Постанова № 1504326, 31.08.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2006 № 2/267-3/223

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів: Вербицької О.В.

Кошіля В.В.

при секретарі: Гринчак О.І.

За участю представників:

від позивача -Лисицька Ю.В, Андрущенко Р.М.

від відповідача - 1.Хлюпка О.І., 2.не з'явились

від прокуратури - Баклан Н.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо-Люкс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2006

у справі № 2/267-3/223 (Хілінська В.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Динамо-Люкс"

до 1.Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2.Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна

третя особа відповідача

третя особа позивача

про визнання укладеним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2005 у справі №2/267 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2005 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2006 рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 у справі № 2/267 скасовано. Справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 17.04.2006 присвоєно номер справи 2/267-3/223 та призначено її розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2006 у справі № 2/267-3/223 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не належним чином, не повно з’ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали, але представник відповідача-1 у судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2006 без змін.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення наявних представників сторін і представника від прокуратури та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Будинок 3 по вул. Грушевського в м. Києві під літерами А, Б, В, Г загальною площею 2624,2 кв.м. відповідно свідоцтві про право власності від 15.10.2003 належив до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Як встановлено з матеріалів справи власник визначився стосовно способу приватизації спірного об’єкту, що підтверджується рішенням Київської міської ради ще від 30.01.2003 № 255/415 із змінами відповідно якого нежилий будинок по вул. Грушевського в м. Києві під літерами А, Б, В, Г включений до переліку, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем (позивачем).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав усі дії, що передують нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу від 23.10.2003 за реєстром № 1-1322, який підготував відповідач-1.

Згідно вище зазначеного рішення Київської міської ради позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про приватизацією. Відповідач-1 як орган приватизації реалізуючи права позивача на приватизацію, 27.06.2003 року надав наказ № 139-ПР “Про реєстрацію заяви про приватизацію будинку 3 по вул. Грушевського під літерами А, Б, В, Г” площею 2624,2 кв.м..

27.06.2003 № 146-ПР “Про проведення приватизації та незалежної оцінки вартості майна - нежилового будинку 3 по вул. Грушевського площею 2624,2 кв.м. під літерами А, Б, В, Г”.

29.08.2003 № 211-ПР “Про затвердження висновку про вартість майна – нежилового будинку площею 2624,2 кв.м. на вул. Грушевського, 3 під літерами А, Б, В, Г”.

Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначено порядок переходу права власності на об’єкт в процесі приватизації, норми якого діяли на момент укладення спірного договору. Так, зокрема, ст. 22 встановлено, що право володіння, користування і розпорядження об’єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Статтею 23 Закону встановлено, строки сплати покупцем коштів за придбаний об’єкт приватизації, строки передачі об’єкту по акту, обов’язковість реєстрації договору відповідною місцевою Радою.

Статтею 11 Закону встановлено, що порядок викупу об’єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об’єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 № 1511, встановлено, що проект договору купівлі-продажу майна в процесі приватизації готує орган приватизації (відповідач-1). Як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 також не заперечував проти того, що проект договору розроблявся саме ним.

Наказом Фонду державного майна України від 18.11.1996 № 1398, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.1996 за № 772/1797, затверджений Типовий договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу. Проект договору, запропонований відповідачем-1, який позивач просить визнати укладеним, відповідає Типовому договору.

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Закон вимагає нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу у процесі приватизації. Як свідчать докази, подані позивачем, 23.10.2003 договір купівлі-продажу, текст якого був підготовлений та запропонований відповідачем-1, у присутності нотаріуса був підписаний представником позивача та зареєстрований Першою Київською державною нотаріальною конторою за № 1-1322. При цьому Позивачем було сплачено кошти у сумі 38,40 грн. за нотаріальні бланки (платіжне доручення від 23.10.2003 № 2716), 136,00 грн. за виготовлення довідок (платіжне доручення від 23.10.2003 № 2717), 370,00 грн. за послуги правового та технічного характеру (платіжне доручення від 23.10.2003 № 2718), 4 355,11грн. державного мита за посвідчення договору купівлі продажу (платіжне доручення від 23.10.2003 № 2714), 43 544,32грн. до Пенсійного фонду України (платіжне доручення від 23.10.2003 № 2715).

Для нотаріального посвідчення договору були використані шість спеціальних бланків суворої звітності серії ВАР № 642122-642127. Передані на підписання відповідачу-1 оригінальні примірники договору були втрачені.

Виходячи з того, що проект договору розроблявся відповідачем-1, умови договору відповідають Типовому договору, затвердженому Фондом державного майна України та вимогам законодавства про приватизацію, ціна Будинку визначалась незалежним експертом і затверджена відповідачем-1, договір був виготовлений на нотаріальних бланках, відповідач-1 не мав законних підстав для ухилення від його підписання з мотивів недосягнення згоди з істотних умов договору. Усі істотні умови договору купівлі-продажу у процесі приватизації заздалегідь визначені законодавством (крім індивідуальних характеристик об’єкту купівлі-продажу та його вартості). Певні особливі умови відчуження можуть бути визначені у договорах купівлі-продажу об’єкта за конкурсом (з урахуванням умов конкурсу), а не при викупі орендарем, як у даному випадку. Об’єкт та спосіб приватизації були визначені рішенням Київської міської ради, ціна продажу була затверджена відповідачем-1, інші істотні умови договору імперативно визначені законодавством і не можуть бути предметом домовленості між позивачем та відповідачем-1.

Крім того, суд першої інстанції зазначає в оскаржувальному рішенні, що позивачем не подано доказів того, що покупець та продавець домовились про підписання, а також на ту обставину, що у зв’язку з тим, що, ні дата, ні місце укладення договору не були узгодженні, позивач підписуючи в односторонньому порядку договір купівлі-продажу діяв на свій страх і ризик, а відтак, що договір є неукладеним. Мотивуючи оскаржуване рішення в цій частині, суд першої інстанції посилається на ст.ст. 153, 154 ЦК УРСР, відносячи до істотних умов договору купівлі-продажу місце та час його нотаріального посвідчення, а також процес підписання договору уповноваженими особами сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 153 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем-1, договір вважається укладеним, коли сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоду.

Відповідно ст. 167 ЦК України, зобов’язання повинно бути виконане в тому місці, яке зазначено в законі, договорі, акті планування, на підставі якого виникло зобов’язання, або виходячи з суті зобов’язання. Пунктом 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 Договір про відчуження майна, що підлягає державній реєстрації, а також договір про зміну або розірвання такого договору, якщо договір, що змінюється (розривається), був зареєстрований у відповідному органі, повинні бути подані для державної реєстрації за місцем обліку цього майна, про що нотаріус зазначає у посвідчувальному написі і роз’ясню сторонам.

Статтею 154 ЦК УРСР, договір вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми. Згідно ст. 23 Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств” такою формою є письмова нотаріальна форма договору.

Відповідно ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

В роз’ясненні Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, п. 7 зазначено, якщо однією із сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 ЦК УРСР вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

Таким чином, встановлені факти свідчать, що позовні вимоги відповідають вимогами матеріального та процесуального права.

Установлено безспірний факт, що договір від 23.10.2003 підписано належними уповноваженими особами: Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі начальника Головного управління Харлима Михайла Івановича, який діяв на підставі Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744; та Товариством з обмеженою відповідальністю “Динамо-Люкс”, яке зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією міста Києва 27.02.1998 № 17612, в особі директора Тимофієва Анатолія Петровича, який діє на підставі Статуту.

З’ясування даного факту зобов’язує постанова Вищого господарського суду України від 30.03.2006, за вимогами ч. 1 ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з тим, суд першої інстанції не виконав цієї норми процесуального закону, оскільки неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, тому прийшов до помилкового висновку, порушивши вимоги матеріального та процесуального права.

Твердження відповідача-1 про відмову від умов договору, чи не підписання його суперечить матеріалам справи. Договір зареєстровано з дотриманням механізму його укладення, не порушаючи прав, обов’язків та вимог сторін.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо-Люкс” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2006 у справі № 2/267-3/223 скасуванню.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо-Люкс” задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2006 у справі № 2/267-3/223 скасувати. Позов задовольнити.

Визнати укладеним договір купівлі-продажу будинку на вул. Грушевського, 3 літ. А, Б, В, Г загальною площею 2 624,2 кв.м. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ “Динамо-Люкс”, виклавши його в наступній редакції:

«Договір купівлі-продажу нежилих будинків

місто Київ, двадцять третього жовтня дві тисячі третього року

Ми, що нижче підписалися: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі-Продавець), в особі начальника Головного управління Харлима Михайла Івановича, який діє на підставі Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744 з однієї сторони та товариство з обмеженою відповідальністю "Динамо - Люкс", яке зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією міста Києва 27.02.1998 № 17612 (надалі-Покупець), в особі директора Тимофієва Анатолія Петровича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, (надалі разом-Сторони), на підставі ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», уклали цей договір про нижчевикладене:

1. Предмет Договору

1.1. Продавець продав, а Покупець купив нежилі будинки загальною площею 2 624,2 (дві тисячі шістсот двадцять чотири цілих дві десятих) кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3 (три), літери „А", „Б", „В", „Г"

(- м. Київ, вул. Грушевського, 3 (три), літера "А" площею 2 135,3 кв.м (дві тисячі сто тридцять п'ять цілих три десятих) кв.м;

- м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. "Б" площею 220,7 (двісті двадцять цілих сім десятих) кв.м;

- м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. "В" площею 164,0 (сто шістдесят чотири цілих) кв.м;

- м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. "Г" площею 104,2(сто чотири цілих дві десятих) кв.м) (надалі-Об’єкт приватизації). Покупець зобов’язується прийняти Об’єкт приватизації і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та зареєструвати право власності на Об’єкт приватизації у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

1.2. Відчужуваний Об’єкт приватизації належить територіальній громаді м. Києва на праві комунальної власності на підставі свідоцтв про право власності на:

- нежилий будинок на вулиці Грушевського, 3, літера «А» серія НБ № 010007801, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 жовтня 2003 року на підставі наказу «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна» від 15 жовтня 2003 року № 1185-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 20 жовтня 2003 року, про що записано в реєстровій книзі №д 1 з- 42 за реєстровим № 108 з;

- нежилий будинок на вулиці Грушевського, 3, літера „Б" серія НБ № 010007802, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 жовтня 2003 року на підставі наказу «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна» від 15 жовтня 2003 року № 1185-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 20 жовтня 2003 року, про що записано в реєстровій книзі № д1 з-42 за реєстровим № 108 з;

- нежилий будинок па вулиці Грушевського, 3, літера „В" серія НБ № 010007803, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 жовтня 2003 року на підставі наказу «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна» від 15 жовтня 2003 року № 1185-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 20 жовтня 2003 року, про що записано в реєстровій книзі № д 1з-42 за реєстровим № 108 з;

- нежилий будинок на вулиці Грушевського, 3, літера „Г" серія НБ № 010007804, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 жовтня 2003 року на підставі наказу «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна» від 15 жовтня 2003 року № 1185-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 20 жовтня 2003 року, про що записано в реєстровій книзі № д 1з-43 за реєстровим № 108 з.

1.3. Право власності на Об’єкт приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

1.4. Згідно з висновком про вартість майна - нежилого будинку, що затверджений наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.08.2003 № 211-ПР вартість Об’єкта приватизації становить 4 354 432 (чотири мільйони триста п’ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривні.

1.5. Вказаний у цьому договорі Об’єкт приватизації продано за 4 354 432 (чотири мільйони триста п’ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривні.

2. Порядок розрахунків за придбаний Об’єкт приватизації

2.1. Покупець зобов’язаний внести за придбаний Об’єкт приватизації 4 354 432 (чотири мільйони триста п’ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривні протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об’єкт приватизації. Термін сплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати Покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу Об’єкта приватизації за верші 30 календарних днів. Плата за Об’єкт приватизації вноситься на підставі цього поговору.

2.2. Розрахунки за придбаний Об’єкт приватизації здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми з свого рахунку на рахунок Продавця.

2.3. Розрахунки за Об’єкт приватизації здійснюються таким чином:

- власні кошти Покупця в сумі 4 354 432 (чотири мільйони триста п’ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривні перераховуються з рахунку Покупця № 260031197 в АКБ «Легбанк», МФО 300056. код: 01549343 на рахунок Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації № 31518905800001 в Управлінні Державного казначейства у м. Києві, МФО 820019, код: 24262621.

3. Передача Об’єкта приватизації

3.1. Передача Об’єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення цього договору.

3.2. Передача Об’єкта приватизації Продавцем і прийняття Об’єкта приватизації Покупцем оформлюється актом прийому-передачі. який підписується Сторонами.

4. Права та обов'язки Сторін

4.1. Кожна Сторона зобов’язується виконувати обов’язки, покладені на неї цим договором.

4.2. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

5. Обов’язки Покупця

5.1. Покупець зобов’язаний:

- у встановлений цим договором термін сплатити ціну продажу Об’єкта приватизації;

- у встановлений цим договором термін прийняти Об'єкт приватизації;

- надавати Продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору;

- виконувати вимоги охоронного договору (охоронних зобов’язань) пам’яткоохоронного паспорта № 770 від 30 липня 2003 року, контроль за виконанням охоронного договору (охоронних зобов’язань) здійснюється Головним управлінням охорони культурної спадщини та реставраційно - відновлювальних робіт м. Києва.

- при зміні власника Об’єкта приватизації Покупець повинен покласти всі зобов’язання за даним договором на нового власника.

6. Обов’язки Продавця

6.1. Продавець зобов’язаний:

- передати Покупцю Об’єкт приватизації у встановлений в договорі термін;

- здійснювати контроль за виконанням умов цього договору.

7. Відповідальність Покупця

7.1. У разі порушення терміну сплати за Об'єкт приватизації Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.

7.2. У разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не сплатить встановлену в Договорі ціну, то Продавець порушує питання про розірвання цього Договору. При цьому, крім пені, передбаченої п. 7.1 Договору, Покупець сплачує Продавцю протягом 20 календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об’єкт приватизації, неустойку в розмірі 20 відсотків від ціни купленого об’єкту. Якщо внесена сума за придбаний Об’єкт приватизації менша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця між сумою неустойки та внесеною сумою. У разі несплати неустойки в установлений термін на її суму нараховується пеня згідно з чинним законодавством.

7.3. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних обов’язків в період дії умов цього договору.

8. Гарантії та претензії

8.1. Продавець гарантує, що Об'єкт приватизації не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає.

9. Ризик випадкової загибелі Об'єкта приватизації

9.1. Ризик випадкової загибелі об’єкта несе Покупець з моментунотаріального посвідчення цього договору.

10. Вирішення спорів

10.1. Всі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо Сторони протягом місяця не досягли домовленості, то спір передається на розгляд Господарського суду міста Києва у порядку, встановленому чинним законодавством України.

11. Зміни умов договору та його розірвання

11.1. Зміна умов цього договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою Сторін.

11.2. Всі зміни та доповнення до даного договору здійснюються тільки у письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.

11.3. У разі невиконання однією із Сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої Сторони в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У разі розірвання цього договору Покупець повертає Об'єкт приватизації Продавцю.

12. Витрати

12.1. Всі витрати пов'язані з укладанням цього договору, його нотаріальним посвідченням та реєстрацією права власності на Об'єкт приватизації, бере на себе Покупець.

13. Додаткові вимоги

13.1. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у відповідних органах місцевих рад у місячний термін з моменту підписання.

13.2. Договір складений українською мовою в 4 оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник цього договору зберігається у справах Першої Київської державної нотаріальної контори, інші видаються Сторонам.

14. Юридичні адреси Сторін

Продавець: Покупець:

Головне управління комунальної власності Товариство з обмеженою відповідальністю м. Києва виконавчого органу Київської “Динамо-Люкс”

міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

(Україна, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10 01001, м. Київ, вул. Грушевського,3

т.:228-67-72 т. 228-43-60

15. Підписи Сторін

за Продавця: за Покупця:

_______(М.Харлим) ____(А.Тимофієв)»

Зобов’язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати товариству з обмеженою відповідальністю «Динамо-Люкс» будинок на вул. Грушевського, 3 літ. А, Б, В, Г загальною площею 2624,2 кв.м по акту приймання-передачі відповідно до укладеного договору купівлі-продажу.

Зобов’язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна здійснити державну реєстрацію договору купівлі-продажу будинку на вул. Грушевського, 3 літ. А, Б, В, Г, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо-Люкс”.

Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо-Люкс” (м. Київ, вул. Грушевського, 3) 382,5 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 2/267-3/223 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Моторний О.А.

Судді Вербицька О.В.

Кошіль В.В.