Постанова № 15012843, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2011 року 11:49 № 2а-16868/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до

Державного підприємства Міністерства оборони України Готель "Козацький"

про

стягнення податкового боргу у розмірі 1 226 601,74грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України Готель «Козацькій» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 226 601, 74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16868/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14 грудня 2010 року, яке відкладалось на 04 січня 2011 року у зв’язку з неявкою позивача.

Судові засідання 04 січня 2011 року та 25 січня 2011 року відкладались у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

25 січня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та стягнення боргу у розмірі 593 481, 03 грн.

У судовому засіданні 15 лютого 2011 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечував та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість виникла у зв’язку із самостійним узгодженням Державним підприємством Міністерства оборони України Готель «Козацькій»суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 року зазначеної у податковій декларації, з податку на прибуток, з податку на додану вартість, поданих до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва. В результаті не сплати відповідачем суми вищевказаного зобов’язання у строк, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту – Закон № 2181- III), Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва нарахована пеня у розмірі Таким чином, суми вказаних в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пеня набули статусу податкового боргу.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва стверджує, що було вжито всіх передбачених Законом України № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що у Державного підприємства Міністерства оборони України Готель «Козацькій»відсутня заборгованість за вказані податки, у зв’язку з добровільною сплатою.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України Готель «Козацькій» зареєстроване як платник податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва (ідентифікаційний код 14303572).

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту – Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Державним підприємством Міністерства оборони України Готель «Козацькій» подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва декларації:

- з податку на додану вартість № 9001923768 від 20 травня 2010 року, № 9002291430 від 21 червня 2010 року, № 9002735213 від 19 липня 2010 року, № 9003564861 від 20 серпня 2010 року, № 9003887944 від 19 вересня 2010 року;

- з податку на прибуток підприємства № 9001624504 від 11 травня 2010 року;

- по земельному податку № 9000031364 від 22 січня 2010 року.

Також, Державним підприємством Міністерства оборони України Готель «Козацькій»були подані уточнюючи розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 30 червня 2010 року та по земельному податку від 20 серпня 2010 року.

Однак, у встановлені Законом України № 2181 строки, вказані у цих податкових деклараціях суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, сплачені не були.

Таким чином, відповідач самостійно визначив собі та узгодив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з податку на землю.

Отже, на момент подання позовної заяви відповідач мав заборгованість з податку на прибуток за вересень 2010 року у розмірі 928, 23 грн., з податку на додану вартість за травень – вересень 2010 року у розмірі 1 029 573, 34 грн., з земельного податку у розмір 194 400, 17 грн.

Також, позивачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, якою встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, за результатом якої складено акт № 46/1514 від 06 липня 2010 року.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення рішення № 12327/1514 від 12 липня 2010 року.

Крім цього, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведена перевірка, в результаті якої прийнято акт від 21 червня 2010 року № 0806/26/5-/23/14303572 перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

На підставі вищезазначеного акту прийнято рішення № 0007152305 від 01 липня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 грн.

В матеріалах справи міститься акт № 261/1514 від 16 грудня 2010 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, відповідно до якої винесені рішення № 26270/1574 від 24 грудня 2010 року на суму 35 216, 87 грн. та № 26271/1574 від 24 грудня 2010 року на 62 793, 23 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ані в адміністративному, а ні судовому порядку оскаржені не булі.

Так, у відповідності до абз. «а»підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідач не скористався процедурою апеляційного оскарження суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за вересень 2010 року у розмірі 928, 23 грн., з податку на додану вартість за травень – вересень 2010 року у розмірі 1 029 573, 34 грн., з земельного податку у розмір 194 400, 17 грн. набули статусу податкового боргу відповідача.

У судовому засіданні 14 грудня 2010 року відповідачем подані заперечення, в яких вказано, що Державним підприємством Міністерства оборони України Готель «Козацькій»добровільно сплачено частину боргу у розмірі 853 421, 31 грн., а саме: заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 524 416, 00 грн., заборгованість з земельного податку у розмірі 326 027, 31 грн., адміністративний штраф у розмірі 1700, 00 грн. Відповідачем зазначено, що станом на 14 грудня 2010 року підприємство має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 505 157, 34 грн., на підтвердження надано копії платіжних доручень.

Статтею 17 зазначеного закону, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, у зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податкових деклараціях з податку на додану вартість у розмірі 100 668, 01 грн., така сума, в силу статті 5 Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

У відповідності до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 1/9636 від 25 листопада 2009 року на суму 38693, 59 грн. та копія корінця другої податкової вимоги № 2/1818 від 04 березня 2010 року на суму 298 373, 09 грн.

Підпунктом 16.1.1 статті 16 Закону № 2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, у зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, така сума, в силу статті 5 Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 16.1.1 статті 16 Закону № 2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва нарахована пеня.

Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

25 січня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 593 481, 03 грн., також просить стягнути з відповідача заборгованість з земельного податку у розмірі 66 736, 56 грн. та адміністративний штраф у розмірі 1700,00 грн.

Уточнення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 66 736, 56 грн. не прийняті судом, оскільки вказана заборгованість виникла з жовтня 2010 року, а позовна заява, яка подана до Окружного адміністративного суду міста Києва 24 листопада 2010 року, містила вимогу про стягнення заборгованості з земельного податку за травень – вересень 2010 року. Отже, вказана позовна вимога підлягає розгляду в іншому провадженні.

У судовому засіданні 15 лютого 2011 року представником позивача подано уточнення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 100 668, 01 грн., заборгованість з земельного податку у розмірі 780, 38 грн. та штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн.

Відповідачем подано суду копії квитанцій за поточні місяці 2010 року, з яких вбачається, що штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. сплачені (відповідно до квитанції № 917 від 13 грудня 2010 року).

Крім цього, в матеріалах справи містяться копії квитанцій про сплату, з яких вбачається, що Державним підприємством Міністерства оборони України Готель «Козацькій» сплачено основну суму заборгованості, а штрафні санкції (відповідно до повідомлень-рішень № 26270/1574 від 24 грудня 2010 року на суму 35 216, 87 грн. та № 26271/1574 від 24 грудня 2010 року на 62 793, 23 грн.) та пеня не сплачені.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

З урахуванням того, що відповідачем не сплачено заборгованість у розмірі 780, 38 грн. з податку на землю та штрафні санкції (відповідно до повідомлень-рішень № 26270/1574 від 24 грудня 2010 року на суму 35 216, 87 грн. та № 26271/1574 від 24 грудня 2010 року на 62 793, 23 грн.) та пеня, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України Готель "Козацький" (01001, місто Київ, вул. Михайлівська, 1/3, код ЄДРПОУ 14303572) до державного бюджету (р/р 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код одержувач 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 100 668, 01 грн. (сто тисяч шістсот шістдесят вісім гривень нуль одна копійка).

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України Готель "Козацький" (01001, місто Київ, вул. Михайлівська, 1/3, код ЄДРПОУ 14303572) до місцевого бюджету (розрахунковий рахунок № 33217811700011, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код одержувач 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100) суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 780, 38 грн. (сімсот вісімдесят гривень тридцять вісім копійок).

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шарпакова В.В.