуального строку її розгляду.

Вислухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 026 (а.с.а.с.6-10), відповідно до умов п.п. 1.1, 9.1 якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання з інспекторсько-сторожової охорони об’єкту, вказаного в дислокації (а.с.11), що знаходиться за адресою: с. Берестове, Артемівський район, Донецької області, строком дії до 31.12.2008р.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо його суми та порядку розрахунків:

- сума даного договору складає 10416,67грн. та ПДВ в розмірі 2083,33грн., яка сплачується на розрахунковий рахунок Виконавця до 5-го числа місяця, що слідує за звітним Замовником щомісяця (п.п.2.1., 2.3.);

- фактичне надання Виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяця (п.2.2.).

Положення п. 9.2. договору передбачають продовження строку його дії після 31.12.2008р. на невизначений термін із правом кожної сторони припинити його дію шляхом попередження контрагенту за 10 діб.

В перебігу дії договору сторонами були укладені додаткові угоди: №1 від 20.05.2008р.(а.с.12) та додаткова угода №2 від 29.08.2008р. (а.с.14), якими сторонами були внесенні зміни та доповнення до договору, в частині кількості об’єктів охорони (а.с.а.с.13, 15), вартість цілодобового поста та загальна вартість охоронних послуг, яка за останньою редакцією становить: вартість одного цілодобового поста становить 6100,00грн. з ПДВ за місяць, загальна вартість охоронних послуг становить 28000,00грн. з ПДВ за місяць.

Факт надання Позивачем охоронних послуг підтверджується представленими актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) за період з травня 2008р. по червень 2009р. (а.с.а.с.82-95), зауважень щодо достовірності яких та приналежності до вказаного договору від Відповідача не надходило. В свою чергу, стан виконання грошових зобов’язань перед Позивачем підтверджується наданими ним банківськими виписками за серпень 2008р. – листопад 2009р. (а.с.а.с.46-65), а також виписками Позивача за період з 01.11.2010р. по 25.03.2011р. (а.с.а.с.96-117).

Згідно акту звірки розрахунків від 04.10.2010р. (а.с.16) Відповідач не сплачував вчасно та в повній мірі за надані охоронні послуги, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 14000,00грн., яка була визнана Відповідачем при підписанні акту звірки, та у відповідності до пояснень головного бухгалтера (а.с.136), наданих на вимогу суду – сума ПДВ з наданих послуг у відповідності до виписаних Позивачем податкових накладних була відображена в податковому обліку Замовника при формуванні суми податкового кредиту.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 14000,00грн.

Представник Відповідача у судовому засіданні 04.04.2011р., не визнаючи заявлених позовних вимог, підтвердив існування заборгованості перед Позивачем в сумі 14000грн. за договором №026 від 12.05.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов’язків сторін, визначених договором №026 від 12.05.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №026 від 12.05.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Беручи до уваги положення п. 9.2. договору, відсутність доказів надсилання повідомлень про припинення його дії та факт підписання актів виконаних робіт і здійснення платежів і після 31.12.2008р., суд, враховуючи положення ст. 631 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про збереження сторонами правовідносин, а отже – і статусів кредитора та боржника за таким договором і після 31.12.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п’ятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, та банківських виписок про їх оплату, Відповідач не в повному обсягу оплати надані йому послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 14000грн., підтверджена актом звірки розрахунків від 04.10.2010р., доказів сплати якої всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу – в розмірі 14000грн.

Судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача. Суд відхиляє вимоги Позивача щодо покладання на Відповідача витрат з оплати залученого юриста в сумі 5000грн., оскільки за змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України компенсації у складі судових витрат підлягають витрати з оплати послуг адвоката, тоді як визначений у договорі на надання юридичних послуг №11/0111-01 від 11.01.2011р. виконавець – громадська організація „Правозахисна спілка „Сімейний юрист” – відповідного статусу у розумінні ст.ст. 2, 4 Закону України „Про адвокатуру” не має. Більш того, жодних доказів фактичного виконання означеного договору та здійснення оплати за ним до справи не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного малого підприємства „Яна”, смт. Турбів, Липовецький район Вінницької області (ідентифікаційний код 20110647) до Приватної науково-виробничої компанії „Інтербізнес”, с. Берестове, Артемівський район Донецької області (ідентифікаційний код 01200244) про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №026 від 12.05.2008р. в розмірі 14000,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії „Інтербізнес”, с. Берестове, Артемівський район Донецької області (ідентифікаційний код 01200244) на користь Приватного малого підприємства „Яна”, смт. Турбів, Липовецький район Вінницької області (ідентифікаційний код 20110647) заборгованість в розмірі 14000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії „Інтербізнес”, с. Берестове, Артемівський район Донецької області (ідентифікаційний код 01200244) на користь Приватного малого підприємства „Яна”, смт. Турбів, Липовецький район Вінницької області (ідентифікаційний код 20110647) витрати по сплаті державного мита в сумі 140,00грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.