Рішення № 15057212, 30.03.2011, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 2-1109/11/1231

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі: головуючого суддіБондаренко Н.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні м. Стаханова, Луганської області цивільну справу за позовною заявою ВАТ “Стахановський завод феросплавів” до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості витраченої на навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувшись до суду з позовом вказав, що між ВАТ «Стахановський завод феросплавів»та ОСОБА_1 був укладений договір без номеру від 02.10.2008 року на навчання робітника за професією «машиніст крану металургійного виробництва», згідно з яким позивач зобовязувався провести навчання відповідача за професією «машиніст крану металургійного виробництва», а також провести робітнику виплату встановленого окладу (тарифу), а відповідач зобовязується в подальшому відпрацювати на підприємстві за придбаним фахом не менш як 4-х років 6 місяців з дня працевлаштування.

30 березня 2009 року , згідно з протоколом № 29, рішенням кваліфікаційної комісії відповідачеві був 4-й розряд машиніста крану металургійного виробництва та видано свідоцтво серії 12 НОМЕР_1, що підтверджує дану кваліфікацію.

Таким чином від дій позивача. відповідач придбав матеріальні блага на задоволення своїх потреб в отримані спеціальності.

Згідно з наказом № 42 від 11.05.2010 року відповідач була звільнена за прогул без поважної причини за п. 4 ст. 40 КЗпП України з підприємства позивача.

У відповідності до договору п.4.3 «у разі невиконання зобовязань п.3.5. договору, а також звільнення робітника, у тому разі і з ініціативи підприємства (порушення трудової, виробничої дисципліни, правил внутрішнього розпорядку) робітник відшкодовує підприємству суму, що була витрачена на його навчання, пропорціонально відпрацьованому періоду, шляхом внесення до каси. Останній день внесення грошових коштів до каси день звільнення робітника».

Враховуючи той факт, що відповідач відпрацювала 19 місяців 09 днів, то згідно розрахунку заборгованості, сума боргу за договором складає 3487,81 грн.

При звільнені відповідач зобовязалась в строк до 10.11.2010року внести до каси заводу 3487,81 грн. витрачених підприємством на її навчання, проте дана заборгованість до теперішнього часу не відшкодована.

У попереднє судове засідання сторони не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач також надала суду заяву, в якій зазначила, що з позовом згодна у повному обсязі, не заперечує проти винесення рішення у попередньому судовому засіданні і просить суд розглянути справу у її відсутність.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, а також в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову немає, а тому позов підлягає задоволеню.

Обставини, викладені в позовній заяві обидві сторони визнають, а тому суд вважає їх такими, що не підлягають доказуванню.

Між сторонами склались цивільні правовідносини. Предметом позивних вимог є не виконання відповідачем умов договору відповідно до вимог ст. 11, 13 ЦК України.

За вимогами ст.ст. 11, 13 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори і інші правочини. Особа здійснює цивільні права і обовязки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зокрема, між сторонами 02 жовтня 2008 року був укладений договір, за яким предметом договору зазначено навчання робітника професії «машиніст крану металургійного виробництва», за рахунок коштів ВАТ «Стахановський завод феросплавів»з подальшим відробітком на підприємстві. Відповідач зобовязався по закінченню навчання відпрацювати на підприємстві на протязі 4 років 6 місяців зі дня працевлаштування, в разі невиконання умов договору відшкодувати підприємству суму витрачену на навчання. (а.с.11-12).

Згідно зі статтями 525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобовязання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання.

Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

Відповідно до протоколу № 29, рішенням кваліфікаційної комісії відповідачеві був 4-й розряд машиніста крану металургійного виробництва (а.с.9) та видано свідоцтво серії НОМЕР_1, що підтверджує дану кваліфікацію (а.с.8), що підтверджує виконання позивачем умов договору.

Згідно наказу № 42 від 11 травня 2010 року про припинення трудового договору, ОСОБА_1 була звільнена за прогул без поважної причини на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, підстава для звільнення наказ № 19-к (а.с.10).

ОСОБА_1 зобовязалась у строк до 10.11.2010року внести до каси заводу 3487,81грн., витрачених підприємством на її навчання, про що свідчить її заява від 13.05.2011 року (а.с.6). Сума заборгованості розрахована вірно відповідно з договором від 02.10.2008 року.

Згідно зі статтями 626,631 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивач свої обов'язки, передбачені договором, виконав повністю, а відповідач ні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову було сплачено 51,00 грн. судового збору і 120,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2), у звязку з чим судові витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 27,31,88,130,169,174,197,209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.11,13,525,526, 626-631 ЦК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ВАТ “Стахановський завод феросплавів” до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості витраченої на навчання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Стахановський завод феросплавів” суму заборгованості витрачену на навчання 3487,81 грн., суму сплаченого судового збору 51,00 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 120.00 грн. на р/р 26003130026039 ЗАТ КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ОКПО 00186513.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: