Рішення № 15009864, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/11918.04.11

За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000»

Про           стягнення 687292,79 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Заінчуковський Д.М. по довіреності № 64/39 від 17.01.2011р.

Від відповідача          не з?явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000»617827,62 грн. основного боргу, 34438,13 грн. пені, 27006,91 грн. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 8020,13 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/119, розгляд справи призначено на 18.04.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011р. позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 23.03.2011р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ № 985715, наданій представником позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000»(далі відповідач, орендар) 01.09.2007р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2007/24А.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору, з урахуванням укладених в подальшому між сторонами додаткових угод № 1 від 01.03.2008р., № 2 від 01.04.2008р., № 3 від 12.11.2008р., орендодавець передає орендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху загальними площами 378,3 кв.м., 53,0 кв.м. та 321,5 кв.м., розташовані за адресою: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94-А, Літера «В», з метою розміщення виробничих приміщень.

За актами приймання-передачі, підписаними представниками орендодавця та орендаря, відповідачу були передані обумовлені договором та додатковими угодами до нього приміщення.

Договір, згідно з п. 3.1 договору, укладено з 01.09.2007р. до 31.12.2008р. включно, але в частині розрахунків до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 4 від 01.01.2009р. сторони продовжити строк дії договору до 31.12.2009р. включно.

Оплата за користування приміщенням, відповідно до п. 4.1 договору, сплачується орендарем наперед в безготівковому порядку на рахунок орендодавця до 15-го числа поточного місяця.

Розмір орендної плати, згідно з п. 4.2 договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 01.04.2008р. та додаткової угоди № 3 від 12.11.2008р., за приміщення площею 378,3 кв.м. складає 20583,04 грн., в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати, за приміщення площею 53,0 кв.м. складає 2883,20 грн., в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати, за приміщення площею 321,5 кв.м. складає 19650,08 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 договору комунальні послуги, пов?язані з утриманням приміщення, розраховуються орендодавцем та сплачуються орендарем додатково, виходячи з обсягів споживання орендарем таких послуг згідно з діючими у орендодавця тарифами.

У випадку зростання індексу інфляції, згідно з п. 4.5 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за звітний місяць на індекс інфляції звітного місяця.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 2007/24А від 01.09.2007р. та додаткових угод до нього був продовжений.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 2007/24А від 01.09.2007р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за період з травня 2010 року по лютий 2011 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по перед позивачем становить 617827,62 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 2007/24А від 01.09.2007р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за період з травня 2010 року по лютий 2011 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 617827,62 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати в розмірі 617827,62 грн. підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом звіряння взаєморозрахунків станом на 28.02.2011р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 2007/24А від 01.09.2007р. та додаткових угод до нього суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 617827,62 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 7.5 договору оренди, з урахуванням додаткової угоди № 6 від 18.01.2010р., передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов?язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Чинним господарським законодавством не передбачено можливості нарахування пені більше, ніж за півроку, і цей строк є присікальним.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з урахуванням викладених положень законодавства позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 34438,13 грн. підлягають частковому задоволенню, в сумі 16446,10 грн., в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, в сумі 27006,91 грн. та 3% річних в сумі 8020,13 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000»(04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 36, код ЄДРПОУ 30489106) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94-А, код ЄДРПОУ 01128498) 617 827 (шістсот сімнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 62 коп. заборгованості з орендної плати, 16446 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 10 коп. пені, 27006 (двадцять сім тисяч шість) грн. 91 коп. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 8020 (вісім тисяч двадцять) грн. 13 коп. 3% річних, 6 693 (шість тисяч шістсот дев?яносто три) грн. 00 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев?ять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 19.04.2011р.