Постанова № 15011824, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а-27730/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі

Мичак О.С.

за участю:

представників позивача - Бузівської Н.М., Мирошникової О.В.

представників відповідача - Лозовицької М.І., Лобата О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до п.п. 1.8, 7.7.1 та 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року умовами надання отримувачу товарів (послуг) права на бюджетне відшкодування є відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, а також фактична сплата відповідної суми податку у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З урахуванням зазначених приписів позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування у березні 2010 року у загальній сумі - 131087751 грн., що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Вказане також підтверджується матеріалами проведеної виїзної перевірки, що оформлена довідкою від 17.06.2010 року № 412/07/00191158. Відповідно до п.п. 7.7.5 та. 7.7.6 Закону, відповідач зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок, після отримання якого орган державного казначейства у пятиденний термін надає платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податку. Таким, чином не пізніше 29.06.2010 року, з урахуванням пятиденного терміну на надання висновку відповідачем та пятиденного терміну на перерахування коштів органом державного казначейства на поточний банківський рахунок позивача з бюджетного рахунку мали бути перераховані у повному обсязі грошові кошти у загальному розмірі - 131087751 грн., що підлягали бюджетному відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Однак, відповідно до копій виписок банку, станом на дату подання цього позову, на поточний банківський рахунок позивача в поряду бюджетного відшкодування були перераховані з бюджетного рахунку лише грошові кошти у загальному розмірі - 120219721 грн. Кошти у розмірі - 10868030 грн. залишаються не відшкодованими. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути з Державного бюджету на користь ВАТ «МК «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у загальній сумі - 10868030 грн.

Представники позивача у судовому засіданні уточнили позовні вимоги, просили суд стягнути з Державного бюджету на користь ВАТ «МК «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у загальній сумі - 9960784 грн., у звязку з тим, що у процесі розгляду справи ДПІ в м. Маріуполі відкошувала позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2010 року у розмірі - 907246,00 грн. Просили задовольнити позовні вимоги з урахуванням зазначених уточнень.

Представник відповідача ГУ ДКУ у Донецькій області в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника ГУ ДКУ у Донецькій області за наявними у справі доказами.

Представники ДПІ у м. Маріуполі позовні вимоги позивач не визнали та пояснили, що суму 10868030 грн. не було відшкодовано позивачу у звязку з відсутністю підтвердження правомірності задекларованих сум зустрічними перевірками за ланцюгами постачальників до виробника товару у звязку з наявністю великої кількості ланцюгів постачання відпрацювати які неможливо. Крім того посилалися на те, що відшкодуванню підлягає лише сума фактично сплачена до державного бюджету України. Посилаючись на вказані обставини представники відповідача просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник СДПІ по роботі з великими платника податків м. Донецька, проти позову заперечував. Просив суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 01 жовтня 1996 року, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 278699, є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100318718 серії НБ № 199540.

У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами, що 19.04.2010 року позивач надав до ДПІ у м. Маріуполі декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року. В рядку 25 податкової декларації за березень 2010 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 131087751 грн.

Відповідно до Довідки ДПІ у м. Маріуполі від 17.06.2010 року № 412/07/00191158, перевіркою підтверджено відображене ВАТ «МК Азовсталь» у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі - 131087751 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було відшкодовано позивачу ПДВ у сумі 121126 967 грн.

Проте, сума - 9960784 грн. залишається не відшкодованою.

Стаття 71 КАСУ передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачами не доведена правомірність своїх дій.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується. Відповідачем оспорюється лише сума - 9960784, виходячи з посилань податкового органу на неможливість підтвердження задекларованих сум по ланцюгу постачання.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за березень 2010 року у розмірі - 9960784 грн.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Пунктом 1 абзацу 3 статі 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 70 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі. Із заявленої до відшкодування суми за березень 2010 року позивачу фактично відшкодовано суму податку на додану вартість у сумі - 121126967 грн. шляхом зменшення заявленої суми до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за результатами документальної перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на Накази ДПА України від 24.04.2003 року № 196/ДСК „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами”, від 18 серпня 2005 року N 350 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації та Наказ не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Суд встановив, що спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого „бюджетне відшкодування” це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку з надмірною сплатою є саме відємне значення за результатами звітного періоду. Відємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ДПІ у м. Маріуполі було проведено позапланову документальну перевірку ВАТ «МК «Азовсталь» з питань нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки № 960/07/00191158 від 08.12.2010 року. Перевіркою встановлено порушення п. 1.8 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 та податковим повідомленням-рішення від 16.12.2010 року № 0000450700/0 зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року на суму 5516614 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року позовні вимоги ВАТ «МК «Азовсталь» були задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 була встановлена недійсність податкового повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року на суму 5516614 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, сума бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2010 року у сумі - 9960784 грн. повністю доведена у судовому засіданні.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету. Відповідно до п.4 Наказу ДПА та Державного Казначейства України від 21.05.2001 року №200/86 “Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість” відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Податковий орган подає висновки не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з Державного бюджету України на користь ВАТ «МК «Азовсталь» бюджетне відшкодування за декларацією за березень 2010 року у сумі - 9960784 грн.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у загальній сумі 9960784 (девять мільйонів девятсот шістдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700(одна тисяча сімсот) грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 19 квітня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя Галатіна О.О.