Ухвала суду № 15009835, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

18.04.11№ 05-5- 46 / 4334 Суддя Омельченко Л.В., розглянувши матеріали за заявою

Компанії "Веск Інвест Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктрейд ЛТД" (ідентифікаційний код 36927332)

про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (ч. 2 ст. 4-1 цього Кодексу), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 5 Закону встановлено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Під неплатоспроможністю в абз. 2 ст. 1 Закону законодавець розуміє неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Боржником, відповідно до абз. 3 ст. 1 цього ж Закону, є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 Закону право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені частиною 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати , які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку , якщо інше не передбачено цим законом.

З наведеного слідує, що ознаками неплатоспроможності боржника є наступні обставини:

- грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

- вимоги мають бути безспірними;

- вимоги повинні бути незадоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Крім того, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими .

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

З правовою позицією про необхідність доведення "безспірності" грошових вимог ініціюючого кредитора виконавчими документами або іншими документами за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника погоджується Вищий господарський суд України у постанові від 18.04.2006 р. № 24/118-б та Верховний Суд України у постанові № 06/337 від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

З правовою позицією про початок відліку трьохмісячного строку саме з моменту відкриття виконавчого провадження погоджується Вищий господарський суд України у постанові від 27.05.2008 р. у справі № 43/255.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.           

Згідно п. 3 ст. 7 Закону до заяви боржника, окрім іншого додаються документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.           

Звертаючись до суду з заявою про ініціювання процедури банкрутства боржника заявник не вказав на докази безспірності своїх грошових вимог відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не подав їх до суду разом зі своєю заявою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита в установлених порядку та розмірі.

Статтею 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Враховуючи положення ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню і до заяв про порушення провадження у справі про банкрутство.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не приєднано оригіналів платіжних документів про сплату державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абз. 3 ст. 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати державного мита в установлених порядку та розмірі.

Враховуючи викладені обставини, заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з викладеним, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя                     Л.В. Омельченко