Рішення № 15025695, 14.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.11 Справа № 5021/468/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/468/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Петро-Ойл”, м. Конотоп

до відповідача:приватної виробничо-комерційної фірми “Вертикаль”, м. Конотоп

про визнання недійсним договору

За участю представників сторін:

від позивача: директор ОСОБА_1

від відповідача: Тягній С.М.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір на поставку нафтопродуктів № 1/04 від 13.04.2009р., укладений між сторонами даного спору.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві поданому ним у судовому засіданні від 17.03.2011р. зазначає, що всі умови договору відповідач виконав в повному обсязі, а тому угода, укладена між позивачем та відповідачем, відбулася, тому просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петро Ойл» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль» (відповідач) був укладений договір № 1/04 від 13.04.2009 року на поставку нафтопродуктів.

Відповідно до п.1.1 даного договору продавець передає у власність, а покупець сплачує та приймає у власність наступні нафтопродукти: дизельне паливо, бензин А-95, бензин А-92, бензин А-76.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець зобовязується розрахуватися за товар на основі розрахункових накладних на протязі 30 днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було поставлено ПММ на загальну суму 6314142,29 грн. в т.ч. бензин А-95 в кількості 390,627тл, бензин А-92 в кількості 327,881тл, бензин А-76 в кількості 124,35 тл, дизпаливо в кількості - 227,465тл.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець бере на себе наступні зобовязання:

- забезпечити налив та відправку нафтопродуктів покупцю в автоцистерни, чи відвантаження залізничних цистерн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що у відповідача відсутні основні фонди, які б дозволили виконати умови договору, а саме забезпечити налив та відправку нафтопродуктів позивачу, він вважає що цим порушуються його права.

Як зазначає відповідач в своєму відзив, всі обов'язки покладені на його підприємство, відповідно до даного договору, було виконано в повному обсязі, було проведено поставку нафтопродуктів, забезпечено налив та відправку нафтопродуктів покупцю в автоцистерни, чи відвантаження залізничних цистерн та оформлена документація про перехід права власності на товар, про що свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в свою чергу, також виконав покладені на нього, як на покупця зобов'язання, прийняв та повністю оплатив вартість товару на умовах передбачених даним договором, про що свідчать банківські виписки. Тобто умови даного договору виконані обома сторонами в повному обсязі, як це потребує договір та чинне законодавство України, про що свідчать акти прийому-передачі товару, в яких зазначено, що сторони один до одного претензій не мають.

За приписами ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач, звертаючись з позовом не довів суду наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між позивачем та відповідачем договір № 1/04 від 13.04.2009р. на поставку нафтопродуктів відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні, що не спростовано позивачем належними доказами, у звязку з чим позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 86 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Ойл» (41600, Сумська область, м.Конотоп, бул. Бр.Радченків, 68, код 32690410) - відмовити.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення віддрукований та підписаний 18.04.2011р.