Постанова № 15026381, 07.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3480/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретаріПроніні Д.С.

за участю

представника позивача Корнієнко Д.О.

представника відповідача Посметної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання дій, які мали наслідком направлення повідомлення №105260024813487 від 08.10.2010р., №105260024780247 від 20.09.2010р., №105260024778628 від 09.09.010р., №105260024731754 від 12.08.2010р., протиправними.

31.03.2011 року представник позивача надав суду уточнення, в якому просить визнати неправомірними дії ДПІ у м. Харцизьку щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобовязань за платіжними дорученнями №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р. у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні та зобовязати внести зміни до облікової картки Державного підприємства «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобовязань відповідно до призначення платежу, зазначеного Державним підприємством «Шахтарськантрацит» у платіжних дорученнях №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним отримані від відповідача повідомлення №105260024813487 від 08.10.2010р., №105260024780247 від 20.09.2010р., №105260024778628 від 09.09.010р., №105260024731754 від 12.08.2010р., якими податковий орган сповістив ДП «Шахтарськантрацит» про зарахування сплачених поточних податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на погашення податкового боргу та пені згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач виконав свої зобовязання щодо сплати податку зі збору за забруднення навколишнього середовища за розрахунком №9003256234 від 12.08.2010р. за 2 квартал 2010 року до бюджету, перерахувавши відповідні суми податків і зборів платіжними дорученнями № 16 від 03.08.2010р. у сумі 70000грн., №386 від 08.09.2010р. у сумі 50000грн., №395 від 09.09.2010р. у сумі 50000грн., №104 від 07.10.2010р. у сумі 20000грн.

Відповідач відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 здійснив розподіл платежу за платіжними дорученнями №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р в рахунок погашення податкового боргу та пені зі збору за забруднення навколишнього середовища по розрахунку №12956 від 08.05.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Пунктом 7.7. ст.7 зазначеного вище Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. На думку податкового органу, позивач порушує вищезазначені норми законодавства, бо маючи недоїмку попередніх звітних періодів не сплачує податкову заборгованість, а направляє грошові кошти на сплату поточних нарахувань.

Відповідач вважає, що правомірно зарахував платежі позивача на погашення податкового боргу попередніх років, та просить суд в задоволенні вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, присвоєно код 32299510. Підприємство перебуває на податковому обліку у Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до податкового розрахунку від 12.08.2010р. за №9003256234 зі збору за забруднення навколишнього середовища на 2010 рік у позивача виникли податкові зобовязання за перше півріччя 2010 року у сумі 250614,44 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Позивачем були сплачені податкові зобовязання зі збору за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 року платіжними дорученнями № 16 від 03.08.2010р. у сумі 70000грн., №386 від 08.09.2010р. у сумі 50000грн., №395 від 09.09.2010р. у сумі 50000грн., №104 від 07.10.2010р. у сумі 20000грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «збір за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 р.»

Однак відповідач, вважаючи, що оплата була проведена не за поточні зобовязання, а в рахунок податкового боргу, відповідно до п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу за платіжними дорученнями №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р в рахунок погашення податкового боргу та пені по розрахунку зі збору за забрудення навколишнього середовища за №12956 від 08.05.2009 року.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашенного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії податкового органу щодо розподілу отриманих сум.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

З вищезазначеного вбачається, що право проводити розподіл сплаченої суми у погашення податкового боргу та пені виникає виключно у випадку сплати податкового боргу, а не зобовязань.

Крім того, згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, встановленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином, для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем було надіслано на адресу позивача повідомлення №105260024731754 від 12.08.2010 року, відповідно до якого податковим органом повідомлено, що сума, зазначена в платіжному дорученні №16 від 03.08.2010р., спрямована в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №12956 від 08.05.2009р., про що свідчить зворотній бік облікової картки, у розмірі 69667,39грн., та пені у сумі 332,61грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 16 від 03.08.2010 року на суму 70000грн., у графі «Призначення платежу» було зазначено: «збір за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 року», тобто сплачено зобовязання по розрахунку №9003256234 від 12.08.2010р.

09.09.2010 року податковим органом позивачу було надіслано повідомлення за №105260024778628, відповідно до якого відповідачем повідомлено, що сума, зазначена в платіжному дорученні №386 від 08.09.2010р., спрямована в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №12956 від 08.05.2009р., про що свідчить зворотній бік облікової картки, у розмірі 49263,90грн., та пені у сумі 736,10грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 386 від 08.09.2010 року на суму 50000грн., у графі «Призначення платежу» було зазначено: «збір за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 року», тобто сплачені зобовязання по розрахунку №9003256234 від 12.08.2010р.

20.09.2010 року податковим органом було надіслано повідомлення за №10560024780247, відповідно до якого відповідачем повідомлено, що сума, зазначена в платіжному дорученні №395 від 09.09.2010р., спрямована в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №12956 від 08.05.2009р., про що свідчить зворотній бік облікової картки, у розмірі 48828,59грн., та пені у сумі 1171,41грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 395 від 09.09.2010 року на суму 50000грн., у графі «Призначення платежу» було зазначено: «збір за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 року», тобто сплачені зобовязання по розрахунку №9003256234 від 12.08.2010р.

Відповідачем було надіслано на адресу позивача повідомлення №10560024813487 від 08.10.2010 року, відповідно до якого відповідачем повідомлено, що сума, зазначена в платіжному дорученні №104 від 07.10.2010р., спрямована в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №12956 від 08.05.2009р., про що свідчить зворотній бік облікової картки, у розмірі 19353,19грн., та пені у сумі 646,81грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 104 від 07.10.2010 року на суму 20000грн., у графі «Призначення платежу» було зазначено: «збір за забруднення навколишнього середовища за 2 квартал 2010 року», тобто сплачені зобовязання по розрахунку №9003256234 від 12.08.2010р.

Таким чином, платіжні доручення, на які посилається відповідач у повідомленнях, не можуть свідчити про погашення боргу за розрахунком №12956 від 08.05.2009р.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Таким чином, кошти в розмірі 190000,00грн. були неправомірно спрямовані податковим органом на погашення податкової заборгованості та пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по розрахунку №12956 від 08.05.2009р. згідно наданих позивачем повідомлень №105260024813487 від 08.10.2010р., №105260024780247 від 20.09.2010р., №105260024778628 від 09.09.010р., №105260024731754 від 12.08.2010р.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені та розподіл у її погашення сплачених позивачем сум, останнє здійснене безпідставно.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобовязання за платіжними дорученнями №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р. у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні неправомірними.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку (86709, м. Харцизьк, вул. Октябрська, 91, ЄДРПОУ23769921) внести зміни до облікової картки Державного підприємства «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобовязань відповідно до призначення платежу, зазначеного Державним підприємством «Шахтарськантрацит» у платіжних дорученнях №16 від 03.08.2010р., №386 від 08.09.2010р., №395 від 09.09.2010р., №104 від 07.10.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86211, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, ЄДРПОУ 32299510) судові витрати з судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07.04.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 12.04.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.