Постанова № 15051170, 21.04.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/4-582/2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Островського Л.Є.

секретаря: Уєвич Р.Б.

з участю прокурора: Мельничука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області Петрушка В.І. від 31 березня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно скаржника за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В Івано-Франківський міський суд надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області Петрушка В.І. від 31.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно скаржника за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні скаржник доводи скарги підтримав, просить скасувати постанову, оскільки вважає постанову про порушення кримінальної справи незаконною, так як не перевірено і не зібрано достатніх даних, які вказують на наявність в його діях ознак злочину, податкове повідомлення-рішення, яким було донараховано податкові зобов”язання є неузгоджене та оскаржене до Івано-Франківського окружного адміністративного суду і на даний час законність цього акту є предметом судового розгляду у вказаному суді.

Просить задоволити скаргу.

Прокурор заперечив проти задоволення скарги, вважає, що постанова про порушення кримінальної справи винесена відповідно до вимог закону, оскільки було достатньо даних, які вказували на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_1, необхідних для порушення кримінальної справи.

Просить відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши скаржника, прокурора, перевіривши письмові матеріали кримінальної справи № 326306, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області Петрушка В.І. від 31 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Порушенню вказаної кримінальної справи передував акт планової виїздної перевірки перевірки № 1253\23-1-32604887 від 11.03.2011 року ДПІ м. Івано-Франківська на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення.

Приводом до порушення кримінальної справи, як зазначає слідчий, стало безпосереднє виявлення органом дізнання в діях скаржника як директора товариства ознак складу злочинів передбачених ст. ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Підставою для порушення кримінальної справи, зазначає слідчий, є достатні дані які містяться в акті виїзної планової перевірки ТзОВ «Регіональна торгова компанія»від 11 березня 2011 року, поясненнях до нього ряду осіб, акті від 27 жовтня 2010 року, акті готовності об»єкта до експлуатації від 19 листопада 2009 року, інших документах, дані з яких охоплено і в акті виїзної перевірки і які на думку слідчого свідчать, що впродовж серпня-вересня 2009 року скаржник здійснив фінансово-господарські операції з реалізації товарів ( робіт, послуг ) на загальну суму 2949384 грн.. За результатами вказаних операцій сформував податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 491564 грн.. В той же час у податкових деклараціях безпідставно відобразив податковий кредит на суму 499454 грн., порушивши таким чином податкове законодавство та умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 453955 грн. А в деклараціях з податку на прибуток за 2009 рік безпідставно відобразив валові витрати в сумі 1710098 грн., внаслідок чого занизив прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 1413655 грн. та умисно ухилився від сплати до бюджету 353414 грн. податку на прибуток підприємства.

Відповідно до змісту ст. 94 ч. 2 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Підставами до порушення кримінальної справи мають бути : наявність ознак того чи іншого злочину передбаченого відповідною статтею КК України, що стали відомі прокурору чи слідчому, наявність достатніх даних, які вказують на ознаки саме такого злочину, вчинення його саме тією чи іншою особою ( якщо справа порушується щодо конкретної особи ).

Стаття 98 КПК України передбачає, що при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КК України прокурор чи слідчий зобов”язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа. І якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Але при цьому прокурор, слідчий зобов”язані з”ясувати чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину, якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини, чи є потреба у перевірочних діях, спрямованих на з”ясування тих чи інших обставин, чи є сукупність відомостей про вчинений злочин достатньою для прийняття остаточного рішення.

У ст. 236-8 КПК України зазначається що суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення такої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. При цьому суд повинен виходити зі змісту оскаржуваної постанови, дати правову оцінку тим приводам і підставам про які зазначено у постанові про порушення кримінальної справи.

У зазначеному акті про результати перевірки товариства з питань дотримання податкового законодавства від 11.03.2011 року вказуються дійсно тільки ті фактичні обставини про які вказано у оскаржуваній постанові слідчого. Тобто ніщо інше крім даних по акту перевірки та додатках до нього не було взято за основу слідчим при винесенні оскаржуваної постанови.

Тому, відповідно, в даному випадку при такому єдиному письмовому документі, який орган досудового слідства вважає, як підставу для порушенням кримінальної справи, слід дати оцінку саме цьому документу, як підставі до порушення кримінальної справи.

А тому при викладених обставинах, аналізуючи надані суду матеріали суд виходить з наступного.

У преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вказується, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов”язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати штрафних санкцій та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Платник податків, як зазначено у ст. 4, підпункт 4.1.1 цього Закону, самостійно обчислює суму податкового зобов”язання, яку визначає у податковій декларації, крім випадків передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Ст. 4.2.1 Закону передбачає, що у випадку якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов”язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов”язання, але разом з тим має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ст. 4.2.2 Закону контролюючий орган зобов”язаний самостійно визначити суму податкового зобов”язання платника в разі якщо, в тому числі, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов”язань, заявлених у податкових деклараціях і визначається непрямим методом ( ст. 4, п. 4.2 Закону ).

Відповідно до ст. 4, пункт 4.3.7 Закону обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватися на визначенні податковим органом податкового зобов”язання з використанням непрямого методу ( що має місце і в даному випадку ) до остаточного вирішення справи судом.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 08 жовтня 2004 року № 15 “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов”язкових платежів” ( п. 15 ) зазначив, що злочин, передбачений ст. 212 КК України є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування ( тобто сум узгоджених податкових зобов”язань, визначених згідно із Законом № 2181-111 ), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо Закон пов”язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати. Умисне ухилення від сплати сум податкових зобов”язань ( в т. ч. податку нарахованого контролюючими органами в порядку і на підставах, визначених п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-111 ) утворює закінчений склад злочину з моменту закінчення граничного строку, в який мали бути сплачені нараховані такими органами суми зазначених зобов”язань. І що в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватись на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується не на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, чого в даному випадку немає.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 08 жовтня 2004 року № 15 “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов”язкових платежів” ( п. 21 ) зазначив, що фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність в діях особи складу такого злочину ( ст. 212 КК України ) можуть бути встановлені за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства, ревізії фінансово-господарської діяльності, висновком експерта. Про інше не вказується. Тобто, саме такі факти і мають стати підставою до порушення кримінальної справи по фактах умисного ухилення від сплати податків.

Згідно вимог ст. 56.22 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом.

Таким чином, органами досудового слідства не в повній мірі перевірено всі обставини справи, а тому винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи до остаточного прийняття рішення адміністративним судом є передчасним.

Суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 94, 97 КПК України не було достатньо приводів і підстав для порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп\2003 від 30.01.2003 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 120, частини шостої статті 234, частини 3 статті 236 КПК України, ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області Петрушка В.І. від 31 березня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Матеріали, які стали приводом та підставами для порушення вказаної кримінальної справи, до вступу постанови в законну силу, зберігати при матеріалах даної скарги в Івано-Франківському міському суді.

На постанову може бути подана сторонами апеляція в Івано-Франківський апеляційний суд на протязі семи діб з дня її винесення.

Суддя: Островський Л.Є.