ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.04.2011 Справа № 5024/405/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 2404 грн. 28 коп.
за участю представників:
позивача: Лебєдева Т.О. - представник, дов. №05/10-АР від 01.03.11 р.
відповідача: не прибув
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 1400 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 78 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 34 грн. 76 коп. 3% річних, 190 грн. 69 коп. пені та 700 грн. 14 коп. штрафу.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Так, ФОП ОСОБА_1, не знаходиться за своїм місцем проживання: АДРЕСА_2, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Довідці з ЄДР від 25.03.2010 р.), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді була повернута до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФОП ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами укладений Договір поставки №858-ВП від 01.12.2009 року (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За накладною №NAPC від 28 квітня 2010 року позивач поставив відповідачу товар на суму 1400 грн. 27 коп.
Відповідно до пункту 7.1. Договору оплата за товар здійснюється не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару Постачальником.
В порушення умов договору відповідач за отриманий від позивача товар не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1400 грн. 27 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення 1400 грн. 27 коп. є обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем нараховано відповідачу до сплати за прострочення грошового зобов'язання 78 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 34 грн. 76 коп. 3% річних.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
В даному випадку пунктом 4.3 Договору сторонами було обумовлено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за поставлений товар, а також у випадку порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми несплаченого товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання до повного виконання зобов'язань.
Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.
При цьому вимога про стягнення 700 грн. 14 коп. штрафу в розмірі 50% від вартості неоплаченого товару підлягає задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1400 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 78 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 34 грн. 76 коп. 3% річних та 700 грн. 14 коп. штрафу. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси" (вул. Текстильна, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 24121487, р/р 26005001326263 в ЗАТ ОТП Банк м. Києва, МФО 300528) - 1400 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 78 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 34 грн. 76 коп. 3% річних, 700 грн. 14 коп. штрафу, 93 грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 217 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 21.04.2011 р.
Судове рішення № 15025788, Господарський суд Херсонської області було прийнято 19.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/405/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: