Постанова № 15013080, 06.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р.справа № 2а-8619/09/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-8619/09/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, третя особа: Державне підприємство «Трильський спиртовий завод»про визнання нечинним рішення щодо сплати акцизного збору, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо сплати акцизного збору за спирт етиловий, викладене у листі №26960/10/153/83 від 04.06.2009р. нечинним, визнати податковий вексель серії АА№0449123 від 23.02.2007р. погашеним повністю та зобовязати ДПІ у Бабушкінському районі м. дніпропетровська на податковому векселі серії АА№04491223 від 23.02.2007р. поставити відмітку про погашення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в порушення чинного законодавства неправомірно було відхилено вимогу про погашення податкового векселя серії АА№0449123 від 23.02.2007р., який видано на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг спирту етилового, що придбавався позивачем для використання у власній господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено, а саме визнано нечинним рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо сплати акцизного збору за спирт етиловий, яке викладене у листі №26960/10/153/83 від 04.06.2009р.; зобовязано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська погасити податковий вексель серії АА№0449123, виданий ТОВ «Дніпропетровська продовольча компанія»23.02.2007р. Постанова суду мотивована тим, що позивачем надано податковому органу документально підтверджені відомості щодо цільового використання спирту етилового, який придбано у ДП «Трильський спиртовий завод»і вказані обставини є підставою для погашення виданого позивачем векселю на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг спирту етилового, що придбавався позивачем.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції. З огляду на те, що позивачем не надано підтвердження використання всього обсягу спирту етилового для виробництва продукції, який придбано у ДП «Трильський спиртовий завод», у податкового органу відсутні підстави для погашення податкового векселю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровська продовольча компанія (код ЄДРПОУ 32434043) зареєстровано у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, та є підприємством первинного виноробства, яке отримує спирт етиловий для виготовлення плодово-ягідних виноматеріалів (Ліцензія на виробництво алкогольних напоїв №157 від 19.07.03р та № 386 від 25.07.08р.

22.05.2009р. ТОВ Дніпровська продовольча компанія звернулося до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з вимогою № 257 від 22.05.09р. про погашення податкового векселя серії АА№ 0449123 від 23.02.07р., шляхом поставлення на податковому векселі серії АА№ 0449123 від 23.02.07 відмітки про погашення.

ДПІ у Бабушкінському районі, 04.06.2009 року листом №26960/10/153-83 відхилено вимогу позивача про погашення вказаного податкового векселя, зазначивши ТОВ «Дніпровська продовольча компанія»про необхідність сплати суми акцизного збору з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 796 500,00 грн. в рахунок погашення податкового векселя серії АА№ 0449123 від 23.02.07р. за спирт, фактично отриманий 07.03.2007 року від Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»в кількості 2950 дал. для виробництва виноматеріалів, цільове використання якого документально не підтверджено.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду, в якому позиція позивача обґрунтована тим, що ним не було отримано від Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»спирту в кількості 2950 дал, у звязку з чим у позивача відсутній обовязок надання податковому органу документального підтвердження використання цього обєму спирту за цільовим призначенням.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в порушення Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. N 796 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції", неправомірно відхилено вимогу позивача про погашення векселя серії АА№0449123, оскільки встановлені обставини справи свідчать про відсутність факту придбавання позивачем у Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»спирту в кількості 2950 дал.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР та постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. N 796 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції".

Щодо визначення матеріального закону, яким регулюються правовідносини, спору між сторонами не існує.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, до отримання спирту етилового з акцизного складу підприємствами первинного виробництва для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла, видається податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, яка встановлена статтею 1 цього Закону.

Податковий вексель (податкова розписка) вважається погашеним у разі документального підтвердження факту використання спирту етилового для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла.

Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання спирту етилового з акцизного складу, який використовується суб'єктами підприємницької діяльності - виробниками продуктів органічного синтезу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 8 вказаного Порядку, податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, зазначеної у статті 3 Закону. Підставою для погашення векселедержателем податкового векселя є довідка векселедавця про цільове використання спирту етилового за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби.

Отже, вказаними нормами права визначено як підстави для видання податкового векселю, як гарантії підприємства, що отримує спирт, перед державою, що спирт буде використано лише для виготовлення виноматеріалів, так і підстави погашення податковим органом такого векселя.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Дніпровська продовольча компанія»уклало договір на поставку спирту на внутрішньому ринку від 28.12.06р. № 111 з КОДО «Київспирт»та ДП «Триліський спиртовий завод»на поставку спирту у І кварталі 2007 року у кількості 30 000 дал на умовах EXW для виготовлення виноматеріалів плодово-ягідних (а.с.22-24). На підставі даного договору, було видано наряд на відпуск спирту № 134 від 09.01.07р. у кількості 16 000 пал.(а.с.19).

У звязку з придбаванням спирту етилового ТОВ «Дніпровська продовольча компанія»видано податковий вексель серії АА № 05449123 від 23.02.07р. у кількості 7 000 дал. спирту на суму 1 260 000,00 грн. (а.с.13).

Позивачем отримано спирт етиловий у кількості 3925,0 дал., що підтверджується товаротранспортними накладними серії №01 АААА 079513 від 16.03.07р. (акт наливу спирту №25 від 17.03.07р. у кількості 3000 дал. та серії №01 АААА 05926 від 27.02.07р. . (акт наливу спирту №б/н від 28.02.07р.. у кількості 925 дал. (а.с.25-28). Вказаний обсяг спирту використаний позивачем за його цільовим призначенням, про що податковому органу було надано відповідну довідку.

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

В той же час, спірні правовідносини між сторонами виникли з тих підстав, що з огляду на виданий вексель, в якому зазначено обсяг придбаваємого спирту у 7000 дал. та відомостей отриманих від Фастівської ОДПІ Київської області, розбіжність по отриманому спирту складає 2950 дал., у звязку з чим податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем не надано документально підтверджених відомостей щодо використання спирту у обсязі 2950 дал. за цільовим призначенням.

З огляду на суть виниклих спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доводи податкового органу щодо ненадання позивачем відомостей про цільове використання 2950 дал. спирту є безпідставними.

Так, суд першої інстанції вірно вказав на те, що відсутні докази, які б свідчили про факт отримання позивачем у ДП «Триліський спиртовий завод»2950 дал. спирту, а встановлені обставини справи, навпаки, свідчать про те, що вказані обсяги спирту, не були отримані позивачем.

Відповідно до Порядку відпуску спирту для транспортування споживачам автомобільним транспортом «Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового», затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009р. №264 (далі Інструкція з приймання), відпуск спирту оформлюється заповненням, зокрема, акта про відвантаження і приймання спирту П-24», який має встановлену форму: є двостороннім. Відповідно до ст..6 Розділу 3 Інструкції з приймання «Організація-постачальник заповнює ліву частину лицьового боку акта і на зворотному його боці свою частину Довідки про операції під час відвантаження і приймання спирту та про норми граничнодопустимих природних втрат спирту. Праву частину лицьового боку акту і решту розділів на зворотному боці заповнює одержувач. Усі передбачені формою акта реквізити підлягають обовязковому заповненню. Одержувач після заповнення правої частини лицьового боку акта за формою П-24 і його зворотного боку один примірник акта повертає заводу постачальнику.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що ані податковим органом, ані ДП «Трилівський спиртовий завод»не надано Акту за формою П-24, який належним чином оформлений та обґрунтовано не прийняв до уваги акт №22 про відвантаження та прийом спирту, оскільки останній заповнено та підписано лише з боку ДП «Трилівський спиртовий завод»- організацією-постачальником.

Відповідно до Постанови КМУ №1266 від 29.08.2002 року «Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом», ст.. 1 Розділу 4 Інструкції про приймання «Транспортування спирту етилового, коньячного і плодового здійснюються за умови обовязкового попереднього інформування органів державної податкової служби у супроводженні її представників та відповідно до вимог законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів».

Тобто, спирт до пункту призначення обовязково супроводжує представник податкової міліції, на підприємстві-покупця складає Рапорт про наявність або відсутність порушень, який передає представнику податкової за місцезнаходженням підприємства покупця (відповідно до Постанови КМУ від 16.132.2004р. №1689 «Про забезпечення транспортування спирту етилового, коньячного і плодового у супроводженні представників органів державної податкової служби»).

З огляду на викладені норми права, суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність доказів, які б свідчили про виконання вказаних вимог законодавства та фактичне транспортування спирту на адресу позивача.

Крім того, суд першої інстанції надав вірну правову оцінку наявності у організації-постачальника довіреності на отримання спирту, яку видано від імені позивача та яка, на думку ДП «Трилівський спиртовий завод», свідчить про факт отримання уповноваженою позивачем особою спирту у спірних обсягах.

Відповідно до Постанови КМУ №1266, для отримання спирту покупець разом з нарядом надає постачальнику: довідку про обсяг та мету використання спирту етилового, довіреність покупця за встановленою формою у разі отримання спирту представником покупця у постачальника. Відпуск без зазначених документів забороняється.

Згідно із ст..12 Постанови Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 «Про затвердження інструкції про порядок реєстрації, виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», забороняється відпускати цінності у випадках подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що довіреність, якою уповноважено експедитора ОСОБА_2 отримати спирт у ДП «Трилівський спиртовий завод», не була оформлена належним чином (відсутня інформація стосовно кількості спирту), оскільки довіреність на отримання спирту заповнюється експедитором у момент фактичного отримання спирту згідно наказу по підприємству, який видано з метою відображення максимально точної кількості спирту, що отримується підприємством.

Крім цього, відповідно до п.4.1 Договору №111 на поставку спирту на внутрішньому ринку від 28.12.2006 року, укладеного позивачем з ДП «Трильський спиртовий завод», Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом попередньої 100% оплати.

Отже, відвантаження чергової партії спирту здійснюється лише після повної оплати його вартості, дана вимога вказана й в наряді №134 на відпуск спирту від 09.01.2007 року.

Між тим, судом встановлено, що позивачем не було здійснено попередньої 100% оплати спирту етилового, що також свідчить про неотримання позивачем спирту у спірних обємах.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спирт етиловий з ДП «Триліський спиртовий завод»у І кварталі 2007 року за векселем серії АА №0449123 отримувався позивачем у кількості 3925 дал., залишок спирту за векселем на суму 7000 дал. позивачем не отримано з причин не залежних від його волевиявлення, а тому податковий вексель серії №АА0449123 від 23.02.2007р. на отримання спирту має бути погашеним податковим органом враховуючи фактично отриману кількість спирту етилового.

В той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимоги про визнання нечинним рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо сплати акцизного збору за спирт етиловий, викладене у листі №26960/10/153/83 від 04.06.09р.

Вказаний Лист (а.с.14), яким повідомлено позивача про обставини, які перешкоджають податковому органу погасити виданий вексель, носить інформативний характер і ним не встановлюється обовязок виконання позивачем будь-яких вимог, а лише констатується факт виявлених податковим органом порушень, що унеможливлює виконання вимог позивача про погашення податкового векселя, а отже, сам Лист не може породжувати для позивача будь-яких негативних наслідків.

Таким чином, Лист ДПІ, в розумінні ст..17 КАС України, не можливо визнати рішенням субєкта владних повноважень, яким порушуються права та законні інтереси позивача.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично судом першої інстанції встановлено неправомірну бездіяльність, яку допущено ДПІ при розгляді листа позивача щодо погашення податкового векселя, що і стало підставою для задоволення вимог про зобовязання ДПІ вчинити певні дії, а саме погасити податковий вексель серії АА №0449123, виданий ТОВ «Дніпровська продовольча компанія»23.02.2007р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо визнання нечинним рішення, яке викладено в листі ДПІ, скасувати та прийняти нову постанову, в цій частині заявлених вимог, про відмову у задоволенні позову. В іншій частині, з огляду на доводи апеляційної скарги, підстав для скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-8619/10/0470 в частині задоволених вимог щодо визнання нечинним рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо сплати акцизного збору за спирт етиловий, викладене у листі №26960/10/153/83 від 04.06.09р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині заявлених вимог.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-8619/10/0470 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України , та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк