Постанова № 15026664, 21.04.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-2470/225/11

14 год. 40 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Білоусові В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства "Денисівка"

про стягнення недоїмки в розмірі 39620,16 грн.

за участю:

представника позивача - Решетника В.Ф.

відповідач не з"явився

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.04.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення недоїмки по збору з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі з Відкритого акціонерного товариства "Денисівка" (вул. м. Тореза, 64-б, м.Чернівці,58007, код05482417) в розмірі 39620,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не вніс плату, передбачену перехідними положеннями Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” N 1058-IVвід 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058), що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Загальна сума боргу на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій складає 39620,16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не з"явився. До початку судового засідання представник відповідача - Арапбаєва Я.В. подала заперечення.

Заперечення мотивоване тим, що зобовязання по сплаті на обовязкове державне пенсійне страхування виникли б у відповідача за умови, що пенсію колишнім його працівникам було б призначено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі - Закон №1788), однак пенсію зазначеним громадянам було призначено вже після січня 2004 року, тобто після того як з 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058, який починаючи з того часу регулює питання призначення пенсій.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 до запровадження пенсійного забезпечення через профспілкові та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення ними пенсійного віку та наявності стажу, передбаченого Законом №1788.

А тому, починаючи з 01 січня 2004 року, пенсії призначаються за правилами Закону №1058, а не за правилами Закону №1788, який використовується лише для визначення наявності чи відсутності стажу, необхідного для призначення пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначеним вище працівникам пенсії призначені у відповідності до Закону №1058, а не у відповідності до Закону №1788.

Відповідач вважає, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від26 червня 1997 року N 400/97-ВР органам Пенсійного фонду України стягувати збір, який дорівнює фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій можна, лише за умови, що такі пенсії призначено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зважаючи на наведене, відповідач робить висновок, що так як колишнім працівникам відповідача пенсії призначені за новим Законом №1058, то вимоги позивача є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв"язку із повторною неявкою у судове засідання відповідача, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі відповідно до наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд,-

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Денисівка" зареєстровано як суб"єкт господарювання Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 10.01.04р. свідоцтво № 10381020000000240 адреса: вул. м. Тореза, 64-б, м.Чернівці, 58007, ідентифікаційний код 05482417

Відкрите акціонерне товариство "Денисівка" є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” N 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (Далі -Закон №400) та ст. 14 Закону №1058, про що свідчить повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція №21).

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції №21, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону N 1058.

Пунктами 6.4-6.8 Інструкції №21 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.п.6.10 р.6 Інструкції №21 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, Управлінням Пенсійного фонду на виконання норм Закону до Відкритого акціонерного товариства "Денисівка" надсилався розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідні періоди, про що свідчить наявні в матеріалах справи копії розрахунків та повідомлення про їх вручення (а.с. 13-17,29-52).

Відповідач вважає, що пенсії його колишнім працівникам призначені відповідно до Закону № 1058, який 01 січня 2004 року набрав чинності, а не відповідно до Закону №1788, а тому підстав для стягнення відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій у позивача не має.

Позиція відповідача спростовується наступним.

Відповідно до п. 2 “Прикінцевих положень” Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабміном України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст.28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Зокрема, такий порядок встановлено розділом 6 Інструкції №21.

Абзацом 34 ст. 1 Закону № 1058 визначено, що страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на обовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.

Відповідно до ст.1 Закону № 400 та п.п. 2.1.1. п.2.1. Інструкції №21, платниками страхових внесків є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші підрозділи платників податку, зазначених у п. 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону №400 одним з обєктів оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону №1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788.

Відповідно до розділу 6 Інструкції №21 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень" Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1. п.2.1. Інструкції №21 (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабміном України та за результатами атестації робочих місць, на посаду, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (п. 6.1.розділу 6 Інструкції).

Пунктом 6.2. Інструкції № 21 визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховуються в повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Стаття 3 Закону №400 визначає, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування є обєктом оподаткування. Відповідно до п.п. 5.2.5. п.5.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. №334/94-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. №1251-ХІІ (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів) вказаних зазначеним Законом). При цьому ст.14 Закону №1251 визначено, що до загальнообовязкових податків і зборів належить, зокрема, збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Збір на обовязкове державне пенсійне страхування є страховими внесками, а несплачені та несвоєчасно сплачені страхові внески в термін, встановлений законодавством, вважається недоїмкою (простроченою заборгованістю).

Відповідач у встановленому законодавством порядку повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на загальну суму, зазначену у позові. Ця сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни, передбачені п.п. 6.8 п.6 Інструкції №21, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду, не подано.

За наведених обставин та правових норм, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст.ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.67, 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Денисівка" (вул. м. Тореза, 64-б, м.Чернівці,58007, код05482417, рахунок 26004134721 в ЧОД АППБ "Аваль") на користь Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці (вул. Хотинська, 49-Б, м.Чернівці,58022, код 21430555. рахунок 256063013758 в Державному ощадному банку України) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за період з 25.08.2010р по 27.12.2010р. по списку №1 (відповідно до п."а" ст. 13 Закону №1788) на суму 1580,74 грн., по списку №2 (відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону №1788) на суму 38039,42 грн, - всього заборгованість у розмірі 39620,16 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 22 квітня 2011 р.

Суддя А.П.Огородник