Постанова № 1507284, 25.02.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2008 р.

10:35

Справа № 7/958/07

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Миколаївській комбінат хлібопродуктів”, 54042, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, 122

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві, 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві № 00008040/0 від 12.12.2007 року.

Суддя –Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Заболотна І.В.

Представники:

від позивача: Пожар С.В., дов. № 27/07 від 10.12.2007 р.

від відповідача: Ємельянова О.В., дов. № 30310/9/10-016 від 05.11.2007р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївській комбінат хлібопродуктів” звернулось до господарського суду із позовними вимогами (уточнення позовних вимог від 18.02.2008р. № 510) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві № 00008040/0 від 12.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки акту перевірки є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте незаконно та неправомірно.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскільки нерезидент A/S “TRASTA KOMERCBANKA” не відповідає вимогам п. 3 ст.11 Конвенції то проценти, які виплачуються ВАТ “МКХП” на користь нерезидента A/S “TRASTA KOMERCBANKA”, Латвійська Республіка, за отриманий кредит в іноземній валюті повинні оподатковуватись за ставкою 10%.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

Встановив

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ “Миколаївській комбінат хлібопродуктів” з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 01.07.2005 року по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт № 964/40/00952114 від 05.12.2007 р.

На підставі акту перевірки СДПІ ВПП у м. Миколаєві прийняла податкове повідомлення-рішення від 12.12.2007 року № 00008040/0 яким ВАТ “Миколаївській комбінат хлібопродуктів” визначила суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 300 687,33 грн. у тому числі: за основним платежем 100 229,11 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 200 458,22 грн.

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням та звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ “МКХП” не утримувало та не сплачувало податок з доходів нерезидента при виконанні умов кредитних договорів від 27.10.2003 року № KL-75/2003 та від 15.12.2005 року № К-97/2005 з нерезидентом A/S “TRASTA KOMERCBANKA”, Латвійська Республіка. Так , актом перевірки встановлено порушення п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та п. 2, 3 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід та майно, внаслідок чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 100 229,11 грн.

Згідно з п. 13.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94 (далі ЗУ № 334/94) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти; зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно п. 13.2 ст. 13 ЗУ № 334/94 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

У п. 18.1 ст. 18 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до п. 1 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (ратифікованою Україною 12.07.1996 року) проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів (п. 2 ст. 11 Конвенції).

Пунктом 4 ст.11 Конвенції визначено, що термін “проценти” при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і, зокрема, дохід від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій чи боргових зобов’язань. Штрафи за несвоєчасні виплати не розглядаються як проценти для цілей цієї статті.

Відповідно до п. 4 “Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 (далі порядок № 470) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов’язково містити таку інформацію:

позовну назву або прізвище нерезидента;

підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

дату видачі.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Пунктом 8 Порядку № 470 визначено, що у разі ненадання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх надходження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Так, нерезидентом надані довідки, а саме: довідка № 9.9-5/36 від 21.02.2005 року, видана Директором Управління великих платників податків Державної податкової служби Латвійської республіки, та довідка № 9.9-5/115 від 06.04.2006 року, видана виконуючим обов’язки Директора управління великих платників податків Державної податкової служби Латвійської республіки, які підтверджують, що АТ “TRASTA KOMERCBANKA” (ідентифікаційний код 40003029667, адреса: вул.. Мієснієку 9, Рига, Латвія) є резидентом Латвійської республіки.

Відповідачем не заперечується факт надання вищевказаних довідок позивачем в момент перевірки, та їх відповідність п. 4 Порядку № 470.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно оскаржуваним рішенням донарахував позивачу податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 100229,11 грн. та нарахував фінансові санкції у розмірі 200458, 22 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 98, 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві № 00008040/0 від 12.12.2007 року.

3. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївській комбінат хлібопродуктів” судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Н.О.Семенчук