Постанова № 1504723, 27.02.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2007 № 7/370

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Губенко Н.М.

суддів: Барицької Т.Л.

Ропій Л.М.

при секретарі: Дегтярюк Л.О.

За участю представників:

від позивача - Косогор О.М. (довіреність № 73-529 від 21.02.2007)

від відповідача - Патюк Т.Й. (довіреність №28 від20.01.2007)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія" "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.10.2006

у справі № 7/370 (Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія" "Київводоканал"

про стягнення 651 353,15 грн.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія" "Київводоканал"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про визнання недійсним умов договору

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від21.12.2006 строк розгляду апеляційної скарги продовжено за заявою представника ВАТ ”АК ”Київводоканал”, погодженою з представником КП УЖГ Дніпровського району м. Києва. В судових засіданнях 04.04.2006 р., 18.04.2006 р., 20.04.2006 р. відповідно до ст. 77, 99 ГПК України оголошувались перерви.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 № 01-23/1/5 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючої судді Губенко Н.М., суддів: Барицька Т.Л., Ропій Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від12.10.2006 у справі №7/370 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ ”АК ”Київводоканал” на користь КП УЖГ Дніпровського району м. Києва 651 353,15 грн. заборгованості, 6 513,53 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ ”АК ”Київводоканал” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та повністю задовольнити зустрічні позовні вимоги, а саме: визнати недійсним договір б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004, оскільки вважає, що рішення прийняте господарським судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права. При цьому скаржник вказує на те, що рішення господарського суду першої інстанції по первісному позову ґрунтується на умовах договору б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004. Однак, як вбачається з умов вказаного договору він зі сторони ВАТ ”АК ”Київводоканал” підписаний директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал”, який діє на підставі Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал”, відповідно до якого Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” не є юридичною особою. За умовами п. 8.3. та п. 7.2.7 Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” директор департаменту вправі укладати договори, які не перевищують суму еквіваленту 2 000 доларів США; договір укладений з перевищенням цієї суми вважається недійсним, якщо він не затверджений Головою правління – генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал”. Договір від 27.01.2004 Головою правління – генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал” не затверджений, а тому є недійсним. В наступному договір б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004 також не був схвалений головою правління – генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал”, а тому не створює цивільні обов’язки ВАТ ”АК ”Київводоканал” перед КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, оскільки згідно із ст. 214 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Крім того, ВАТ ”АК ”Київводоканал” вказує на те, що договір б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004 не відповідає діючому законодавству України, оскільки п. 2 його містить інший порядок та розмір відшкодування витрат внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, ніж той, що визначений у розпорядження КМДА № 396 від 06.03.2001.

Також ВАТ ”АК ”Київводоканал” вказує на те, що за умовами п. 1 договору б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва зобов’язалося виконувати технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових водопровідних мереж у відповідності з правилами технічної експлуатації житлового фонду. Однак, всупереч ст. 33 ГПК України КП УЖГ Дніпровського району м. Києва не надано документальне підтвердження виконання робіт по обслуговуванню внутрішньобудинкових водопровідних мереж відповідно до правил технічної експлуатації житлового фонду.

До того ж, ВАТ ”АК ”Київводоканал” зазначає, що згідно із доданого КП УЖГ Дніпровського району м. Києва до позовної заяви розрахунку Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” відшкодував КП УЖГ Дніпровського району м. Києва у вересні 2004 року витрати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання лише в сумі 16 190,15 грн. Однак, при цьому КП УЖГ Дніпровського району м. Києва не враховано суму 108 958,61 грн., яка була відшкодована КП УЖГ Дніпровського району м. Києва Департаментом експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” шляхом припинення зобов’язань заліком, про що свідчить угода № 736 від 30.09.2004 укладена з Департаментом експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва.

КП УЖГ Дніпровського району м. Києва надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ ”АК ”Київводоканал”, а рішення господарського суду першої інстанції без змін. При цьому, КП УЖГ Дніпровського району м. Києва вказує на те, що відповідно до п. 9.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 ”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. Так, між ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва протягом 2004 року було укдаено 3 додаткові угоди до договору б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, в яких ВАТ ”АК ”Київводоканал” не намагалось визнати повністю чи частково недійсним п. 2 вказаного договору. Крім того, ВАТ ”АК ”Київводоканал” неодноразово підписувались тристоронні угоди з Департаментом експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва про припинення зобов’язань заліком, тобто ВАТ ”АК ”Київводоканал” здійснювало розрахунки по спірному договору на умовах вказаних в договорі. Таким чином, ВАТ ”АК ”Київводоканал” частково виконуючи свої зобов’язання по спірному договору визнало його умови в повному обсязі.

Крім того, КП УЖГ Дніпровського району м. Києва зазначає, що Розпорядження КМДА № 355 від 09.03.2004 не забороняє укладати договори між суб’єктами господарської діяльності на додаткових умовах, які передбачені даним розпорядженням.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

КП УЖГ Дніпровського району м. Києва подало до Господарського суду м. Києва позов про стягнення з ВАТ ”АК ”Київводоканал” 651 353,15 грн. заборгованості за договором б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004.

В ході розгляду господарським судом першої інстанції даної справи ВАТ ”АК ”Київводоканал” подало зустрічний позов про визнання частково недійсними умов договору б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004, а 20.09.2006 ВАТ ”АК ”Київводоканал” подало заяву про зміну предмету позову, в якій просило визнати договір від 27.01.2004 недійсним повністю на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2004 між сторонами у справі був укладений договір б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (далі договір від 27.01.2004).

За умовами п. 1 договору від 27.01.2004 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, як абонент, зобов’язалося виконувати технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових водопровідних мереж у відповідності з правилами технічної експлуатації житлового фонду.

Відповідно до п. 2 договору від 27.01.2004 ВАТ ”АК ”Київводоканал”, як Департамент, зобов’язалося відшкодувати КП УЖГ Дніпровського району м. Києва витрати по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у відповідності з поточним розрахунком, на підставі середньорічної житлової площі в розмірі 3 276 950,85 кв. м. Вартість відрахувань за 1 кв. м. житлової площі 0-48 грн., крім того, ПДВ 0-096 грн., для платників податку на додану вартість. У разі зміни розміру середньорічної житлової площі протягом року КП УЖГ Дніпровського району м. Києва зобов’язане до 10 грудня поточного року надати ВАТ ”АК ”Київводоканал” уточнену інформацію щодо її розміру, яка є підставою для коригування сум нарахованого відшкодування за даний календарний рік.

Угодами № 1 від 24.03.2004, № 2 від 02.07.2004 та № 3 від 01.10.2004 про внесення змін в договір від 27.01.2004 сторонами в п. 2 договору від 27.01.2004 вносились зміни щодо розміру середньорічної житлової площі. Згідно із останньою угодою № 3 від 27.01.2004 розмір середньорічної житлової площі становить 2 697 636,74 грн.

ВАТ ”АК ”Київводоканал”, обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 27.01.2004 посилається на те, що договір від 27.01.2004 зі сторони ВАТ ”АК ”Київводоканал” підписаний директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал”, а за умовами п. 8.3. та п. 7.2.7 Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” директор департаменту вправі укладати договори, які не перевищують суму еквіваленту 2 000 доларів США; договір укладений з перевищенням цієї суми вважається недійсним, якщо він не затверджений Головою правління – генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал”. Договір від 27.01.2004 Головою правління – генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал” не затверджений, отже, є недійсним.

За умовами ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦК України).

Відповідно до п. 1.2. Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” (далі Положення) Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” є відокремленим структурним підрозділом товариства без права юридичної особи та в своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом товариства, рішеннями вищого та виконавчих органів товариства, а також цим Положенням.

Загальне керівництво Департаментом здійснює Голова правління – генеральний директор товариства (п. 7.1. розділу 7 Положення).

Згідно із п. 8.1. розділу 8 Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” виконавчо-розпорядчим органом Департаменту є директор.

Директор Департаменту керує оперативною діяльністю Департаменту включаючи вирішення питань, пов’язаних з укладенням договорів (контрактів) з урахуванням, що недотримання п. 7.2.7. розділу 7 тягне недійсність договору (контракту) (п. 8.3. розділу 8 Положення).

Відповідно до п. 7.2.7. розділу 7 Положення до виключної компетенції Голови правління – генерального директора товариства відноситься на власний розсуд затвердження всіх договорів (контрактів), що перевищують суму еквіваленту 2 000 доларів США, укладених директором Департаменту.

Згідно із п. 8.4., 8.4.1. розділу 8 Положення директор Департаменту на підставі довіреності, яка надається товариством діє від імені і за рахунок товариства, здійснює угоди та інші юридичні факти.

02.01.2002 Головою правління - генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал” було видано директору Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” Чекину І.І. довіреність № 3 від 02.01.2002, якою останнього уповноважено укладати від імені ВАТ ”АК ”Київводоканал” всі дозволені законом угоди, необхідні для виконання виробничо-господарської діяльності ВАТ ”АК ”Київводоканал” у межах повноважень, закріплених у Положенні про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал”.

Як вбачається із договору від 27.01.2004, цей договір від імені ВАТ ”АК ”Київводоканал” був укладений та підписаний директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” – Чекиним І.І. Докази затвердження Головою правління - генеральним директором ВАТ ”АК ”Київводоканал” укладеного директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” договору від 27.01.2004 відсутні, не надали їх сторони і в ході розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно із п. 9.2. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 ”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи під час дії договору від 27.01.2004 між ВАТ ”АК ”Київводоканал”, в особі заступника генерального директора – директора Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва неодноразово укладались та підписувались угоди про припинення зобов’язань заліком, зокрема, угоди № 165 від 09.02.2004, № 339 від 16.03.2004, № 441 від 08.04.2004, № 524 від 13.05.2004, № 736 від 30.09.2004, відповідно до яких КП УЖГ Дніпровського району м. Києва погашало заборгованість ВАТ ”АК ”Київводоканал” за договором від 27.01.2004, а ВАТ ”АК ”Київводоканал” у свою чергу погашало заборгованість КП УЖГ Дніпровського району м. Києва за водопостачання та водовідведення.

Згідно із п. 3 угод зазначені угоди вважаються підставою для відображення в бухгалтерському обліку зменшення взаємної заборгованості сторін на суму угод.

Отже, на підставі вказаних угод сторони здійснювали розрахунки по взаємним грошовим зобов’язанням, які зазначались у фінансово-бухгалтерських документах, що відображають діяльність юридичної особи ВАТ ”АК ”Київводоканал”, оскільки відповідно до п. 4.3. Статуту ВАТ ”АК ”Київводоканал” відокремлені підрозділи товариства визнаються суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність без статусу юридичної особи і діють від імені товариства.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ ”АК ”Київводоканал” не заперечувало проти проведення розрахунків по договору від 27.01.2004 за угодами про припинення зобов’язань заліком і в свою чергу зменшувало заборгованість КП УЖГ Дніпровського району м. Києва за водовідведення та водопостачання. Вказані кошти відображались у фінансових звітах ВАТ ”АК ”Київводоканал”, що свідчить про прийняття ВАТ ”АК ”Київводоканал” договору від 27.01.2004 до виконання. З матеріалів справи вбачається, що ВАТ ”АК ”Київводоканал” не доведено наявність відмови позивача від прийняття коштів від КП УЖГ Дніпровського району м. Києва чи їх повернення останньому в якості помилково сплачених коштів, а тому факт наступного схвалення договору від 27.01.2004 ВАТ ”АК ”Київводоканал” не спростовано.

Вказані дії ВАТ ”АК ”Київводоканал” свідчать про наступне схвалення ВАТ ”АК ”Київводоканал” договору від 27.01.2004 у вигляді прийняття його до виконання, оскільки таке схвалення відбулося раніше у вигляді прийняття ВАТ ”АК ”Київводоканал” договору від 27.01.2004 до виконання, а подальше його не затвердження у встановленому статутом порядку не може впливати на його чинність.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що договір від 27.01.2004 був схвалений ВАТ ”АК ”Київводоканал” та прийнятий до виконання, про що свідчать матеріали справи.

Таким чином, на підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що вимога позивача про визнання повністю недійсним договору від 27.01.2004 з підстав перевищення директором Департаменту повноважень наданих йому статутними документами задоволенню не підлягає.

В обґрунтування вимог визнання договору від 27.01.2004 недійсним ВАТ ”АК ”Київводоканал” також посилалось на те, що в п. 2 договору від 27.01.2004 встановлений інший порядок та розмір відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, ніж той, що зазначений у розпорядженні КМДА № 396 від 06.03.2001, тобто зміст п. 2 договору від 27.01.2004 суперечить нормам чинного законодавства.

Із змісту договору від 27.01.2004 вбачається, що в ньому містяться дві умови щодо порядку та розміру відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання.

Так, відповідно до п. 2 договору від 27.01.2004 ВАТ ”АК ”Київводоканал” відшкодовує КП УЖГ Дніпровського району м. Києва витрати по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у відповідності з поточним розрахунком, на підставі середньорічної житлової площі. Вартість відрахувань за 1 кв. м. житлової площі 0-48 грн., крім того, ПДВ 0-096 грн., для платників податку на додану вартість.

Згідно із п. 4 договору від 27.01.2004 ВАТ ”АК ”Київводоканал” сплачує КП УЖГ Дніпровського району м. Києва витрати по обслуговуванню із розрахунку 51% від розщепленої КП ”ГІОЦ КМДА” суми, належної до сплати за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (7,6% від суми платежів, які надійшли від населення за послуги холодного водопостачання і водовідведення згідно з розрахунком КМДА від 06.02.2001 № 396).

06.03.2001 Київська міська державна адміністрація на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 № 1887 ”Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з водо-, теплопостачання для населення та порядку розрахунку за їх надання”, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 20.10.2000 № 95/287, та з метою закінчення підготовки до переходу на розрахунки за спожиту воду населенням по будинкових лічильниках і зменшення споживання холодної і гарячої води в житловому фонді м. Києва прийняла розпорядження № 396 ”Про термінові заходи, спрямовані на зменшення споживання холодної та гарячої води в житловому фонді м. Києва”.

Пунктом 3 вказаного розпорядження (із змінами, внесеними згідно із розпорядженнями КМДА № 2742 від 19.12.2001) Київська міська державна адміністрація зобов’язала Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації, Державне комунальне об’єднання ”Київводоканал”, починаючи з 1 березня 2001 року, забезпечити проведення відрахувань від коштів, отриманих від населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення в розмірі 7,6 відсотків на рахунок житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших власників житла для відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення згідно з укладеними угодами.

Таким чином, на час укладення договору від 27.01.2004 вказаним розпорядженням Київська міська державна адміністрація встановила порядок та розмір відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання.

Посилання КП УЖГ Дніпровського району м. Києва на те, що п. 2 договору від 27.01.2004 укладений відповідно до протоколу погодження норми відшкодування витрат житлово-експлуатаційних організацій на технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водопроводу і каналізації від 01.09.1999 не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із ст. 32 Закону України ”Про питну воду та питне водопостачання” за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Частиною 7 ст. 18 Закону України ”Про місцеві державні адміністрації” встановлено, що місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Отже, оскільки Київська міська державна адміністрація регулює ціни та тарифи по виконанню робіт та наданню житлово-комунальних послуг підприємствами, визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням, то ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва укладаючи договір про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання повинні були керуватись цінам, тарифами та нормами врегульованими Київською міською державною адміністрацією.

Проаналізувавши вище викладене та умови договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що, оскільки сторонами в п. 2 договору від 27.01.2004 визначений інший порядок та розмір відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, ніж той, що встановлений розпорядженням КМДА № 396 від 06.03.2001 (із змінами, внесеними згідно із розпорядженнями КМДА № 2742 від 19.12.2001), то зміст п. 2 договору від 27.01.2004 суперечить розпорядженню КМДА № 396 від 06.03.2001 (із змінами, внесеними згідно із розпорядженнями КМДА № 2742 від 19.12.2001).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

На підставі викладеного та враховуючи, те що зміст п. 2 договору від 27.01.2004 суперечить розпорядженню КМДА № 396 від 06.03.2001 (із змінами, внесеними згідно із розпорядженнями КМДА № 2742 від 19.12.2001), апеляційний господарський суд дійшов висновку про визнання недійсним п. 2 договору від 27.01.2004.

Посилання ВАТ ”АК ”Київводоканал” на те, що п. 2 договору від 27.01.2004 не відповідає розпорядженню КМДА № 396 ”Про термінові заходи, спрямовані на зменшення споживання холодної та гарячої води в житловому фонді м. Києва” в редакції розпорядження КМДА № 355 від 09.03.2004 не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки на час укладення договору від 27.01.2004 вказані зміни ще прийняті не були, а відповідно до абзацу 2 п. 10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.

Щодо позовних вимог КП УЖГ Дніпровського району м. Києва про стягнення з ВАТ ”АК ”Київводоканал” 651 353,15 грн. заборгованості за договором від 27.01.2004, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

КП УЖГ Дніпровського району м. Києва в обґрунтування вимоги про стягнення з ВАТ ”АК ”Київводоканал” 651 353,15 грн. заборгованості за договором від 27.01.2004, посилалось на те, що у відповідності з п. 2 та п. 4 договору від 27.01.2004 ВАТ ”АК ”Київводоканал” протягом строку дії договору від 27.01.2004 повинно було сплатити КП УЖГ Дніпровського району м. Києва суму в розмірі 1 533 838,76 грн. Однак, в порушення умов договору ВАТ ”АК ”Київводоканал” перерахувало на розрахунковий рахунок КП УЖГ Дніпровського району м. Києва за час дії договору від 27.01.2004 лише суму в розмірі 295 922,38 грн. Крім того, між сторонами проведено взаємозалік на суму 606 563,23 грн. Тобто, станом на 01.01.2005 у ВАТ ”АК ”Київводоканал” виник борг в розмірі 651 353,15 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, останній розрахував заборгованість ВАТ ”АК ”Київводоканал” по п. 2 договору від 27.01.2004. Однак, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про визнання вказаного пункту недійсним, тому зазначений розрахунок не може бути прийнятий до уваги.

Умови договору від 27.01.2004 містять також п. 4, відповідно до якого ВАТ ”АК ”Київводоканал” сплачує КП УЖГ Дніпровського району м. Києва витрати по обслуговуванню із розрахунку 51% від розщепленої КП ”ГІОЦ КМДА” суми, належної до сплати за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (7,6% від суми платежів, які надійшли від населення за послуги холодного водопостачання і водовідведення згідно з розрахунком КМДА від 06.02.2001 № 396).

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.

З метою з’ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалами від 15.11.2006 про прийняття апеляційної скарги до провадження, від 12.12.2006, від 21.12.2006, від 23.01.2007 та від 13.02.2007 зобов’язав КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, зокрема, надати розрахунок заборгованості розрахований відповідно до п. 4 договору від 27.01.2004.

КП УЖГ Дніпровського району м. Києва вимоги вказаних ухвал апеляційного господарського суду не виконало.

Апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв’язку з ненаданням КП УЖГ Дніпровського району м. Києва витребуваних документів, зокрема, розрахунок заборгованості розрахований відповідно до п. 4 договору від 27.01.2004 за надання йому послуг по сплаті ВАТ ”АК ”Київводоканал” витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання.

Однак, КП УЖГ Дніпровського району м. Києва так і не надав витребувані судом документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності, зокрема, таких умов як дійсна необхідність витребуваних документів для вирішення спору та неподання позивачем витребуваних документів (п. 7 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 ”Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”.

Представник КП УЖГ Дніпровського району м. Києва в судових засіданнях причини не подання витребуваних апеляційний господарським судом документів не пояснив.

За таких обставин, оскільки КП УЖГ Дніпровського району м. Києва без поважних причин не подало витребувані апеляційним господарським судом документи, необхідні для вирішення спору, а без розрахунку заборгованості неможливо встановити наявність чи відсутність заборгованості ВАТ ”АК ”Київводоканал”, апеляційний господарський суд приходить до висновку про залишення позовної заяви КП УЖГ Дніпровського району м. Києва без розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл господарських витрат при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 81, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м.Києва від12.10.2006 у справі №7/370 скасувати.

Первісний позов залишити без розгляду.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 2 договору б/н про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 27.01.2004, укладений між ВАТ ”АК ”Київводоканал” та КП УЖГ Дніпровського району м. Києва.

Стягнути з КП УЖГ Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9м, р/р 26001301331707 у Дніпровському ПІБ, МФО 322142, код 03366612) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Акціонерної компанії ”Київводоканал” (04074, м. Київ, вул. Лейпцизська, 1а, р/р 2600200990434 у КБ ”Хрещатик” у м. Київ, МФО 300670, код 03327664) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в зустрічному позові відмовити.

Стягнути з КП УЖГ Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9м, р/р 26001301331707 у Дніпровському ПІБ, МФО 322142, код 03366612) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Акціонерної компанії ”Київводоканал” (04074, м. Київ, вул. Лейпцизська, 1а, р/р 2600200990434 у КБ ”Хрещатик” у м. Київ, МФО 300670, код 03327664) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 7/370 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Губенко Н.М.

Судді Барицька Т.Л.

Ропій Л.М.