Вирок № 15043411, 18.04.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

1-191/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Мельник І. Г.

при секретарі Догаєвій А.В.

за участю прокурора Мироненко О.О.

захисника адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду і місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Бердянськ Запорізької області, громадянина України, середньою освітою, працюючого складачем поїздів 5-го розряду державного підприємства «Донецька залізниця» станції «Маріуполь-порт», одруженого маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який проживає за адресою місто АДРЕСА_1

в скоєні злочину, передбаченого ст..286 ч.1 КК України.

ВСТАНОВИВ :

11 грудня 2010 приблизно о 18.30 годин ОСОБА_3 на підставі особистої власності керував технічно справним автомобілем “DAEWOO FSO LANOS TF 69Y3HГ” державний номер НОМЕР_1, та рухався по вулиці Набережна з боку бульвару Шевченка у напрямку вулиці Лепорського в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. При русі проявив неуважність та необережність, що виразилася у злочинній недбалості, знаючи, що проїжджа частина по якій він рухається обмерзла і слизька, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, навпроти опори ЛЕП № 105 по вулиці Набережна не впорався з управлінням транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем “ DAEWOO NEXIA” державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався назустріч.

У результаті зіткнення пасажиру автомобіля “DAEWOO FSO LANOS TF 69Y3HГ” державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому вертлюжної западини ліворуч, ЗЧМТ, струс головного мозку, пов'язані з середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя , та вимагає для свого лікування строк понад двадцяти одного дня. Своїми діями ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п.12.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п.12.1 "При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення ОСОБА_3 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якого пасажиру ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував, що є власником автомобілю “DAEWOO LANOS” і вільний від основної роботи час підроблює водієм таксі. 11 грудня 2010 року вечорі він віз потерпілу і ще двох жінок на лівий берег. В той день проїжджа частина по який він рухався була обмерзла та слизька, і він рухався зі швидкістю 40-50 км/час. Коли він проїхав СТО «Кінний двір», його автомобіль почало крутити, викинуло на зустрічну смогу, де сталося зіткнення з автомобілем, що рухався по зустрічній смузі руху. Після зіткнення автомобіль відкинуло на його смугу руху. Жінки, які перебували в його автомобілі вибралися самостійно і поїхали на іншому автомобілі таксі. Пояснив, що проживає з батьками, дружина з дитиною живуть окремо, і він їм помагає. У скоєному кається, просить не позбавляти його волі і водійських прав, так як саме додаткова робота в службі таксі дає можливість допомагати, як батькам, так дружині і дитині. Вважає, що додатковий заробіток в таксі дасть йому можливість погасити позов потерпілої.

Крім свідчень підсудного, його вина підтверджується показаннями потерпілої, свідків і матеріалами кримінальної справи.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що 11 грудня 2010 року скористалася послугами таксі, за кермом якого перебував підсудний і разом сестрою та дочкою їхала на лівий берег на день народження. В автомобілі вона з дочкою їхали на задньому пасажирському сидінні, а сестра на передньому. Коли вони проїхали СТО "Кінний двір" автомобіль стало сильно крутити, потім винесло на смугу зустрічного руху, де стався удар з іншим автомобілем, саме з її боку. Коли вона вийшла з автомобіля, то впала. Сестра зупинила інше таксі і вони поїхали в лікарню. На лікуванні в лікарні вона знаходилася із 13 грудня 2010 року по 17 січня 2011 року, потім лікувалася вдома.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 11 грудня 2010 року разом сестрою ОСОБА_2 і її донькою на такси їхали на лівий берег на день народження. Коли вони рухалися по вулиці Набережна, то водій таксі спочатку щось їв, потім смикнув кермо і автомобіль почало крутити, і в них врізався інший автомобіль. Після чого водій кинув кермо і підняв руки вгору. Наполягає на такій поведінці водія, так як сиділа на передньому пасажирському сидінні і бачила. ЇЇ сестра ОСОБА_2 ще в таксі втратила свідомість, їй було дуже погано і вона змушена була викликати інше таксі і відвезти сестру в лікарню. Пояснила, що підсудний приходив до сестри в лікарню, просив прощення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла її мати, 11 грудня 2010 року вона разом з нею та тіткою ОСОБА_4 їхали на таксі на лівий берег на день народження. Коли вони їхали по вулиці Набережна, автомобіль почало крутити, винесло на зустрічну смугу і з ними зіткнувся інший автомобіль. Удар прийшовся з тієї сторони де сиділа її мати. Після того, як автомобіль зупинився, всі крім мами, яка втратила свідомість, вийшли із автомобіля. Вони викликали інше таксі і поїхали в лікарню, де її матері сказали, що у неї струс головного мозку і перелом ноги. Також пояснила, що 11 грудня 2010 року йшов сніг і були не дуже хороші погодні умови. Водій таксі їхав зі звичайною швидкістю.

Згідно висновку судової експертизи, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому вертлюжної западини ліворуч, ЗЧМТ, струсом головного мозку, пов'язані з середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але викликали тривалий розлад здоров'я, що вимагає для свого лікування строк понад двадцяти одного дня (а.с.66-67)

Згідно висновків експерта автотехніка, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв'язку з настанням події (а.с.58-62).

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і схемою до нього, зафіксовано, що подія мала місце навпроти опори ЛЕП № 105 по вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (а.с.5-11).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що він 11 грудня 2010 року, був тверезий (а.с.13).

Таким чином, суд вважає, що події злочину мали місце, провина підсудного в його скоєні доведена повністю, дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступень тяжкості злочину, особу винного і обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 скоїв злочин невеликої тяжкості, раніш не судимий, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, свою провину визнав, в скоєному розкаявся, що судом визнається обставинами, які помякшують покарання.

За таких даних про особу винного, обставин кримінальної справи, суд вважає, що ОСОБА_3 можливо призначити покарання у вигляді штрафу в мінімальних розмірах, передбачених санкцією статті кримінального закону.

Суд вважає, що за можливе не зважаючи на те, що підсудний на протязі 2008-2010 років неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості та правил експлуатації транспортного засобу, не позбавляти його права керувати транспортними засобами, що б він мав можливість швидше погасити цивільний позов потерпілої, а також з урахуванням находження на його утриманні, як неповнолітньої дитини, так і батьків.

У справі є судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи, у сумі 344 гривень, які відповідно до ст.93 КПК України підлягають стягненню з підсудного (а.с.56).

У судовому засіданні потерпіла спочатку звернулася із позовом про стягнення підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6127,31 гривень, в рахунок моральної шкоди 50000 гривень.

Мотивуючи матеріальну шкоду тим, що суму 1937,31 гривень, вона витратила на придбання ліків, про що свідчать надані до позовної заяви чеки (а.с.126-132). В звязку з тим, що вона не могла самостійно пере двигатися, та потребувала сторонній допомоги, вона найняла доглядальницю, якої заплатила 4000 гривень. Крім того, вона витратила 190 гривень на послуги таксі по її перевозки із одної лікарні в іншою, а потім і додому. Але ні яких документів, які б свідчили про понесені нею затрати в сумі 4190 гривень надати не може.

В части моральної шкоди в сумі 50000 гривень вказувала, що до сіх пір не може самостійно пересуватися, потребує сторонній допомоги, на момент ДТП проходила практику і збиралася працевлаштуватися, але із за травми не має змоги це зробити, і залишилася без засобів до існування. До теперішнього часу відчуває моральні страждання і фізичну біль, перенесла нервовий стрес і потрясіння, тому що в момент ДТП в автомобілі знаходилася її дочка. Крім того, є інвалідом 3 групи щодо захворювання серця і після ДТП її стан здоров'я погіршився.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 надав поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.122), відповідно до якого 26.04.2010 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «СК»ПРОВІДНА» був укладений поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 27.04.2010 року по 26.04.2011 року на умовах договору 3 типу.

21.03.2011 року потерпіла уточнила свої позовні вимоги, та просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» матеріальну шкоду в сумі 8837,31 гривень і моральну в сумі 2500 гривень, а також з підсудного моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

У судове засідання представник страхової компанії ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» не зявився, але надав заперечення на позов, в яких вказує, що вони є правонаступником ЗАТ «СК»ПРОВІДНА», і позивачка ОСОБА_2 не зверталася в страхову компанію про виплату страхового відшкодування, тому відповідно, страхова компанія і не мала змоги відшкодувати матеріальну шкоду в частині той суми, яка підтверджується документально. В частині моральної шкоди вказувала, що страховик відшкодовує не більш ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні ДТП. Таким чином, страховик відповідно до п.22.3 ст.22 Закону може відшкодувати не більше 2550 гривен на кожного потерпілого за умови, що в рішенні суду буде визначена моральна шкода на підставі п.п.1.2 ч.1 ст.23 ЦК України.

Відповідно до п.3 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду не більш ніж 5 відсотків ліміту. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичною особою, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» і ОСОБА_3, як відповідачі несуть відповідальність за завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_2

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд керується вимогами чинного законодавства, зокрема, вимогами ст. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, суд бере до уваги спричинені ОСОБА_2 моральні і фізичні страждання, в перенесеному неї нервовому потрясінні, в погіршенні загального стану здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків, в переживанні моральних страждань про те, що через хворобу вона не поновить звичний уклад життя, який вона мала до травми, що вона є інвалідом 3 групи щодо захворювання серця, перенесла з цього приводу операції.

При цьому суд враховує ступінь відповідальності , форму вини відповідача, ставлення його до наслідків ДТП, враховує його матеріальне становище та наявність неповнолітньої дитини та визначає розмір моральної шкоди у розмірі 15000 гривень, 2550 гривень з яких підлягають стягненню зі страхової компанії та 12 450 гривень з підсудного ОСОБА_3 В решті позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.

В частині матеріальної шкоди, яку позивачка ОСОБА_2 просить стягнути із страхової компанії і яка складає суми 8837,31 гривень, а саме 6900 гривень за користування послугами доглядальниці, 190 гривень за користування послугами таксі, 1937,31 гривень - за придбання медикаментів, страхова компанія надала свої заперечення.

Заперечуючи проти позову в даній частині, страхова компанія посилається на ст.24, 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», и наполягає на тому, що витрати позивача на лікування повинні бути підтверджені документально, медичним закладом. У частині оплати послуг доглядальниці за рахунок страховика нормами Закону у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності не передбачено і такі послуги не є медичним (кваліфікаційним) доглядом у домашніх умовах. В будь-якому разі такі послуги надають медичні працівники (виїзд додому) за обовязковим призначенням лікаря, а наймати послуги доглядальниці це є власною справою кожної людини і не можуть розглядатись як призначене лікарем лікування.

Суд, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Позивачкою ОСОБА_2 надано суду виписний епікриз з історії хвороби (а.с.127), згідно з яким лікуючим лікарем чітко вказані медичні препарати, які використовувалися при лікуванні потерпілої. Крім того, до позовної заяви долучені чеки, згідно яким тільки в деяких з них є посилання на ті медичні препарати, які вказані безпосередньо лікарем, а саме: (нейровітан, кальцій Д-3 нікомед, кетолонгу, аналгін, димедрол, мідокалм, камфора, долобене гель, ремісід гель), ні яких інших документів позивачкою до суду надано не було.

Суд вважає, що відповідно до ст.60 ЦПК України, саме на позивачці лежить обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає, що зі страхової компанії необхідно стягнути 322,51 гривну (витрати на придбання ліків), які підтверджені документально, в інший частині стягнення грошей за придбання ліків необхідно відмовити.

В частині відшкодування витрат на послуги доглядальниці в сумі 6900 гривень та витрат на послуги таксі в сумі 190 гривень, до дані суми не підтверджені ні якими документами, а посилання позивачки на показання свідка, в частині стягнення матеріальної шкоди не може бути допустимими доказами.

На підставі висловленого, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (01032, місто Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122) на користь потерпілої ОСОБА_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень та 322,51 гривна в рахунок матеріальної шкоди, всього 2872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12 450 (дванадцять тисяч чотириста пятдесят) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової автотехнічної експертизи, у сумі 344 гривень, які перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в УДК в Донецькій області МФО 834016.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом пятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя______