Постанова № 15011673, 31.03.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Справа № 2а/0370/546/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,

за участю прокурора Остапчука С.О.,

представника позивача Лесик Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, затрачених на виплату допомоги по безробіттю в сумі 743,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 на підставі поданої заяви з 21 жовтня 2008 року зареєстрована у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна, у звязку з чим їй виплачувалась допомога по безробіттю, яка в загальній сумі становить 743,23 грн. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 будучи зареєстрованою як безробітна, приховала факт про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності з 04.07.2008 року, а тому відповідно до законодавства України не мала права отримувати грошове забезпечення по безробіттю. У звязку з цим, директором Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості прийнято наказ про повернення відповідачем допомоги по безробіттю, витяг з якого разом з листом про повернення коштів надіслано ОСОБА_2, проте в добровільному допомога по безробіттю не повернута. Просить стягнути з відповідача в користь Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості 743,23 грн. коштів, отриманих як допомога по безробіттю.

Прокурор Остапчук С.О. та представник позивача Лесик Л.С. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові. Пояснили, що відповідач ,будучи зареєстрована як безробітна, приховала факт про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, а тому не мала права отримувати грошове забезпечення по безробіттю. В добровільному порядку на вимогу Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості коштів не повернула, тому просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи двічі 22.03.2011 року, 31.03.2011 року не зявилася, свого повноважного представника не направила, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подавала.

Відповідно до адресної довідки від 16.03.2011 року з обласного адресного бюро, яка надана на запит суду, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, куди і судом направлялись повістки про виклик до суду для участі в розгляді справи.

У звязку з вищенаведеним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або її представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про повне задоволення позову. При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Підпункт «н» пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Стаття 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження зареєстрована у Володимир-Волинському міськрайонномй центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Відповідно до поданої нею заяви від 21.10.2008 року, яка досліджена судом, відповідач зареєстрована у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості, у звязку з чим з 21 жовтня 2008 року їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. В період з 21.10.2008 року по 11.03.2009 року Володимир-Волинським міськрайонним центром зайнятості відповідачу виплачувалась допомога по безробіттю, яка склала 743,23 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою позивача №66 від 01.02.2011 року.

З дослідженої судом заяви ОСОБА_2 від 23.05.2008 року до Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного вбачається, що відповідач у ній зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не є найманим працівником.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_2 з 04.07.2008 року Володимир-Волинською районною державною адміністрацією зареєстрована як фізична особа підприємець. З довідки також вбачається, що з 14.09.2010 року за заявою відповідача прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач, будучи зареєстрованою як субєкт підприємницької діяльності приховала цей факт при поданні заяви про надання статусу безробітного до Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості.

Судом встановлено, що позивачем були здійснені заходи щодо погашення заборгованості шляхом прийняття наказу №нт101018 від 18.10.2010 року про повернення коштів в сумі 743,23 грн. та надіслання відповідного листа від 19.10.2010 року за вихідним №06-4/1593 в якому пропонувалось в добровільному порядку повернути кошти. Проте, в добровільному порядку відповідачем кошти, які отримані нею як матеріальна допомога по безробіттю, не повернуті.

Отже, сума несплачених коштів - виплаченого забезпечення по безробіттю відповідачем становить 743,23 грн., які нею були отримані в період з 21.10.2008 року по 11.03.2009 року.

На день розгляду справи судом 31.03.2011 року доказів про сплату коштів в сумі 743,23 грн. на рахунок центру зайнятості відповідач суду не надала.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов Володимир-Волинського міжрайонного прокурора, який звернувся в інтересах держави в особі Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 коштів, отриманих як допомога по безробіттю розмірі 743,23 грн. задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості на розрахунковий рахунок 37178300901007, код 21732397, МФО 803014, ГУ ДКУ у Волинській області 743 (сімсот сорок три) гривні 23 копійки коштів, отриманих як допомога по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 04 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич