Постанова № 15012550, 25.03.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2011 р.

11 год.09 хв.Справа № 2-а-5502/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Коршун А.В., представників відповідачів Дементьєвої А.В., Оксененко Н.В., Новак Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Водолей"

до Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області , Державної податкової адміністрації у Херсонській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Приватне підприємство "Водолей" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області та Держаної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.04.10 № 0001002301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 23395 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 11697,50 грн. за порушення п. 4.1 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість", від 12.04.10 № 0000992301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 27263 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8634 грн. 73 коп. за порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Також позивач просить скасувати рішення ДПА у Херсонській області від 15.07.10 № 3113/10/25-014, яке було прийнято за розглядом скарги підприємства. Позивач вважає, що перевірка проведена неналежним чином, не на підставі первинних документів, а з використанням інших документів невідомого походження.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Перший відповідач - Державна податкова інспекція у Новотроїцькому районі Херсонської області проти позову заперечує, мотивуючи тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно у зв'язку з виявленими порушеннями, які викладено у акті перевірки від 29.03.2010 року №137/231/128-32647302 "Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства "Водолей" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009".

Представник ДПІ прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник ДПА у Херсонській області проти позову заперечує, факти порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання мали місце, рішення про застосування штрафних санкцій відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "Водолей" є юридичною особою, зареєстровано за адресою: Херсонська область. Новотроїцький район, смт. Новотроїцьке, вул. Карла Маркса, 98 б. В березні 2010 року фахівцями ДПІ у Новотроїцькому районі Херсонської області була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Водолей" за період 2009 року, за наслідками якої складено акт № 137/231/128-32647302 від 29.03.10. За розглядом висновків акту ДПІ 12.04.10 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0001002301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 23395 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 11697,50 грн.,

-№0000992301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 27263 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8634 грн. 73 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивачем було оскаржено рішення до Державної податкової адміністрації в Херсонській області, за результатами скарги винесено рішення № 3113/10/25-014 від 15.07.10, яким податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору, залишено без змін.

В акті перевірки інспектор, посилаючись на пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зробив висновок, що позивачем було занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток, а саме - занижено валові доходи на суму 41426 грн. внаслідок не включення до складу доходів реалізації риби морської приватному підприємцю ОСОБА_5 в кількості 20000 кг на суму 50000 грн. (в т.ч. ПДВ 8333 грн. 32 коп.) та рибних відходів ПП ОСОБА_6 в кількості 1000 кг на суму 760 грн. (ПДВ 152 грн.), усього не включено 42426 грн., в акті помилково зазначено 41426 грн. До такого висновку фахівці ДПІ дійшли на підставі факту оформлення ветеринарного свідоцтва № Р-21 № 634606 від 11.02.2009 та ветеринарного свідоцтва Р-21 № 634613 від 25.02.2009, ці свідоцтва зазвичай видаються при відправленні риби постачальнику і є додатком до товарно-транспортної накладної. Про виписку таких свідоцтв позивачу податковій інспекції стало відомо від ветеринарного лікаря. В акті перевірки вказано, що факт відпуску риби та рибних відходів підтверджуються документами, а саме - специфікаціями № 10 від 11.02.2009, № 16 від 25.02.2009, видатковими накладними № 10 від 11.02.2009, № 16 від 25.02.2009. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 фахівцями ДПІ було встановлено їх завищення на суму 66627 грн. на підставі задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.2 Декларацій з податку на прибуток підприємства "убуток балансової вартості запасів" за 2009 рік на підставі даних головної книги, даних обліку по рахунках 20, 22, 25, 26 (арк. 5 акту перевірки). Вказані порушення призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2009 рік на суму 27263,0 грн. в тому числі: за І квартал 2009 року на суму 10607,0 грн. (41667 грн+760 грн.) х 25%); за IV квартал 2009 року на суму 16657 грн. (66627 грн. х 25%). За недоплату податку на прибуток на загальну суму 27263 грн., в тому числі за: І квартал 2009 року на суму 10607,0 грн., за IV квартал 2009 року на суму 16657,0 грн. до ПП "Водолей" застосовано штраф на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму 8634,73 грн.

Податковою інспекцією було виявлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Водолей" не віднесено до податкових зобов'язань лютого 2009 року ПДВ в сумі 8333,32 грн. та 152 грн. за операціями продажу риби ПП ОСОБА_5 в кількості 20000 кг на суму 50000 грн. (в т.ч. ПДВ 8333,32 грн.) та рибних відходів морожених ПП ОСОБА_6 в кількості 1000 кг на суму 760 грн. (в т.ч. ПДВ 152 грн.).

Крім того, в акті перевірки вказано про порушення пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", яке призвело до заниження податку на додану вартість на 7000 грн. ПП ОСОБА_7 придбала у позивача бичок на загальну суму 42000 грн. (накладна № 54 від 17.05.09), ця риба зберігалась ОСОБА_7 на складі ПП "Водолей", в подальшому риба була повернута позивачу за актом № 65 від 01.06.09 та накладною № 54 від 01.06.09. Акту прийому-здачі товару для перевірки не надано. Підприємством "Водолей" у червні 2009 року скориговано податкові зобов'язання по податковій накладній № 54 від 17.05.2009 на суму 42000 грн. в т.ч. ПДВ 7000 грн. В акті викладено, що ПП ОСОБА_7 працює зав. складом на ПП "Водолей", не має умов для транспортування та вивантаження риби, найманих працівників, транспорту, виробничих приміщень, складів, відсутні документи про транспортування риби, здійснення вивантажувальних робіт, отже, на думку відповідача, операція між позивачем та ПП ОСОБА_7 носить "фіктивний характер", вона не має мети, націленої на економічний ефект, є нікчемним правочином, дана операція проведена для ухилення від оподаткування.

Також фахівцями податкової інспекції було виявлено, що в порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Водолей" не віднесено до податкових зобов'язань по податку на додану вартість у жовтні 2009 року податок від списання товарно-матеріальних цінностей на суму 39552,20 грн. (ПДВ в сумі 7910,40 грн.), як витрати, які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, згідно актів б/н від 18.03.2009 року про знищення рибних відходів в кількості 5302 кг на суму 15480,0 грн. та актів б/н від 21.04.2009 року в кількості 8233 кг на суму 24042,20 грн.

За недоплату податку на додану вартість на загальну суму 23395,0 грн. за лютий 2009 року в сумі 8485 грн., за червень 2009 року в сумі 7000 грн., у жовтні 2009 року в сумі 7910 грн. до ПП "Водолей" застосовано штрафну санкцію на суму 11697,0 грн. (23395 грн. х 50%).

Суд погоджується з доводами позивача про неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень частково.

Валовий доход платника податку на прибуток - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). Податкова інспекція не довела факт реалізації позивачем риби та рибних відходів ПП Новицькому та ПП Гаркуші, будь-які первинні бухгалтерські та податкові документи про таку реалізацію не надавались позивачем при перевірці та не були виявлені податковою інспекцією з інших джерел. Зазначені в акті перевірки документи, а саме - специфікації № 10 від 11.02.2009, № 16 від 25.02.2009, видаткові накладні № 10 від 11.02.2009, № 16 від 25.02.2009 суду не надано, позивач заперечує їх існування. Факту отримання позивачем оплати за рибу не встановлено. Зустрічних перевірок ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_6 податкова інспекція не здійснювала, запити цим контрагентам не надсилала, не виявлено факту видачі позивачем податкових накладних даним покупцям. Позивач надав суду відповіді цих підприємців на власні запити, з яких вбачається, що дані підприємці заперечують факт купівлі риби та рибних відходів у позивача. Позивач стверджує, що рибу в кількості 20 тн він відвантажив іншому контрагенту ПП "СВ-Плюс Інвест", про що свідчить видаткова накладна № РН-0000011 від 13 лютого 2009 року. Також позивач посилається на первинні документи - головну книгу, картку рахунку та оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за лютий 2009 року, та інші видаткові накладні №№РН0000014 від 19.02.09, 0000016 від 23.02.09, за якими відпускалась продукція покупцям. Факт отримання позивачем ветеринарних свідоцтв для транспортування рибної продукції, в яких зазначені реквізити накладних, є недостатнім доказом вчинення таких правочинів, враховуючи, що такі документи оформляються перед відпуском риби, який може не відбутись з будь-яких причин. Тому суд вважає, що існування господарських відносин між позивачем та вказаними підприємцями має характер припущень податкової інспекції, а не є достовірно встановленим фактом. Отже, факт заниження валового доходу на суму 41426 грн. не підтвердився при судовому розгляді справи.

Що стосується завищення валових витрат на суму 66627 грн. у рядку 04.2 Декларацій "Убуток балансової вартості запасів", суд вважає, що в акті перевірки не викладено, в чому полягає суть порушення і яку норму законодавства порушило підприємство. Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Суд враховує, що посадові особи податкової служби в акті перевірки повинні навести перелік документів бухгалтерської звітності, регістрів бухгалтерського обліку, первинних бухгалтерських документів, угод та інших документів, які охоплені перевіркою, при цьому необхідно чітко висвітлити зміст конкретного порушення, зазначаючи, коли та на підставі якого первинного документа вчинено порушення, посаду, прізвище та ініціали керівника (головного бухгалтера), який дав вказівку на здійснення такої бухгалтерської операції чи безпідставно затвердив первинний документ, а також вказується бухгалтерська проводка про таку операцію, та в яких регістрах бухгалтерського обліку та під яким порядковим номером було вчинено бухгалтерією запис. Зміст порушення викладається з обов'язковим обґрунтуванням порушених норм законодавчих та інших нормативно-правових актів, вказуються конкретні їх пункти і статті, а також зазначається, як вплинуло порушення на величину оподатковуваного обороту. Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердж наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, який діяв на час перевірки, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Натомість в акті перевірки ПП "Водолей" не вказано, на підставі яких документів податкового обліку податкова інспекція дійшла до висновку про неправильне заповнення декларацій по рядку 04.2. Не зазначено, які порушення у веденні бухгалтерського обліку, складанні бухгалтерської і податкової звітності, на підставі яких первинних документів було вчинено це порушення. Неможна зрозуміти, яка вартість запасів була зайво включена до приросту чи убутку запасів. Посилання представника ДПІ на те, що убуток запасів має складати 140040 грн. 34 коп., а не 206667 грн., також не підтверджено жодним доказом. Без дослідження первинних документів висновки акта перевірки щодо порушення платником вимог діючого податкового законодавства, є неправомірними, а рішення про донарахування позивачу податку на прибуток, прийняте на підставі висновків акта таким, що має бути визнаним недійсним. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів суду обґрунтованість своїх заперечень. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 0000992301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, суд вважає неправомірним.

Що стосується порушень по податку на додану вартість, суд погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості донарахування 8285 грн. за операціями продажу риби та рибних відходів ПП Новицькому та ПП Гаркуші, оскільки факт таких правочинів не доведений, та з неправомірністю донарахування 7000 грн. при корегуванні податкового кредиту через повернення риби ПП ОСОБА_7 Підпунктом 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ передбачено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється, зокрема, при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. Оскільки ПП ОСОБА_7 письмово підтвердила факт повернення риби, позивач має право на корегування своїх податкових зобов'язань. Посилання ДПІ на нікчемність правочину купівлі-продажу риби між позивачем та ПП ОСОБА_7 є лише припущенням податківців, а не точно встановлених фактом. Оскільки ОСОБА_8 після придбання риби залишила її на зберігання у ПП "Водолей", сплативши вартість послуг зберігання, будь-яких трудових ресурсів та транспорту для здійснення даної операції їй не було потрібно. Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин між позивачем та ПП ОСОБА_7 не можна відносити до правочинів, недійсність яких встановлена законом. Виконання умов договору були спрямовані на реальне настання наслідків даного договору. Згідно ст. 215 даного кодексу нікчемність даного правочину може бути визнана судовим рішенням. В даному випадку рішення суду відсутнє.

Що стосується донарахування 7910 грн. ПДВ, суд вважає обґрунтованим висновок ДПІ про те, що при списанні нестачі необхідно було віднести суму ПДВ до податкових зобов'зань. Згідно п. 4.2 ст.4 Закону про ПДВ у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Знищення риби для цілей оподаткування прирівнюється до поставки товару. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 0001002301/0 є правомірним в частині донарахування 7910 грн. податкового зобов'язання та застосування штрафу в сумі 3955 грн., та скасовується в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 15485 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 7742,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії. За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання їх забезпечується правовими механізмами. Рішення ДПА у Херсонській області від 15.07.10 № 3113/10/25-014, яким залишена без задоволення скарга позивача на рішення ДПІ у Новотроїцькому районі, не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, а є лише рішенням, прийнятого в адміністративній процедурі вирішення спору. З огляду на це таке рішення не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржене до адміністративного суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 94, ч. 1 п. 1 ст. 157, ст.ст. 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області від 12.04.10 № 0000992301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 27263 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 8634,73 грн., № 0001002301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану варість в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 15485 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 7742,50 грн.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення Державної податкової адміністрації у Херсонській області про результати розгляду повторної скарги від 15.07.2010 № 3113/10/25-014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 квітня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1