Рішення № 15025683, 11.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 квітня 2011 року справа № 5020-192/2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „База технічного обслуговування флоту - Південь”

(99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко, 54, кв.20)

до:Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод”

(99001, м. Севастополь, вул. Гер.Севатополя, 13)

про: стягнення заборгованості у розмірі 21752,31 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача ОСОБА_1, наказ № 2, від 27.05.2008;

відповідача Фрідман Л.Д., довіреність № 02/10 від 01.02.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю „База технічного обслуговування флоту - Південь” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод” про стягнення 21752,31 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 16400 грн., пеня у розмірі 2891,48 грн., 3% річних у розмірі 609,27 грн., інфляційні витрати у розмірі 1851 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 21/09Б від 07.10.2009 по оплаті робіт акту виконаних робіт від 06.11.2009.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, окрім цього, просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення пені відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України. Також відповідач вважає, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних витрат (арк. с. 44-45).

При цьому заперечення вимог про стягнення заборгованості відповідач не обґрунтував, докази, які спростовували б вимоги позивача, не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "База технічного обслуговування флоту Південь" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Севастопольський морський завод” (Замовник) укладений договір підряду №21/09Б (далі Договір (арк.с.24-25).

05.11.2009 до даного Договору сторонами була укладена Додаткова угода №1 (арк.с.28).

Згідно з Договором з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання щодо виконання робіт на т/х "Док-понтон №3" в обємі „ремонтної відомості т/х „Док-понтон № 3”.

Попередня договірна вартість робіт складає 12030,19 грн. у тому числі ПДВ 20% 2005,03 грн. (пункт 2.1 Контракту).

Згідно з Договором з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, остаточна вартість виконаних робіт по договору складає 20400 грн.

Додаткові роботи повинні бути узгоджені сторонами у письмовій формі. Вартість та строки проведення додаткових робіт визначаються сторонами (пункт 2.2 Контракту).

Відповідно до пункту 4.2 Договору строк виконання ремонтних робіт визначається 10 календарних дні.

Датою закінчення ремонту Судна є дата підписання представниками сторін Акту про виконання робіт (пункт 4.3 Договору).

Згідно з пунктами 5.2 Договору оплата за ремонт здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця у наступному порядку:

-70% від суми узгодженої пунктом 2.1 Договору до початку робіт;

-остаточний розрахунок здійснюється на підставі Акту виконаних робіт не пізніше 5-ти банківських днів після його підписання.

Відповідно до пункту 5.2 Договору у випадку затримки оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки оплати.

Договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань (пункт 8.6 договору).

Позивачем зобовязання за Договором виконувались належним чином: виконав роботи на загальну суму 20400,00 грн., про що свідчить акт виконаних робіт від 06.11.2011, підписаний сторонами (арк. с. 30).

Проте, відповідач виконав свої зобовязання не у повному обсязі, оплатив роботи лише у розмірі 4000 грн., у звязку з чим у відповідача склалась заборгованість по договору від 07.10.2009 у розмірі 16400 грн.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норми абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 16400 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем нарахована пеня за період з 10.02.2010 по 10.02.2011 у розмірі 2891,48 грн.

Але відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Право вимоги стягнення суми пені по договору №21/09Б від 07.10.2009 виникло у позивача відповідно до умов пункту 5.2 Договору 16.11.2009, а позов подано лише 10.02.2011.

Таким чином, незважаючи на правомірність нарахування пені за 6 місяців (з 16.11.2009 по 16.05.2010), вимога позивача про стягнення пені у розмірі 2891,48 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 609,27 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 1851,56 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що розрахунок збитків від інфляції виконаний невірно, у звязку з чим задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції частково, у розмірі 1836,80 грн. за наступним розрахунком:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

16.11.2009 - 31.01.2011164001.1121836.8018236.80

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод” (99001, м. Севастополь, вул. Гер.Севатополя, 13, код 30526231, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „База технічного обслуговування флоту - Південь” (99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко, 54, кв.20, код ЄДРПОУ 35797541, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 16400 грн. (шістнадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 609,27 грн. (шістсот девять грн. 27 коп.), інфляційне збільшення у розмір 1836,80 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість грн. 80 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 188,46 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 46 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 204,47 грн. (двісті чотири грн. 47 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.04.2011