Рішення № 15025323, 19.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11 Справа № 9/273

За позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 4 422 022 грн. 09 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Маломед В.П., (28.02.52р.н.), паспорт серії НОМЕР_1, вид. Стахановським МВУМВС України у Луганській обл. 25.11.97р., довіреність № 1610/16-02 від 09.11.10.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 3964115,69 грн., інфляційних нарахувань у сумі 331020,27 грн., 3% річних у сумі 126886,13 грн., за договором поставки № 08/167 від 05.03.2008.

Позивач 18.04.2011 надіслав до канцелярії суду клопотання №14-53 від 13.04.2011, в якому просить суд розглянути справу №9/273 у судовому засіданні 19.04.2011 за відсутності представника позивача.

Крім того, позивачем 11.04.2011 було подано заяву про зміну назви позивача, де зазначено, що у звязку з приведенням діяльності Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський коксохімічний завод»у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»була здійснена зміна його назви на Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод».

Зміна назви позивача підтверджується витягом з його Статуту (п. 1.2) та реєстрацією Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод»в ЄДРПОУ (довідка АБ № 023994).

З огляду на вказане суд задовольняє заяву позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2011 надав клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі 5005/4698/2011 про визнання недійсним договору № 08/167 від 05.03.2008, на підставі якого відбувалась поставка товару, стягнення заборгованості з оплати за який є предметом розгляду у даній справі.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання у звязку з наступним.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.10.2010 було порушено провадження у справі № 9/273 за позовом ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" до ВАТ “Стахановський завод технічного вуглецю” про стягнення 4422022 грн. 09 коп.

До господарського суду 22.10.2010 надійшла апеляційна скарга відповідача, ВАТ “Стахановський завод технічного вуглецю”, де предметом оскарження була ухвала господарського суду від 07.10.2010 про порушення провадження у справі № 9/273, яка прийнята місцевим судом у порядку ст. 64 ГПК України. Але даною статтею процесуального закону не передбачена можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Пізніше, 11.11.2010 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з порушенням провадження у справі № 33/266-10 за позовом відповідача про визнання недійсним договору № 08/167 від 05.03.2008, на підставі якого відбувалась поставка товару, стягнення заборгованості з оплати за який є предметом розгляду у даній справі.

Провадження у справі було зупинено до розгляду вказаної справи. 10.03.2011 Дніпропетровським апеляційним господарським судом винесено постанову, згідно якої рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін.

Суд вважає, що подання відповідачем у даній справі другого позову з аналогічною вимогою про визнання договору № 08/167 від 05.03.2008 недійсним, є зловживанням власними процесуальними правами з метою затягування судового процесу про стягненням заборгованості в сумі 4422022,09 грн. з відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Зловживання процесуальними правами з метою затягування судового процесу є порушенням вищезазначеного припису ст. 22 ГПК України.

У звязку з викладеним, а також тим, що господарський суд Дніпропетровської області надав правову оцінку спірному договору на предмет його дійсності та відхилив доводи ВАТ “Стахановський завод технічного вуглецю” щодо недійсності у звязку з підписанням спірного договору особою, що не мала повноважень на його підписання, не скористався правом, наданим п. 1 ст. 83 ГПК України, тобто по суті дійшов висновку про дійсність договору № 08/167, суд відхиляє клопотання про зупинення провадження у справі.

Відзиву чи пояснень по суті спору на позовну заяву відповідачем не надано.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинський коксохімічний завод», який змінив назву у звязку з приведенням у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» на Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод»(позивач у справі), як Постачальником, та Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод технічного вуглецю»(відповідач у справі), як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 08/167 від 05.03.2008 (далі Договір).

Пункт 1.1 Договору передбачає, що Постачальник зобовязаний передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та сплатити за товар (далі - вантаж).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування, асортимент, кількість, якість, комплектність, ціна (та сума транспортних витрат, вартість упаковки та тари, якщо вони не включають у ціну), спосіб доставки, умови (базис) поставки згідно ИНКОТЕРМС 2000, строки поставки та оплати товару, а також реквізити вантажоотримувача та вантажовідправника вказуються сторонами у додатках до цього Договору, які є його невідємною частиною. Додатки підписуються сторонами не пізніше 25-го числа місяця, що передує періоду поставки.

Відповідно до пункту 3.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей до договору № 08/167 від 05.03.2008, до виконання Покупцем зобовязання сплатити за товар (партію товару) Постачальник не має зобовязань з його поставки. Партією товару визнається кількість товару, який перевозиться по одному транспортному документу в одній транспортній одиниці (вагон, машина, причеп). При здійсненні поставки маршрутними відправками партією товару визнається кількість товару, який перевозиться відправним маршрутом. Покупець здійснює платіж у рахунок сплати товару (партії товару) на протязі 5 календарних днів від дня поставки товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком.

Згідно пункту 6.5 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 10.12.2008, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009, а в частині невиконання зобовязань до їх повного виконання сторонами.

У відповідності з узгодженим сторонами за Договором Додатком № 12 у березні 2009 року оплата погодженої сторонами партії товару, що фактично був поставлений відповідно до умов Додатку №12 до Договору, повинна була здійснена відповідачем з 20.03.2009 до 30.03.2009. Згідно з Додатком №13, у квітні 2009 року оплата погодженої сторонами партії товару, що фактично був поставлений відповідно до умов Додатку №13 до Договору, повинна була здійснена відповідачем з 05.04.2009 до 30.04.2009. Додатками до Договору №№14, 15, 16, 17, 18 за погоджені сторонами партії товару, які фактично були поставлені у червні, вересні та жовтні 2009 року, передбачена попередня оплата товару.

На виконання умов Договору позивач поставив за період з березня 2009 року по жовтень 2009 року відповідачеві товар у кількості 2112,301 тонн у сухому вазі, на загальну суму 3964115,69 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується залізничними квитанціями, підписаними сторонами актами прийому-передачі та отриманими відповідачем до сплати рахунками.

Однак, відповідачем в порушення умов Договору поставлений товар оплачений не був.

Позивачем 06.04.2010 було направлено відповідачу претензію № 14-2/53, відповіді на яку відповідачем не надано, зобовязань по оплаті не виконано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3964115,69 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 331020,27 грн. за загальний період з квітня 2009 року по серпень 2010 року, 3% річних у сумі 126886,13 грн. за загальний період з 01.04.2009 по 15.10.2010, згідно наданого розрахунку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, також не надав суду доказів оплати боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію кількістю 2112,301 тон на загальну суму 3964115,69 грн., що підтверджується актами прийому-передачі товару, транспортними накладними, рахунками, сертифікатами якості та податковими накладними, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.39-150 т.1, а.с.1-14 т.2).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування, асортимент, кількість, якість, комплектність, ціна (та сума транспортних витрат, вартість упаковки та тари, якщо вони не включають у ціну), спосіб доставки, умови (базис) поставки згідно ИНКОТЕРМС 2000, строки поставки та оплати товару, а також реквізити вантажовідправника та вантажоотримувача вказуються сторонами у додатках до цього Договору, які є його невідємною частиною. Додатки підписуються сторонами не пізніше 25-го числа місяця, що передує періоду поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, Додатком № 12 у березні 2009 року оплата погодженої сторонами партії товару повинна була здійснена відповідачем з 20.03.2009 до 30.03.2009. Згідно з Додатком №13, у квітні 2009 року оплата погодженої сторонами партії товару повинна була здійснена відповідачем з 05.04.2009 до 30.04.2009.

У вказані строки відповідачем оплати здійснено не було.

Додатками до Договору №№14, 15, 16, 17, 18 за погоджені сторонами партії товару, які фактично були поставлені у червні жовтні 2009 року, передбачена попередня оплата товару.

Правила щодо попередньої оплати товару встановлені у ст. 693 ЦК України, згідно ч. 1 якої якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Як вже було зазначено, відповідач заборгував позивачу вартість партій товару, які фактично були поставлені у червні, вересні та жовтні 2009 року, оскільки не виконав своє зобовязання щодо попередньої оплати вартості продукції за відповідним договором. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Статтею 538 ЦК України встановлено:

1. Виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обовязку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобовязанні свого обовязку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обовязку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обовязку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання, а при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно.

Отже, при нездійсненні відповідачем попередньої оплати за товар, який позивач передав відповідачу без попередньої оплати, відповідач був зобовязаний здійснити оплату одночасно з поставкою товару відповідно в дати, вказані у залізничних накладних на поставку товару у червні, вересні та жовтні 2009 року, оскільки згідно пункту 2.3 Договору обовязок позивача передати товар відповідачу вважається виконаним при перевезенні залізничним транспортом з моменту здачі товару вантажовідправником першому перевізнику (дата визначається за датою штемпеля станції відправлення в залізничній накладній).

З огляду на викладене, сума основного боргу 3964115,69 грн. підтверджується матеріалами справ та не спростовується відповідачем, тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 331020,27 грн. за загальний період з квітня 2009 року по серпень 2010 року, 3% річних у сумі 126886,13 грн. за загальний період з 01.04.2009 по 15.10.2010, згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та арифметично вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3964115,69 грн., інфляційних нарахувань у сумі 331020,27 грн. та 3% річних у сумі 126886,13 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, буд. 21, ідентифікаційний код 05389959, на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Колеусівська, буд. 1, ідентифікаційний код 05393085, основний борг у сумі 3964115,69 грн., інфляційні нарахування у сумі 331020,27 грн., 3% річних у сумі 126886,13 грн.; витрати по оплаті держмита у сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 22.04.2011.

Суддя О.С. Фонова