Постанова № 15011833, 11.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3505/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів»

доАртемівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 0000871640/3 від 31 січня 2011 року

за участю:

від позивача: Деменкова Є.С. (дов. №352 від 04.04.2011 року)

від відповідача:Пуліна О.А. (дов. 8559/10/10 від 03.03 2011 року)

Романченко Л.І. (дов. № 16871/10/10 від 01.06.2009 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000871640/3 від 31 січня 2011 року, яким позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 23 666,00 грн., з яких за основним платежем 15 777,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7 889,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив допущення податковою інспекцією порушень застосування підпунктів 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначені підстави для включення сум сплачених податків до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду та вичерпний перелік підстав, наявність яких обумовлює неможливість включення суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Позивач зазначав, що висновки, викладені податківцями в акті перевірки № 1136/15/33063696 від 09 червня 2010 року про нікчемність укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет» договору та відсутністю реального його виконання спростовуються наданими позивачем первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, в судовому засіданні надав письмові заперечення від 14 лютого 2011 року (арк. справи 75). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки від 09 червня 2010 року про не підтвердження позивачем фактичної передачі зернових культур (насіння соняшника) Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет» на підставі умов укладеного договору. Як зазначав відповідач, відсутність документальних доказів поставки свідчить про те, що укладена між позивачем та ТОВ «Донецькагро-Маркет» угода не мала реального товарного характеру. Виходячи з приписів пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, результати цієї діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер та цінове вираження. Таким чином, наявність податкової накладної, за думкою відповідача, є обовязковою, проте не єдиною умовою формування складу податкового кредиту звітного податкового періоду. Невідбуття господарської операції чи відбуття її не за змістом укладеної угоди є підставою настання певних наслідків в податковому обліку платника податків.

Крім цього, згідно акту № 480/23-213/34849808 від 08 червня 2010 року, складеного Державною податковою інспекцію в Куйбишевському районі м. Донецька, проведення перевірки діяльності ТОВ «Донецькагро-маркет» є неможливим через визнання підприємства банкрутом та зняття з податкового обліку.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33063696, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 295607, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 9). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції, що підтверджується довідкою № 150/10/29-014-1 від 05 вересня 2008 року (арк. справи 28). Згідно свідоцтва № 05948814 (арк. справи 27) позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 17 лютого 2005 року.

09 червня 2010 року Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 1136/15/33063696 (арк. справи 43-47). Згідно викладених в акті перевірки висновків, позивачем в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижений податок на додану вартість у січні 2010 року на 15777,00 грн. В обґрунтування зазначеного висновку податковою інспекцією в акті перевірки було зазначено, що позивачем не підтверджено перевезення товарно- матеріальних цінностей через невідповідність наданих до перевірки товарно-транспортних накладних № 91030 В від 25 січня 2010 року, № 91029 від 25 січня 2010 року, № 91029 А від 25 січня 2010 року, № 91030 Г від 25 січня 2010 року формі 1-ТН, затвердженій Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року. Як зазначено в акті в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні реквізити підприємства, здійснюючого перевезення, реквізити замовника перевезень, не визначено пункту навантаження товару, відсутня інформація щодо кількості товару, його ціни та загальної суми вартості поставленого товару, перелік супровідних документів, дані щодо проведених вантажно-розвантажувальних операцій в покупця, підписів відповідальних за завантаження та розвантаження товару. Крім цього, в акті зазначено, що за наслідками проведення податківцями аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет» відсутнє майно, виробничі активи, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, засоби для транспортування, що є необхідними для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання виконання зазначених господарських операцій.

18 червня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000871640/0, яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 23666,00 грн., з яких за основним платежем 15777,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7889,00 грн. (арк. справи 49)

За наслідками розгляду наданої позивачем скарги, рішенням № 27627/10/25-013-5 від 01 вересня 2010 року податкове повідомлення-рішення № 0000871640/0 від 18 червня 2010 року було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (арк. справи 54-55).

01 вересня 2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000871540/1 від 01 вересня 2010 року.

Надані позивачем повторні скарги були залишені без задоволення рішенням Державної пасткової адміністрації в Донецькій області № 19878/10/25-113-5 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 57-59) та рішенням Державної податкової адміністрації України № 1556-16/25-0115 від 26 січня 2011 року (арк. справи 61-62). За наслідками адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000871640/2 від 12 листопада 2010 року (арк. справи 60) та № 000871540/3 від 31 січня 2011 року (арк. справи 63).

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2010 року, який був сформований позивачем за наслідками здійснення позивачем господарських операцій на підставі укладеного договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено набуття позивачем статусу платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних у січні 2010 року (арк. справи 88-96), позивач у січні 2010 року включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 15777,25 грн. на підставі податкової накладної № 2501 від 25 січня 2010 року (арк. справи 33), виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет».

За дослідження в судовому засіданні зазначеної податкової накладної, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет», судом було встановлено відповідність зазначених накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено включення позивачем податкового кредиту січня 2010 року податку на додану вартість в сумі 15777,00 грн. на підставі належним чином оформленої податкової накладної, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року зі змінами та доповненнями, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається за наявних в матеріалах справи документів, 25 січня 2010 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет» був укладений договір купівлі-продажу (арк. справи 29), згідно якого ТОВ «Донецькагро-Маркет» (продавець) зобовязався поставити та передати у власність покупця (позивача), а покупець прийняти та сплатити соняшник, у кількості 32,419 тн. +/- 10% у строки та на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 1.3. договору якість товару має відповідати наступним показникам: волога не більше 8%, засмічені домішки не більше 3,0%. Згідно пункту 3.1. зазначеного договору, передача товару здійснюється на складі покупця за вагою, та якістю, визначених елеватором покупця. Постачання ТОВ «Донецькагро-Маркет» товару, визначеного договором купівлі-продажу № 232 від 25 січня 2010 року, підтверджено видатковою накладною № 2501 від 25 січня 2010 року (арк. справи 32). Згідно цієї накладної загальна вартість прийнятого позивачем товару складає 94683,48 грн., утому числі ПДВ 15777,25 грн. Оприбуткування товарів, що надійшли від ТОВ «Донецькагро-Маркет» на складі підтверджено реєстром накладних на прийняте насіння соняшника (арк. справи 36) та складською квитанцією на зерно № АТ 683750, оформленою у відповідності до вимог Постанови Кабінету міністрів України № 510 від 11 квітня 2003 року «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» (арк. справи 41).

Наявною в матеріалах справи реєстром документів за рахунком № 26003301130 за період з 01 лютого 2009 року банківською випискою від 22 січня 2010 року (арк. справи 34-35) підтверджено здійснення позивачем сплати насіння соняшника на користь ТОВ «Донецькагро-Маркет» в сумі 94663,48 грн., у тому числі ПДВ 15777,25 грн.

Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними № 91030 В від 25 січня 2010 року, № 91029 від 25 січня 2010 року, № 91029 А від 25 січня 2010 року, № 91030 Г від 25 січня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 37-40).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що заповнення товарно-транспортних документів свідчить про невідбуття певних господарських операцій, з огляду на наступне. Метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, повязаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Наявність товарно-транспортних накладних не повязано із формуванням податкового кредиту, порядок визначення якого встановлений підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З огляду на зазначене, висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Щодо посилань відповідача на отримані оперуповноваженими податкової міліції Артемівської обєднаної державної податкової інспекції поясненнями від громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, з огляду на те, що зазначені пояснення за своєю правовою природою містять лише інформацію про можливі порушення у діяльності субєкта господарювання, яка підлягає перевірці, а не є документами, що посвідчують певні факти та не підлягають доказуванню.

З огляду на наведене вище вбачається, що відображення в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» наслідків господарських операцій з ТОВ «Донецькагро-Маркет» (за договором купівлі-продажу № 232 від 25 січня 2010) у січні 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітного податкового періоду січня 2010 року суми податку на додану вартість розмірі 15 777,00 грн., з огляду на що висновки відповідача про заниження суми податку, що підлягає сплаті на загальну суму 15777,0 грн. у січні 2010 року є неправомірними.

Отже, через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за звітний податковий період січень 2010 року, відсутні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000871640/3 від 31 січня 2011 року, яким позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 23666,00 грн., з яких за основним платежем 15777,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями в сумі 7889,00 грн., прийняте Артемівською обєднаною Державною податковою інспекцією необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України“Проподаток на додану вартість”, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000871640/3 від 31 січня 2011 року,-задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000871640/3 від 31 січня 2011 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 23666,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 15 777,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7889,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Чайковського, 9 ЄДРПОУ 33063696) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

В судовому засіданні 11 квітня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.