Постанова № 15012022, 18.04.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-956/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагун А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді о 09 год. 10 хв. адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства „Сарі” про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства „Сарі” (далі по тексту - ПП „Сарі”), в якому просила припинити юридичну особу і призначити ліквідаційну комісію, на чолі з засновником підприємства Гомон Лаци Лацивичем, якого зобовязати призначити 2-х членів комісії та провести ліквідаційну процедуру, відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення п.2 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” не подавав до органу державної податкової служби податкову звітність більше року. Крім того, відповідач не з находиться за юридичною адресою.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та повістка направлялася відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та ЄДРПО, проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання” .

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним здійснення розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року ПП „Сарі” зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, код в ЄДРПОУ 35913863 (а. с. 4). 25 серпня 2008 року його взято на податковий облік як платника податків на загальній системі оподаткування (а.с.9).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому ст.67 Конституції України встановлює, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного на час виникнення правовідносин), пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України на платників податків і зборів (обовязкових платежів) покладено обовязок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Пунктом 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників субєкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом за рішенням суду.

Згідно п.2. ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” державна реєстрація припинення юридичної особи, крім іншого, проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, у тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявність в Державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

За порушення зазначеного обовязку щодо подання податкової та фінансової звітності за рішенням уповноваженого органу юридичну особу може бути притягнуто до відповідальності передбаченої чинним законодавством, зокрема ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Абзацом 12 частини 1 ст. 239 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання та його ліквідація за рішенням уповноваженого державного органу є адміністративно-господарською санкцією.

Таким чином, припинення підприємницької діяльності є санкцією, яка застосовується до субєкта в межах його притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, що є різновидом господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Підставою застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді припинення юридичної особи може бути виключно неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Відтак, датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення підприємницької діяльності, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності. При цьому, строки подання такої звітності визначаються відповідним спеціальним законодавством.

Як встановлено з матеріалів справи відповідачем остання декларація з податку на додану вартість подана 29 жовтня 2010 року а звіт про обчислення суми комунального податку 20 квітня 2010 року. В той же час позивач звернувся із даним позовом 15 березня 2011 року, тобто до спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності., а тому підстав застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді припинення юридичної особи на момент звернення з даним позовом та постановляння рішення ще не було.

У відповідності до пп.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У відповідності до п. 11.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (чинного на час виникнення правовідносин) передбачено такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно довідки позивача ПП «Сарі» останню декларацію з податку на прибуток подала 09 лютого 2010 року. Відповідно, відповідач мав подати декларацію за I квартал 2010 року не пізніше 10 травня 2010 року (а.с.9).

З огляду на викладене вище датою вчинення відповідачем правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення підприємницької діяльності, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності, який на дату звернення до суду та дату постановляння рішення, також, ще не минув.

Крім того, в Державному реєстрі відсутній запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням (а.с.5-7), тобто відсутня підстава застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді припинення юридичної особи, згідно п.2. ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” .

Таким чином, у бездіяльності відповідача відсутній склад адміністративно-господарського правопорушення, передбаченого ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, оскільки відсутня сама подія правопорушення, а саме відповідач не подавав відповідну податкову звітність менше ніж один рік та не внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законодавчо встановлених підстав для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді припинення юридичної особи та, відповідно, безпідставність позовних вимог Кіровоградської ОДПІ, а тому у задоволені адміністративного позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В.Сагун