Рішення № 15025689, 11.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 квітня 2011 року справа № 5020-190/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

(01133, м.Київ, бул.,Л.Українки, 26)

(філія „Кримська регіональна дирекція” Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

(м.Севастополь, вул.Леніна, 70, 99011)

до:Приватного підприємства „Липс”

(99003, м.Севастополь, вул. Токарева, 1)

про: стягнення заборгованості у розмірі 4181526,83 грн.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 99022, АДРЕСА_2, 99055);

ОСОБА_2 АДРЕСА_1, 99022, АДРЕСА_2, 99055).

та за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства „Липс”

(99003, м.Севастополь, вул. Токарева, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

(01133, м.Київ, бул.,Л.Українки, 26)

про визнання кредитного договору недійсним

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивач Райський Д.І., довіреність № 474-ф/10 від 28.12.2009;

відповідач Піманов А.А., довіреність № 2 від 01.11.2010;

третіх осіб не зявились.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Липс” про стягнення 4181526,83 грн. за кредитним договором 12.05.2008 № 41/К-08, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” з Приватним підприємством „Липс”, з яких заборгованість по кредиту у розмірі 3321402,59 грн. та заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 766143,79 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 10570,80 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 83409,65 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконував свої обовязки за кредитним договором №14/К-08 від 12.05.2008 на відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Позивачем було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно в межах суми позову, що належить відповідачу та знаходиться у відповідача або в інших осіб (том 1 арк.с.38-39).

У звязки з тим, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не стосуються предмету спору, а саме грошових коштів, про стягнення яких заявлений позов, суд з урахуванням приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України залишив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення як необґрунтоване і безпідставне.

При цьому судом також враховано, що докази в підтвердження існування обставин, що ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову, відсутні.

Відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про визнання недійсним договору від 27.05.2008 про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 41/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.05.2008, договору від 08.12.2008 про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 41/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.05.2008, додаткового договору № 3 до кредитного договору № 41/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 12.05.2008.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що при укладені кредитного договору не були дотримані вимоги пунктів 1,2 статті 203, статті 215, 227 Цивільного кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, вважає, що умови кредитного договору про надання позичальнику кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті доларах США, як господарське зобовязання не відповідає вимогам закону.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, вважає позов необґрунтованим (т. 2 арк. с. 42-45).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(Банк) та Приватним підприємством „Липс” (Позичальник) укладений кредитний договір №41/К-08 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 2700000,00 грн. Банк надає кредитні кошти на наступних умовах: процентна ставка за користування кредитом 22% річних, дата повернення кредиту 11 травня 2015 року, мета кредитування придбання виробничого обладнання (пункт 1.1 Кредитного договору) (т.1 арк с. 9-12).

До Кредитного договору укладені договори про внесення змін та доповнень №1 від 27.05.2008 (т.1 арк. с. 13), №2 від 08.12.2008 (т. 1 арк.с. 14-17), №3 від 31.08.2009 (т. 1 арк.с. 19-25), якими умови Кредитного договору частково змінювались.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що виконання Позичальником зобовязань за Договором забезпечується також всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування.

Пунктом 6.1.3 Кредитного договору Позичальник зобовязаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1, 9,2 цього Договору.

Пунктом 9.2 Кредитного договору передбачені випадки, коли Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору. До цього переліку, зокрема відносяться порушення позичальником строків (термінів) платежів, встановлених договором.

12.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(Іпотекодержателя) та Приватним підприємством „Липс” (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1774 (далі Договір іпотеки).

Сторонами неодноразово вносилися зміни до кредитного договору (том 1 арк. с. 9-25), якими було змінено, у том числі:

ліміт кредитування відповідно до пункту 1 кредитного договору №41/К-08 від 12.05.2008 2 700000,00 грн., відповідно до змін та доповнень від 31.08.2009 3321402,59грн.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами (т.1 арк. с. 58-59).

Докази належного виконання позичальником взятих на себе зобовязань по внесенню платежів у встановлені Договором строки відсутні.

Позичальник допустив порушення строків внесення платежів, що підтверджується виписками з рахунку (т. 1 арк. с. 40-57).

У звязку з цим порушенням Банк відповідно до умов Договору заявив вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати усіх нарахованих процентів, штрафних санкцій і інших передбачених договором платежів.

Таким чином відповідач повинен оплатити заборгованість по кредиту у розмірі 3321402,59 грн. та заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 766143,79 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 10570,80 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 83409,65 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості за кредитом станом на 09.02.2011 у розмірі 3321402,59 грн. відсутні, у звязку з чим позовні вимоги у цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також, передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Сплата процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця. У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту Позивальник сплачує у стоки, передбачені пунктом 4.4 цього Договору, проценти з розрахунку 26% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (пункти 4.4, 4.6 кредитного договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, склала 766143,79 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 766143,79 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 10570,80 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 83409,65 грн.

За приписами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

На вимогу суду позивачем був здійснений розрахунок суми пені відповідно до вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, який є вірним та обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 10570,80 грн. та пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 69757,86 грн. (том 1 арк. с. 102-103).

Підсумовуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 4167875,04 грн., з яких: 3321402,59 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 766143,79 грн. прострочена заборгованість по відсотках; 10570,80 грн. сума пені за несвоєчасне погашення кредиту, 69757,86 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то підстав для їх задоволення не вбачається виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України такими загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилання відповідача на те, що зміст Кредитного договору суперечить положенням Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” суд відхиляє, оскільки Банк має ліцензію, дозвіл та додаток до дозволу, в якому перераховуються всі операції, які банк має право здійснювати, в тому числі і валютні операції, і у нього немає необхідності отримувати на кожну валютну операцію індивідуальну ліцензію.

Розрахунки між Позичальником і Банком по Кредитному договору здійснювались у національній валюті (всі операції між Банком і позичальником здійснювались у національній валюті України гривні), позовні вимоги також заявлені у національній валюті.

При укладенні Кредитного договору сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення на укладення договору було вільним без примушення, договір укладений у письмовій формі і направлений на реальне настання наслідків (для Позичальника одержання кредиту, для Банку одержання відсотків за користування кредитними коштами та повернення кредиту).

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Липс” (99003, м. Севастополь, вул. Токарева, 1, код ЄДРПОУ 30257601, відсутні відомості щодо рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, р/р32078416101 в Головному управленні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість у сумі 4167875,04 грн. (чотири мільйони сто шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят пять грн. 04 коп.) , з яких: 3321402,59 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 766143,79 грн. прострочена заборгованість по відсотках; 10570,80 грн. сума пені за прострочення погашення кредиту, 69757,86 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот тисяч грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.04.2011.