Рішення № 15010519, 11.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.Справа № 3/17-656-2011 За позовом: Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 6214,36 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Троян О.В., за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Виконавчий комітет Іллічівської міської ради Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та уточненнями до неї від 16.03.2011р., в яких просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 6214,36 грн. пені з нарахованої суми пайового внеску.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

22 березня 2010 року між Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Іллічівськом територіальної громади № 130 (далі за текстом Договір), згідно якого предметом договору є пайова участь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Іллічівськом територіальної громади при введенні в експлуатацію магазину за адресою: АДРЕСА_2.

У відповідності до положень 2.2, 2.3 договору розмір пайового внеску складає 81299 грн.; граничний термін сплати пайового внеску у будь-якому випадку не повинен перевищувати одного місяця після прийняття обєкта містобудування магазину за адресою: АДРЕСА_2 в експлуатацію.

29.06.2010р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області видано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сертифікат відповідності №15000684, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом обєкта магазину за адресою: АДРЕСА_2, площею 844,3 кв. м проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено готовність до експлуатації. Сертифікат видано на підставі акту готовності обєкту до експлуатації.

Розмір пайового внеску 81299 грн. було повністю сплачено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 після звернення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області з відповідними позовними вимогами про стягнення, 15.03.2011р., що підтверджується копією квитанції №4722, у звязку з чим позивач уточнив позовні вимоги.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобовязань за договором про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Іллічівськом територіальної громади № 130 від 22 березня 2010року та направлено на стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у розмірі 6214,36 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Оскільки відповідачем не проведено сплату пайового внеску протягом одного місяця після прийняття обєкта містобудування магазину за адресою: АДРЕСА_2 в експлуатацію, яке відбулось 29.06.2010р., як встановлено п. 2.3 договору, на думку суду, починаючи з 29.07.2010р. у позивача виникло право на стягнення пені.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 6214,36 грн. пені, нарахованої з урахуванням положень діючого законодавства, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача 6214,36 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованої суми пайового внеску.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 875,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33, код 04057043; р/р 35421009003286 в ГУДКУ Одеської області) 6214 (шість тисяч двісті чотирнадцять) грн. 36 коп. пені , 875 (вісімсот сімдесят пять) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2011р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.