Постанова № 15026172, 11.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" квітня 2011 р. Справа № 16/1054-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Петухова М.Г.

суддів: Гулової А.Г. Маціщук А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 р.

у справі № 16/1054-10 (суддя Магера В.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Турівка»с.Турівка, Теофіопільського району, Хмельницької області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Турівська сільска Рада, с.Турівка, Теофіопільського району

про стягнення 309272 грн. 27 коп. шкоди заподіяної навколишньому природньому середовищу

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача Ромашин В.Н..

від третьої особи : не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010р. у справі №16/1054-10 в позові Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до ТзОВ "Турівка" про стягнення 309272,27 грн. відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не подано доказів на підтвердження як факту порушення саме ТзОВ „Турівка”, так і обсягів використаної води для розрахунку заподіяної шкоди в сумі 309272,27грн. В матеріалах справи відсутні копії договорів на водопостачання, укладених між мешканцями с. Турівка, Турівською сільською радою та ТзОВ „Турівка” або будь-які інші докази, які б свідчили про те, хто саме користується водою та у якій кількості, хто здійснює водокористування та забезпечення централізованого водопостачання населення с. Турівка та с.Червона Дубина.

Судом першої інстанції також взято до уваги наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі об`єктів соціальної сфери від 03.03.2008р. та від 11.03.2008р., згідно яких Турівською сільською радою було прийнято на баланс наступні обєкти: артскважина залишковою вартістю 44745,00 грн., артскважина залишковою вартістю 4632,00 грн., башня Рожновського залишковою вартістю 20276 грн., водопровід до с. Турівка залишковою вартістю 37021,00 грн., водопровід до с. Турівка залишковою вартістю 4199,00 грн.

Щодо інформації про про кількість забраної води ТзОВ „Турівка” в 2008-2009р., та першому кварталі 2010р., що міститься звітах по використанню води (статистична форма 2-ТП), які подані в матеріали справи, то місцевий суд не взяв її до уваги, як недостовірну.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області посилається на порушення норм матеріального права, й зазначає, зокрема, що:

- місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги факт притягнення до адміністративної відповідальності директора ТзОВ "Турівка" Стецюка В.П. до адміністративної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме ст. 16,19,21,23 Кодексу України «Про надра»;

- в своєму рішенні суд посилається на довідку Пирогівецької сільської ради №66 від 21.06.2010р. та на довідку Хмельницького району електричних мереж №297 від 02.06.2010р., разом з тим, суд не враховує встановлені під час перевірки факти порушень вимог природоохоронного законодавства;

- суперечливим є висновок суду першої інстанції та взяття до уваги тверджень Пирогівецької сільської ради про наявність на балансі водогосподарських споруд, оскільки в матеріалах справи є попередня її довідка про відсутність будь-яких свердловин, водонапірних башень тощо;

- господарським судом Хмельницької області не взято до уваги роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди".

Представник позивача в засідання суду не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с.155) .

ТзОВ "Турівка" подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач вважає оскаржуване рішення місцевого суду у даній справі від 01.11.2010р. законним та обгрунтованим, з врахуванням мотивив вказаних у відзиві просить залишити його без змін а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.135-137).

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Третя особа явку свого представника в судове засчдання не забезпечила, направила суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтверджує перебування на балансі ради двох артсвердловин, башні Рожновського та двох водопроводів, які не обладнані приладами обліку. Зазначає, що технічна документація на вказані обєкти відсутня.

Також вказує, що договору з ТзОВ "Турівка" на водопостачання не укладала, просить розглядати справу без участі свого представника.

Враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення та клоптання сторін, колегія суддів визнала можливим розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні без участі представників позивача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2010р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ „Турівка” с. Турівка Теофіпольського району, за результатами якої складено акт перевірки №41/06.

В ході проведеної перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано наступне: ТОВ „Турівка” здійснювало спеціальне водокористування підземною водою із свердловини для забезпечення господарсько-питних потреб ТОВ „Турівка” та для забезпечення централізованого водопостачання населення с. Турівка, с. Червона Дубина Теофіпольського району; ТОВ „Турівка” здійснює спеціальне водокористування підземною водою із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст. ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України; ТОВ „Турівка” не здійснює облік забору та використання вод із свердловини в порушення вимог ст.ст.4,110 Водного кодексу України; ТОВ „Турівка” здійснює видобуток підземних вод із свердловини без спеціального дозволу на користування ділянкою надр в порушення вимог ст.ст. 16,19,21,23 Кодексу України про надра.

На підставі виявлених в ході перевірки порушень Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області винесено постанову №007008/06 від 23.02.2010р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 238,00 грн., в якій зазначено про порушення директором ТОВ „Турівка” ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, а саме ст. ст.16,19,21,23 Кодексу України „Про надра”, ст. ст.44,47,48,49,110 Водного кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення шкоду в розмірі 309 272,27грн. за наступними розрахунками:

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 №290), розмір шкоди завданої внаслідок самовільного водокористування за період з 01.01.2008р. по 24.08.2009р. становить 70332,56грн.

Крім того, у зв'язку із набранням чинності 25.08.2009р. Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затвердженої наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 року) шкода внаслідок самовільного водокористування за період з 25.08.2009р. по 31.12.2009р. становить 149519,71грн., та в період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. розмір шкоди становить 89420,00 грн.

Розмір шкоди визначено виходячи з інформації про кількість забраної води ТОВ „Турівка” в 2008-2009р., та першому кварталі 2010р., що міститься звітах по використанню води (статистична форма 2-ТП), які підписані керівником та скріплені печаткою відповідача і були подані Хмельницькому облводгоспу самим відповідачем.

Таким чином, помилковим є висновок місцевого суду щодо того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення саме ТОВ „Турівка” так і обсягів використаної води.

Перебування свердловин, водопроводу та водонапірної башти на балансі Турівської сільсьої ради, не спростовує факту здійсння ТОВ „Турівка” спеціального водокористування підземною водою із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з статтею 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно з статтями 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 року за № 548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки на відповідній території.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами: додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Інспекція має право, зокрема, обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації з метою дотримання ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складати акти перевірок

Статтею 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з статтею68 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статей 1, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Таким чином, апеляційний господарський суд на підставі належних та допустимих у даному випадку доказів та відповідно до положень чинного законодавства дійшов висновку про неправомірну поведінку відповідача, що полягає у здійсненні спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу, що спричиняє обов'язок відшкодувати заподіяну цими неправомірними діями шкоду.

Відтак висновку викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року у справі №10/1054-10 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турівка»(30625 Хмельницька область, Теофіпольський район, с.Турівка, вул. Центральна, 34, код 33279610) 309272 грн. 27 коп. шкоди на рахунок №33110331700487, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач УДК у Теофіпольському районі, код23565503, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турівка»(30625 Хмельницька область, Теофіпольський район, с.Турівка, вул. Центральна, 34, код 33279610) в доход державного бюджету України 3092 грн. 72 коп. державного мита за розгляд справи господарським судом Хмельницької області та 1546 грн. 36 коп. державного мита за розгляд справи Рівненським апеляційним господарським судом.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турівка»(30625 Хмельницька область, Теофіпольський район, с.Турівка, вул. Центральна, 34, код 33279610) в доход державного бюджету України 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. На виконання даної постанови господарському суду Хмельницької області видати накази.

7. Справу №16/1054-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.