Постанова № 1504191, 19.03.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2008 р. Справа № 11/271-06

за позовом підприємства виробничо-комерційного підприємства «Пера-Інвест», смт. Теплик

до Гайсинської міжрайоної державної податкової інспекції, м. Гайсин

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Cуддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Поліщук, за участю представників сторін:

від позивача – М. Лісунь за довіреністю;

від відповідача –О. Попова, В. Поліщук за довіреностями;

експерт - І. Зубрицька.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено адміністративний позов про визнання недійсними (нечинними) податкові повідомлення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000492301/2/926 та № 0000472301/3/927 від 26.04.2006р..

Позов мотивовано тим, що при проведенні перевірки відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства, оскільки в акті відображені необґрунтовані показники, зроблено невірну оцінку фактів та відповідних їм правовідносин, вказано на порушення, проте не зазначено на підставі яких первинних чи облікових документів та/або реєстрів бухгалтерського обліку вони встановлені та висвітлені. Під час проведення перевірки позивачем були надані всі первинні документи, зведені реєстри та на підставі ст. 7 ЗУ «Про аудиторську діяльність»надано аудиторський висновок від 20.10.2005р.. Окрім того, аудитором були надані пояснення стосовно методики проведеної ним перевірки, а також обґрунтовані показники на підставі яких вони формувались. Проте, в акті вказано, що по факту встановлених порушень, посадовими особами підприємства відмовлено в наданні пояснень. Також позивач зауважує на тому, що ним враховано, своєчасно виправлено відхилення та надано відповідачу 20.10.2005р., до початку перевірки, уточнюючі розрахунки по відповідних податках, а донараховані суми сплачені 21.10.2005р.

Відповідач в запереченнях не погоджується з позовом мотивуючи це тим, що актом перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат 2 кварталу 2004 року 3600 грн. вартості послуг СТОВ «Удич»по дискуванню посівів площею 175 га по акту виконаних робіт від 28.05.2004р. , тоді як у підприємства відсутні посівні площі. Позивачем враховано у складі валових витрат 1 кварталу 2005 року 97400 грн. витрат, які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами. В матеріалах перевірки вчинено запис, що підприємством до початку перевірки подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов‘язань, в якому самостійно збільшено податок на прибуток за 2004 рік на 8100 грн.. Перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту 70798 грн. податку на додану вартість не підтверджених податковими накладними та не враховано 729 грн. податку на додану вартість з вартості послуг СТОВ «Удич» по дискуванню посівів.

В результаті наведених порушень, актом перевірки донараховано ПВКП «Пера-Інвест» 24350 грн. податку на прибуток за 1 квартал 2005 року і встановлено зайве нарахування податку на прибуток за 2004 рік в сумі 7200 грн. та донараховано податок на додану вартість за червень 2004 року в розмірі 57266 грн., за лютий 2005 року –9922 грн. і за березень 2005 року –4339 грн.. На підставі вказаного акту податковим органом правомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 000047/2301/0 від 21.11.2005р. та № 000049/2301/0 від 21.11.2005р.. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в позові слід відмовити.

При розгляді справи була призначена судово-економічна експертиза за наслідками якої суду надано висновок від 19.12.2007р. № 1686.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази, суд вбачає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена комплексна виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПВКП «Пера-Інвест»за період з 01.01.2001р. по 30.06.2005р..

За наслідками перевірки було складено акт від 16.11.2005р. за № 24/23/30818729 у висновку якого зазначено, що ПВКП «Пера-Інвест» порушено вимоги п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.1, п. 5.9 чст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.4. п.п. 74.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту відповідачем 21 листопада 2005 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 000047/2301/0 та № 000049/2301/0, згідно яких ПВКП «Пера-Інвест»визначено суми податкових зобов’язань за платежами відповідно:

- податок на прибуток - 17150,00 грн., фінансова санкція - 7305 грн.;

- податок на додану вартість - 71527,00 грн., фінансова санкція –35763,50 грн.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивачем оскаржено вказані рішення в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг Гайсинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року № 0000492301/3/926 та № 0000472301/3/927.

Підставою визначення сум податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій, як випливає з акту перевірки, стало заниження підприємством податку на прибуток на суму 17150 грн., в т.ч.:

- завищення на суму 7200 грн. за 2004 рік;

- заниження на суму 24350 грн. за І квартал 2005 року.

Крім того, в акті перевірки встановлено порушення п.п. 7.4 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заниження податку на додану вартість на суму 71527 грн., в т.ч.:

- Травень 2004 року –57266 грн.;

- Лютий 2005 року –9922 грн.;

- Березень 2005 року –4339 грн..

Суд вважає, що такий висновок податкового органу не відповідає вимогам чинного податкового законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.3.2. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В акті перевірки вказано на порушення, проте не зазначено з яких господарських операцій вони виникли та на підставі яких первинних документів вони встановлені.

Як стверджується позивачем, до початку проведення перевірки позивачем надано податковому органу уточнюючі розрахунки в зв‘язку з виявленням та самостійним виправленням помилок та сплачено донараховані суми податків.

Відповідач в запереченнях на висновок експертизи наголошує на тому, що уточнені розрахунки не подано до контролюючого органу, посилаючись на п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого –документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов‘язкового платежу). І тому вважає, що до уваги може бути взято тільки ту декларацію, яку подано до податкового органу і на якій є відповідна відмітка контролюючого органу.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що уточнені розрахунки подавались до податкового органу. Формування вказаних розрахунків проведено СПД Присяжним А.В. та введено в базу даних Теплицького відділення Гайсинської МДПІ, а саме: уточнені декларації по ПДВ в кількості 20 штук за січень-вересень 2005 року; уточнені декларації по податку на прибуток в кількості 4 штук за І квартал 2004 року, 1 півріччя 2004 року, 9 місяців 2004 року та за 2004 рік, що відображено в акті приймання виконаних робіт від 20.10.2005р. (т. 1 а.с. 106).

Щодо посилань відповідача на те, що враховується тільки та декларація, яка подана до податкового органу і на якій є відповідна відмітка, то слід зауважити, що в силу Наказу Державної податкової адміністрації України № 63 від 02.02.2004р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями, що спростовує вищевикладені заперечення.

Як відображено в акті перевірки ПВКП «Пера-Інвест» віднесло до складу валових витрат 2 кварталу 2004 року 3600 грн. вартості послуг СТОВ «Удич» по дискуванню посівів площею 175 га по акту виконаних робіт від 28.05.2004р., тоді як у підприємства відсутні посівні площі.

В підтвердження відсутності посівних земель у позивача відповідачем надано довідку Теплицького відділу Державного земельного кадастру Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДКЗ»№ 11 від 28.01.2008р..

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Враховуючи, що в матеріалах справи міститься первинні документи, що свідчать про здійснення господарської операції, а саме: податкова накладна № 37 від 28.05.2004р. та акт виконаних робіт від 28.05.2004р., вказана довідка не може слугувати належним доказом, так як наявність чи відсутність земель в оренді не може слугувати підставою зняття витрат.

Виходячи з вищевикладеного, в його сукупності, суд вважає безпідставними доводи відповідача висловлені у запереченні на позов.

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 19.12.2007р. № 1686, висновки податкового органу документально не підтверджуються. Підтверджується лише завищення валових витрат в сумі 2,7 тис. грн. в ІІ кварталі 2004р.. Виходячи з того, що в акті перевірки та у висновку, відсутні посилання на первинні документи на господарські операції в результаті яких підприємством завищено валові витрати в розмірі 2,7 тис. грн., висновок експертизи в цій частині судом не приймається до уваги.

В силу п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб‘єкта владних повноважень (що є предметом спору у даній справі) обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина 3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх податкових повідомлень-рішень № 0000492301/2/926 та № 0000472301/3/927 від 26.04.2006р..

За вказаних вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним принципам та законодавству України, а отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з відшкодуванням йому судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 99, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000492301/2/926 від 26.04.2006р. та № 0000472301/3/927 від 26.04.2006р..

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного виробничо-комерційного підприємства «Пера-Інвест»(вул.. І. Франка, 8-а, смт. Теплик, Вінницька область, код 30818729) 3 грн. 40 коп. судового збору та 2800 грн. витрат пов‘язаних з оплатою судової експертизи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена в повному обсязі 26.03.2008р.

Суддя