Постанова № 1503996, 22.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" лютого 2008 р.

Справа № 14/226-5170(12/30-362)

11 год. 30 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Махнач Р.В.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.08.2005р. №0001042304/0/49169.

За участю представників сторін:

позивача: Панчук С.М. - довіреність № 12 від 23.01.08 р.;

відповідача: Лещук Н.В. - довіреність № 84543/7/10-015 від 20.12.07 р.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про, з урахуванням уточнень, скаcування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2005р. №0001042304/0/49169.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представники позивача посилаються на безпідставність донарахування податковим органом товариству податку на прибуток, вказуючи при цьому на відсутність з боку платника податків порушень норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини

У запереченнях на позов та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуваний правовий акт індивідуальної дії винесений контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст.41 КАС України проводилась технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної документальної невиїздної перевірки ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код 21155959) щодо сплати частини прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах, посадовими особами контролюючого органу 29.07.2005р. складено акт за №1386/23-422/1/21155959. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення товариством вимог Законів України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та "Про Державний бюджет на 2005 рік", внаслідок чого ним не нараховано та не сплачено до бюджету відрахування частини прибутку акціонерними, холдинговими, лізинговими компаніями та інші суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акцій, паї) за 1 кв. 2004 року в сумі 22590 грн., за 4 кв. 2004 р. 224010 грн. за 1 кв. 2005р. у сумі 30370 грн.

Зважаючи на наведені обставини, 02.08.2005р. контролюючим органом відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001042304/0/49169 визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 502286 грн. (в т.ч. 276970 грн. за основним платежем, 225316 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як слідує із матеріалів справи та пояснень представників сторін у засіданні, вказаний вище акт ненормативного характеру оскаржувався позивачем із застосуванням процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону № 2181.

За результатами розгляду контролюючими органами первинної та повторної скарг податкове-повідомлення рішення №0001042304/0/49169 від 02.08.2005р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Наведений правовий акт індивідуальної дії оспорений платником податків у судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як слідує із матеріалів перевірки, заперечень на позов та пояснень представника контролюючого органу у засіданні, спірні суми податкових зобов'язань за платежем - частина прибутку (доходу) підприємств, що вилучаються до держаного бюджету визначені державною податковою інспекцією з огляду на недотримання платником податків вимог ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", ст 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Постанов Кабінету Міністрів України №405 від 30.03.2004 р., №50 від 15.01.2005р., №157 від 28.02.2005 р., якими регулюються порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями у відповідні періоди (2004-2005 роки).

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що згідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік":

- державні і казенні підприємства та їх об'єднання, сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу);

- акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 р. № 405 ( далі –Порядок).

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку відрахування частини прибутку (доходу) провадяться господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) в розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

Визначена відповідно до цього Порядку частина прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

Аналогічні за змістом положення містяться і у ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Постановах Кабінету міністрів України №50 від 15.01.2005р. та № 157 від 28.02.2005 р.

Відповідач нараховані суми визначив саме, як частину прибутку (доходу) підприємства, що вилучається до Державного бюджету, та визначив ці суми як податкове зобов'язання.

При цьому, податковим органом залишено поза увагою ту обставину, що згідно з положеннями Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Пунктом 3 ч.1 ст.14 вказаного Закону передбачено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідач застосовуючи Закони України „Про державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет на 2005 рік" та наведені вище постанови Кабінету Міністрів України помилково прийшов до висновку, що позивач є платником частини прибутку (доходу) підприємства, оскільки позивач не являється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством (що засвідчується і дослідженими у судовому засіданні даними декларацій з податку на прибуток платника податків за спірні періоди - рядок 21), а є господарським товариством ,- відкритим акціонерним товариством, власником акцій якого є інші суб'єкти господарювання, а не держава.

Вищий адміністративний суд України у мотивувальній частині ухвали від 17.10.2007 року зазначив, що у господарюючих суб'єктів є обов'язок по сплаті частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України за умови наявності в статутному фонді господарських організацій державної частки (акцій, паїв), а не наявності в статутному фонді їх засновників державної частки (акцій,паїв).

За наслідками проведеної контролюючим органом перевірки, його посадовими особами встановлено, що ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" засноване відповідно до рішення Держаного Комітету України по нафті і газу від 27.07.1994 р. №279 шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації м. Тернополя у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15.06.1993 р. №210/93. Вказане засвідчується і п.1.1 Статуту позивача.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.1998р. №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз", рішення Правління НАК "Нафтогаз України" від 19.03.1999 р. та з метою збереження в Тернопільській області єдиної системи газопостачання природним і зрідженим газом, координації дій підприємств, щодо управління майном, яке перебуває в частині 10483 шт. акцій, що становить 30% статутного фонду, який залишається у державній власності, передано до татутного фонду НАК "Нафтогаз України". Відповідно до Постанови КМУ від 25.05.1998 р. №747 згідно додатку №2 у перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній, власності і передаються до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" входить ВАТ "Тернопільміськгаз".

Згідно з п.5.2, п.6.2 Статуту із змінами та доповненнями ВАТ "Тернопільміськгаз" статутний фонд товариства поділений на 34986 простих іменних акцій, акціонерами товариства є юридичні особи різних форм вчасності та фізичні особи України та інших країн, які набули право власності на акції товариства в процесі приватизації або випуску нових акцій, придбали на ринку цінних паперів або іншим законним способом набули право власності.

У відповідності із долученої до матеріалів справи довідки № 22-41 з Тернопільського обласного управління статистики ВАТ "Тернопільміськгаз" включено до ЄДРПОУ за формою власності - колективна.

Крім того, як слідує із Додатку 1 змін та доповнень до Статуту ВАТ "Тернопільміськгаз" затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства по газопостачанню "Тернопільсьміськгаз" 25.04.2001р. та зареєстрованого Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської Ради народних депутатів в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 03.08.2001р., у пункті 6.2. Розділу 6 вилучено слова "а також держава в особі НАК "Нафтогаз Україна".

З наведеного вище в сукупності слідує, що позивач не являється ні державним не корпоратизованим підприємством ні іншим суб’єктом господарювання, у статутному фонді якого державі належать частки (акції, паї), на якого поширюється дія законів про бюджет на 2004-2005 роки, а відтак не повинен сплачувати до загального фонду Державного бюджету України частину власного прибутку у відповідних розмірах.

Оскільки власником акцій позивача, поряд із іншими є НАК "Нафтогаз України", позивач вправі виплачувати дивіденди вказаній компанії як акціонеру.

Таким чином, спірні відносини стосовно сплати дивідендів не носять податковий характер, тому і нарахування їх як податкового зобов'язання не є законним. По даних відносинах у органів державної податкової служби відсутнє право самостійно, своїми рішеннями проводити нарахування цих сум до сплати. Ці відносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", іншими нормативними актами в сфері господарських відносин.

З наведених обставин та того, що відповідно до вищезазначених нормативних актів необхідність сплати частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України, обумовлена наявністю та розміром державної частки у статутному фонді суб'єкта господарювання, визначення відповідачем податкового зобов'язання позивачу у вигляді відрахування частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України є неправомірним, оскільки частка держави у статутному фонді позивача відсутня, форма власності позивача колективна, останній не є дочірнім підприємством НАК "Нафтогаз України".

При цьому, судом враховано і положення статті 71 КАС України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені слід задовольнити.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 - 98, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної Державної податкової інспекції №0001042304/0 від 02.08.2005 року про сплату 276 970,00 грн. податкового зобов’язання з виплати частини прибутку до Державного бюджету України та 225 316,00 грн. штрафних санкцій, застосованих за порушення статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

3. Стягнути з Державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька,54А, р/р 26000939 в ТОД АППБ "Аваль", МФО 338501, код ЄДРПОУ 21155959, - 85 (вісімдесят п'ять) грн. в повернення сплаченого судового збору.

4. Видати виконавчий лист за заявою ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя О.В. Руденко