Вирок № 14997620, 06.04.2011, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа № 1 113 / 11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Кондратюк Н.В.

з участю прокурора Пришка О.В.

захисника підсудного адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шепетівка Хмельницької області, росіянина, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого 11 листопада 1994 року Славуцьким міським судом Хмельницької області за ч.3 ст.140 КК України (редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 23 серпня 1996 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ч.2, ч.3 ст.140 КК України до 5 років позбавлення волі, 03 червня 1999 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 30 вересня 2003 року Голосіївським районним судом м.Київ за ч.4 ст.185 КК України до 6 років позбавлення волі, 22 грудня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2,3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст.69, 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

У ніч з 03 на 04 лютого 1996 року ОСОБА_2, з корисливих мотивів маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом виставлення скла з вікна незаконно проник у будинок АДРЕСА_2, звідки таємно викрав два килими бежевого кольору розмірами 2х3м вартістю по 5000000 крб., доріжку із штучного волокна довжиною 5 метрів вартістю 8000000 крб., одну пару чоловічих туфель 44 розміру вартістю 3600000 крб., одну пару чоловічих туфель 43 розміру вартістю 4200000 крб., чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 25 800 000 карбованців, що згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» №762/96 від 25 серпня 1996 року становить 258 грн. 00 коп.

Крім цього, в ніч з 22 на 23 лютого 1996 року ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом зриву віконної решітки, проник у кафе «Берізка»спільного підприємства «Здолбунівське торгове обєднання»по вул.Щорса в с.Уїздці Здолбунівського району Рівненської області, звідки викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 21586800 крб., цим завдав матеріальної шкоди вказаному підприємству на вказану суму, яка згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»становить 215 грн. 87 коп.

Крім цього, 23 лютого 1996 року близько 11 години 40 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, через вікно проник в будинок по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав відеоплеєр «Фунай»вартістю 31000000 крб., калькулятор «Сітизен»вартістю 1 800000 крб., ручний ліхтарик вартістю 7 800 000 крб., електроподовжувач довжиною 3м вартістю 600 000 крб., паяльник електричний вартістю 2 400 000 крб., шапку спортивну чорного кольору вартістю 600 000 крб., буси з опалу довжиною 50см вартістю 700 000 крб., три золоті обручки загальною вартістю 29 200 000 крб., два золотих персні загальною вартістю 50 000000 крб., золоті сережки вартістю 38 000000 крб., золотий ланцюжок з хрестиком вартістю 20 000000 крб., три срібні обручки загальною вартістю 21 600 000 крб., грошові кошти в сумі 1 000 000 крб., чим завдав ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 204700 000 крб., яка згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»становить 2 047 грн. 00 коп.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, підтвердив встановлені судом обставини та по суті показав, що на початку лютого 1996 року він з метою вчинення крадіжки прибув електричкою із м.Шепетівка в м.Здолбунів. Ідучи по вул.Кузнецова він помітив будинок, в якому не горіло світло. Вийнявши з вікна скло він проник у цей будинок, де у шафі помітив килими, доріжку та чоловічі туфлі. Викрадені туфлі він залишив собі, які згодом зносив, а килими приховав неподалік від будинку. Проте прибувши через деякий час на місце схованки, їх не виявив. Аналогічним чином в кінці лютого 1996 року він вчинив крадіжку продуктів харчування з магазину «Берізка»в одному з сіл Здолбунівського району, які протягом місяця вжив, а також грошових коштів, золотих виробів та інших матеріальних цінностей з приватного будинку в м.Здолбунів, які продав невідомим особам. У вчинених крадіжках щиро розкаюється.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно поданих ними до суду заяв свої показання, надані на досудовому слідстві, повністю підтримали та просять розглянути справу в їх відсутність, цивільний позов спільним підприємством «Здолбунівське торгове обєднання»для розгляду разом з кримінальною справою не поданий.

У зв'язку з тим, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, а ці факти вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні, оскільки учасники судового розгляду вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження у ході судового розгляду справи. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає. Їм роз'яснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, учасники судового розгляду настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставинах справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєних злочинах доведена повністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно і поєднані з проникненням у житло та інше приміщення, ОСОБА_2, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

При обранні виду та визначенні міри покарання підсудному, принципу складання призначених покарань, суд враховує, що злочин, в якому він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є тяжким, думку потерпілих, особу підсудного, який раніше судимий за аналогічні злочини, але належних висновків для себе не зробив і скоїв умисні корисливі злочини, по місцю проживання характеризується посередньо.

До обставин, що помякшують його покарання, суд відносить щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

У звязку з вчиненням в грудні 1998 року, червні 2003 року та січні 2009 року нових злочинів, перебіг давності скоєних у лютому 1996 році злочинів переривався, відповідно до ч.3 ст.49 КК України починав обчислюватися з дня вчинення нового злочину, тому підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності відсутні.

Підсудний ОСОБА_2 вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2010 року засуджений за ч.2,3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст.69, 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить на праві особистої приватної власності, за злочини, які мали місце у січні-липні 2009 року, тому остаточне покарання слід призначити за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України та із зарахуванням в строк відбуття покарання терміну перебування під вартою з 20 листопада 2009 року.

Речові докази сліди пальців рук, вилучені під час огляду місця події в кафе «Берізка»та в будинку АДРЕСА_3, які заходяться на зберіганні в АДІС «Сонда»НДКЦ при УМВС України в Рівненській області /а.с.73, 128/ залишити на зберіганні вказаної установи.

Судові витрати по справі в розмірі 300 грн. 48 коп. за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Рівненській області дактилоскопічної експертизи стягненню з підсудного не підлягають, оскільки відповідно до ч.2 ст.15 Закону України “Про судову експертизу” проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Цивільні позови не заявлені.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324, 335 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та з урахуванням вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2010 року призначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві особистої приватної власності.

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 20 листопада 2009 року, зарахувавши в строк покарання його перебування під вартою.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Речові докази по справі:

- сліди пальців рук, вилучені під час огляду місця події в кафе «Берізка»та в будинку АДРЕСА_3, залишити на зберіганні в АДІС «Сонда»НДКЦ при УМВС України в Рівненській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 15 /п'ятнадцяти/ діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя: